На церемонії оголошення нових Семи чудес світу, що відбулася 7 липня 2007 року в Лісабоні, такими визнали Велику Китайську стіну, скельне місто Петра в Йорданії, бразильську статую Христа Спасителя над Ріо-де-Жанейро, стародавнє перуанське місто Мачу-Пікчу, мексиканський комплекс пірамід майя Чичен-Іца, римський Колізей та індійську гробницю Тадж-Махал. Серед лідируючих претендентів до останнього моменту трималася Ейфелева вежа в Парижі, однак у підсумку її обійшов римський Колізей – єдиний представник Європи серед нових чудес.
Голосування тривало протягом двох років на сайті проекту, запущеного швейцарцем Бернардом Вебером, та за допомогою SMS у всіх країнах світу. ЮНЕСКО проект так і не підтримала, вважаючи його лише таким, що відволікає від дійсно важливих завдань збереження світової культурної спадщини. Незважаючи на глобальний характер заходу, всього за 21 претендента-фіналіста проголосували менше ніж 100 млн разів, хоча зробити це багаторазово було зовсім неважко.
Нові Сім чудес світу представляють найрізноманітніші епохи в історії людства. Найранішим за часом у цьому списку стоїть йорданська Петра. Вважається, що перші споруди в цьому місті збудовані ще у II тисячолітті до нашої ери, а будівель пізніше VI століття нашої ери там немає.
А от найдовше будували Велику Китайську стіну. Це ще й найбільше «чудо» – довжина всіх ліній стіни 6.350 км. Це єдине творіння рук людських, видиме з космосу неозброєним оком. Будівництво її почалося за правління імператора Цінь Ши-хуанді (династія Цінь), у період «Воюючих держав» (475-221 р. до н. е.). У будівництві брала участь п'ята частина тодішнього населення країни, тобто близько мільйона осіб. Ті ділянки Великої стіни, які збереглися до нашого часу, були побудовані в основному за династії Мін (1368-1644).
Єдине нове чудо світу, що дісталося Європі – римський Колізей. Найбільший із збережених римських амфітеатрів насправді іменується амфітеатром Флавіїв, а назву закінчена у 80 році нашої ери будівля отримала від колоса (гігантської статуї) Нерона, що стояв поруч із нею.
Відразу два «чуда світу» належать до доколумбових культур Америки. Чичен-Іца – політичний і культурний центр майя на півночі півострова Юкатан (Мексика). Заснований, ймовірно, у VII ст. н. е. У X столітті був захоплений тольтеками. З середини XI століття Чичен-Іца стала столицею тольтекської держави. У 1178 році була розгромлена об'єднаним військом трьох міст-держав – Майяпана, Ушмаля та Іцмаля, яке очолював Хунак Кеель. На час іспанських завоювань Чичен-Іца являла собою руїни.
Мачу-Пікчу (буквально «стара вершина») іноді називають «загубленим містом інків». Це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за століття до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії інків. Того ж року всі його жителі таємниче зникли. Місто розташоване на вершині гірського хребта на висоті 2.057 метрів над долиною річки Урубамби на території сучасного Перу.
Мавзолей Тадж-Махал побудований на березі річки Джамни поблизу знаменитої Агри. Будівля зведена за наказом (а можливо, і за діяльної участі) Шах-Джагана з династії Великих Моголів у 1630-1652 роках для його улюбленої дружини Мумтаз-Махал, яка померла під час пологів. Спотворене ім'я Мумтаз послужило назвою для мавзолею (пізніше в ньому поховали і самого Шах-Джагана). У будівництві брало участь близько 20 тис. осіб. Історики індійської мусульманської архітектури називають зодчим пам'ятника відомого перського архітектора Устад-Ісу. Споруда являє собою п'ятикупольну будівлю заввишки близько 74 метрів з чотирма мінаретами навколо. Зараз це новоявлене чудо світу пожовкло від брудного повітря і йому «прописані» регулярні гігієнічні процедури.
Єдине нове чудо світу, яке можна вважати дійсно новим – статуя Христа Спасителя, споруджена на горі Корковаду над Ріо-де-Жанейро в Бразилії. Ця 38-метрова статуя будувалася протягом п'яти років. Урочисте відкриття скульптури відбулося 12 жовтня 1931 року.
Крім Московського Кремля не змогли набрати потрібної кількості голосів ще 13 пам'яток культури. Перестали бути чудом світу (з точки зору тих, хто проголосував, звісно) єгипетські піраміди в Гізі. Не потрапили до списку такі пам'ятки, як Ейфелева вежа, Альгамбра, Тімбукту, статуя Свободи, баварський замок Нойшванштайн, афінський Акрополь, камбоджійський храм Ангкор-Ват, Айя Софія та японський храм Кійомідзу, мегалітичні пам'ятки острова Пасхи та Стоунхендж.
Нагадаємо, що з попередніх семи чудес світу у світі залишилися лише єгипетські піраміди в Гізі. Висячі сади Семіраміди, храм Артеміди в Ефесі, статуя Зевса в Олімпії, Александрійський маяк, колос Родоський та Мавзолей у Галікарнасі не збереглися. Тому в 2001 році швейцарський мільйонер Бернард Вебер і запропонував оголосити всесвітнє голосування з відбору нових семи архітектурних шедеврів.