Майже кожен другий студент німецьких музичних вишів – іноземець
У кабінеті професорки по класу фортепіано Герлінди Отто висить плакат, який інформує про те, що студенти Вищої школи музики у Веймарі можуть безкоштовно відвідувати концерти та спектаклі. Її учні з Азії, однак, не часто користуються цією можливістю.
«Я їм постійно кажу, як важливо ходити на концерти та в оперу, щоб пізнавати класичну культуру. Недостатньо досконало володіти інструментом», – каже Герлінда Отто.
Країна класики Німеччина
Е-Юн Чой отримала ступінь бакалавра з вокалу в Південній Кореї. Потім приїхала продовжувати музичну освіту до Франкфурта. Зараз вона співає в Кельні в оперному театрі. «У Німеччині багато драматичних та оперних театрів, тут можливостей набагато більше, ніж у Кореї, – каже вона в інтерв'ю. – І рівень дуже високий».
Японка Касумі Ітокава готується до іспиту на ступінь магістра з класу арфи. «В Японії арфа – в основному сольний інструмент, а я хотіла навчитися грати і в оркестрі, – розповідає вона. – Тут це можливо».
Дійсно, у Німеччині – близько 130 фінансованих з бюджету великих оркестрів, а також десятки камерних ансамблів та спеціалізованих ансамблів. Крім того, у країні 80 оперних театрів.
На виконавських факультетах особливо популярний клас фортепіано. Кожен, хто повертається додому з Німеччини з дипломом концертного виконавця, має хороші шанси зробити кар'єру в оркестрі або стати музичним педагогом. Престиж навчання в Німеччині особливо високий у країнах Азії. Відповідно і охочих дуже багато.
З 300 осіб, які прагнуть отримати німецьку вищу музичну освіту з класу фортепіано, лише десять стають студентами. Абітурієнт повинен володіти не лише інструментом, а й німецькою мовою.
Аналогічно справи і на диригентському відділенні. Головний диригент оркестру Вищої школи музики у Веймарі Ніколя Паске пояснює: «У нас дуже суворі критерії, в тому числі й щодо знання німецької мови. Той, хто хоче бути тут диригентом, повинен говорити німецькою хоча б уже для того, щоб спілкуватися з музикантами оркестру».
Одні іноземці
У класі фортепіано у Герлінди Отто зараз одні іноземні студенти, тому що вони були кращими за інших на вступному іспиті. За її словами, останніми роками рівень абітурієнтів загалом помітно зріс, і не в останню чергу завдяки саме музикантам з країн Азії.
Німецькі музичні виші не лише приймають на навчання іноземних студентів, а й активно беруть участь у традиційних міжнародних університетських обмінах. Вища школа музики у Веймарі, наприклад, планує два додаткові курси підготовки диригентів разом із музичним училищем Джейкобса університету Індіани в США. У Веймарі студенти можуть працювати з численними професійними оркестрами, підкреслює директор з міжнародних відносин веймарського вишу Єнс Евен.
Найбільшою в Німеччині консерваторією є кельнська. У Вищій школі музики та танцю в Кельні навчаються 1500 студентів. Вона спеціалізується, зокрема, на старовинній музиці, композиції та джазі. Талановиті молоді вокалісти та вокалістки отримують можливість виступати на великій оперній сцені.
Кар'єра в Німеччині чи додому?
Е-Юн Чой хотіла б залишитися в Німеччині. Її сім'я пишається тим, що вона робить кар'єру в Німеччині, і особливо тим, що вона бере участь у новій постановці опери «Кармен» на великій сцені в Кельні.
Касумі Ітокава хоче грати в німецькому оркестрі ще деякий час після отримання ступеня магістра, але потім повернутися до Японії або поїхати в якусь іншу азійську країну. Конкуренція скрізь дуже велика. Без успішно складеного іспиту на право концертних виступів знайти роботу в Азії так само складно, як і в Німеччині. Касумі Ітокава вже має досвід роботи з професійними оркестрами у Веймарі і тому сподівається на успіх.