США: роботодавці в школах
В Америці в основу системи профорієнтації закладено модель порівняння специфіки професій з рисами характеру. Їхні експерти виявляють у ході тестів, розрахованих на дітей та молодь різного віку – від дошкільнят до випускників вишів. Тестування також допомагає оцінити рівень знань і ступінь інтересу до напрямків широкого профілю.
Потім школяр отримує список відповідних професій і може обрати одну з них. У старших класах також діє дворічна програма, спрямована на формування навичок у дослідницькій, проєктній, управлінській, технологічній або виробничій діяльності. Є додаткові уроки, які дозволяють вивчати іноземні мови, образотворче мистецтво, комп'ютерну техніку, видавничу справу та працю.
У рамках програми профорієнтації компанії надають робочі місця, що дає можливість провести «тест-драйв» спеціальності. Для підлітків діють навчально-виробничі бази, де також можна спробувати себе в різних напрямках. Крім того, діти можуть стежити за рейтингами професій і ходити на зустрічі з потенційними роботодавцями, які щомісяця проходять у школах.
Країни ЄС: дитячі кар'єрні бюро
У більшості країн Європи плануванням кар'єри займаються з початкової школи. Тут є, наприклад, заняття з технології пошуку роботи та курси лекцій з розвитку кар'єри. Дітей вчать самостійно орієнтуватися у світі професій та оцінювати себе з урахуванням ситуації на ринку праці.
У школах Великої Британії, Німеччини та Франції працюють спеціальні бюро, які проводять кар'єрні та психологічні консультації для підлітків. Є профорієнтаційні програми з математики, природничих наук, менеджменту, мистецтва та культури. До програми входять теоретичні та практичні заняття, ділові ігри, тренінги та зустрічі з успішними підприємцями. Це дозволяє школярам навчитися грамотно складати резюме та користуватися спеціальною базою даних, присвяченою професіям.
У Великій Британії старшокласникам і студентам розповідають про стан ринку праці та умови роботи, а також складають для них списки затребуваних спеціальностей.
Скандинавські країни: обов'язкова практика
Деякі країни Скандинавії стоять осібно: тут система профорієнтації дещо відрізняється від загальноєвропейської. У фінських школах, наприклад, є спеціальні уроки, присвячені цьому напрямку. Починаються вони з 7 класу і обов'язково передбачають практику, в рамках якої можна спробувати себе в обраній спеціальності, присвятивши їй від одного до трьох тижнів. У 8 класі діти починають вивчати питання побудови кар'єри, а ще через рік – ходити на зустрічі зі спеціалістами кадрових служб різних компаній. Якщо до закінчення 9 класу школяр все ж не може визначитися з вибором, він отримує допомогу кар'єрного консультанта.
У Швеції діє профорієнтаційна програма «Куди йти по життєвій драбині», яка допомагає підліткам краще зрозуміти особливості своєї особистості, інтереси, схильності та таланти. У рамках програми дітей знайомлять з професіями, розповідають про вимоги, які висувають роботодавці, перспективи розвитку та освітні траєкторії. Попрацювати за спеціальністю можна під час літньої практики або додаткових курсів.
Японія: самоаналіз за 62 пунктами
На відміну від більшості країн, де переважають три з чотирьох базових складових профорієнтації, – профосвіта, профконсультація та профвідбір, – Японія особливу увагу приділяє професійній адаптації. Починаючи з 7 класу кожен школяр тут в обов'язковому порядку пробує 16 різних професій, щоб визначити, чи відповідає характер тієї чи іншої роботи його особистості та здібностям.
Коли курс закінчено, треба обдумати свої висновки та успіхи: зробити це можна спільно з психологами та педагогами за 62 пунктами оцінки. На основі отриманого індексу потім розробляється індивідуальний план навчання.
Ірина АГЕЄВА.
За матеріалами сайту Ucheba.RU