Уряд Греції сподівається захистити країну від нелегальних мігрантів парканом
Сьогодні мало хто пам'ятає, що офіційні представники Греції були першими європейцями, які розкритикували плани Ізраїлю побудувати захисну стіну на кордоні з Палестинською автономією. Як зазначає ІА «Росбалт», тепер точно такої ж критики з боку Європи зазнав уряд в Афінах – оголосивши про те, що збирається відгородитися парканом від Туреччини.
На жаль, мрія про «Європу без кордонів та перешкод», яку довгі роки проголошували лідери ЄС, досі залишається лише мрією. Чим менше залишається прикордонних перешкод всередині Євросоюзу та Шенгенської зони, тим міцнішими та неприступнішими стають перепони, що зводяться на їхніх зовнішніх рубежах.
Іспанія та Мальта відправляють у море цілі флотилії прикордонних катерів на перехоплення нелегальних мігрантів з Африки, Італія виділяє величезні кошти лівійському уряду, щоб підлеглі Муаммара Каддафі зводили табори для біженців ще на дальніх підступах до Європи, а тепер і Греція вирішила, що її зовнішні кордони надто прозорі для нелегалів.
Щоб їх зміцнити, Афіни ухвалили рішення, що відтепер 206-кілометрова ділянка сухопутного кордону з Туреччиною має бути огороджена захисним парканом висотою три метри. Цей захід, як підкреслив міністр внутрішньої безпеки країни Христос Папуціс, повинен захистити греків не від турків, а від біженців, які пробираються через Туреччину в межі Євросоюзу.
«Прикладом для нашого плану послужив прикордонний паркан, що відокремлює США від Мексики, – пояснив у своєму виступі Папуціс. – Тільки таким шляхом ми можемо зупинити нелегальну міграцію».
Міністр визнав, що потік нелегальних мігрантів, які проникають до ЄС, почав посилюватися ще у 2009 році – з того самого моменту, як почали діяти «особливі заходи», що вживаються деякими країнами Південної Європи для додаткового захисту своїх кордонів. «Парадоксально, – зазначив грецький міністр, – нинішня складна ситуація, з якою ми зіткнулися, є доказом того, що італійські та іспанські прикордонники чудово роблять свою справу, а європейська прикордонна організація Frontex була створена не дарма».
Втім, для Греції хороша робота італійських та іспанських патрульних обертається труднощами. Нелегальні мігранти, в основному – з країн Африки та Близького Сходу, всіма правдами й неправдами намагаються проникнути в «землю обітовану» – Євросоюз. У Середземному морі їхні вутлі суденця-каюки перехоплюють мальтійські та іспанські катери берегової охорони, шлях до Італії через Лівію практично закритий – Муаммар Каддафі чесно відпрацьовує щедрі кредити та поставки стрілецької зброї від італійського прем'єра Берлусконі.
Однак шлях через Туреччину досі залишається більш-менш вільним і привабливим для десятків тисяч біженців. По-перше, він не такий небезпечний, як морський, а по-друге, досі прикордонна річка Еврос, що відділяє Грецію від Туреччини, не є серйозною перешкодою.
Як заявив Георгіос Саламангас, шеф поліції невеликого містечка Орестіада, розташованого поблизу турецько-грецького кордону, тільки з січня по кінець вересня минулого року були заарештовані майже 50 тис. нелегальних біженців, а в жовтні 2010 року його підлеглі щоденно затримували в середньому по 350 осіб.
Примітно, що Греція стала першою країною, яка попросила у Євросоюзу допомоги в охороні зовнішнього кордону, коли в жовтні минулого року була створена організація Frontex, покликана надавати допомогу країнам-членам ЄС у прикордонному патрулюванні. Відтоді річку Еврос «прикривають» додатково 200 співробітників цієї організації. Їхні мобільні групи оснащені за останнім словом техніки і діють вельми ефективно: з жовтня кількість нелегалів, які проникають через грецькі «ворота» до ЄС, скоротилася вдвічі.
Тим не менше, грецька влада все ж має намір звести паркан на кордоні – очевидно, сподіваючись не просто зупинити нелегальну міграцію в даний момент, але й у більш віддаленій перспективі відлякати потенційних нелегалів від своєї ділянки європейського кордону. Будівництво буде розпочато ймовірно в районі, що межує з турецьким містом Едірне, оскільки саме тут кордон приблизно на протязі 12 кілометрів пролягає просто по суші. Більше того – поступаючись критикам із Брюсселя, грецька влада оголосила, що для початку має намір обмежитися сухопутною ділянкою, а річку огороджувати поки що не стане. Зрештою, саме 12-кілометровий район поблизу Едірне вважається найбільш «прозорим».
По суті, цей паркан – не що інше, як послідовне продовження «огородження» Європи, яке за допомогою Frontex втілюється в життя від Гібралтару до Егейського моря. Швидше за все, цей захід не відверне тисячі нелегалів від спроб проникнути до Євросоюзу – просто вони стануть шукати інші, ще не закриті шляхи. Спеціалісти припускають, що потоки біженців змістяться на схід.
Можливо, Греція отримає певну передишку, яка виявиться дуже доречною: країна, яка все ще не надто далеко відійшла від можливого державного банкрутства, в останній рік виявилася буквально забита нелегалами – в основному, з Афганістану, Іраку та Сомалі. Табори біженців безнадійно переповнені і не в змозі забезпечити навіть мінімальні санітарні норми, – підкреслив Христос Папуоцис, – а грецька влада ще й піддається за це критиці з боку міжнародних правозахисних організацій.
Останні, за його словами, «краще б допомогли грошима, обладнанням та медичним персоналом, а не нотаціями про те, як дотримуватися прав людини в таборах, розрахованих ледь на третину від нинішньої кількості нелегальних біженців, що перебувають у них».
Тим не менше, критика з боку правозахисників не вщухає. Так, міжнародна організація «Amnesty International» у своїй заяві підкреслила, що, зводячи подібні паркани, Євросоюз «потурає порушенню власних правових принципів». За словами експерта AI Вольфганга Ґренца, Європа перетворюється на «острів для багатих», куди немає доступу людям, які рятуються від переслідувань або від жахливої бідності. На його думку, замість парканів та захисних споруд європейцям слід було б побудувати справедливу систему розподілу біженців, щоб країни на кшталт Греції не зазнавали такого сильного тиску лише тому, що опинилися на їхньому шляху до ЄС.
Очевидно, що в цьому представник AI має рацію. Досі в Європі не існує загальновизнаного регулювання, що стосується розподілу біженців по державах. Втім, як показує практика, вони й самі не прагнуть залишитися в середземноморських країнах ЄС на кшталт Греції чи Іспанії – їх більше приваблюють багаті країни Північної та Центральної Європи – Швеція, Данія, Німеччина, Франція, Велика Британія... Туттешні розподільчі табори ще не так безнадійно переповнені, а національні законодавства не дозволяють висилати нелегалів без розслідування, яке затягується часом на роки.