У технічних вишах відсів більш масштабний. Рекордсменом став Технічний факультет Чеського сільськогосподарського університету, який досяг, здавалося б, неможливого – 90% відрахувань. Які причини цього явища?
Саме відрахування студентів через академічну неуспішність, кількість яких зростає вже друге десятиліття, стали темою нового дослідження. Його автори прагнуть зрозуміти характерні тенденції та спрогнозувати, як будуть навчатися нові покоління студентів. Не будучи далеко першими, вони попереджають про наростання дефіциту низки спеціалістів та необхідність підвищення рівня викладання точних наук у школі.
За даними опитування, майже 60% студентів бакалаврату (однорівнева вища професійна освіта) в Чехії потрапляють до категорії відрахованих, не стають володарями заповітних дипломів. У чому тут заковика – «проблемні» дисципліни, необхідність поєднання роботи та навчання? Очевидно, що причини відрахувань різняться. Фахівці дають цьому неоднозначну оцінку, підкреслюючи, що відсів має і позитивний ефект.
– Звісно, в ряді випадків це навіть добре, що студенти не завершують навчання, оскільки в Чехії не відбувається знецінення вишівської освіти. Це сигнал для роботодавців, який дозволяє сподіватися, що люди з вищою освітою володіють необхідними знаннями та практикою в конкретній галузі та досягли професійних стандартів. Але загалом 60% – цифра, безсумнівно, серйозна. Можна припустити, що таке неблагополуччя є ознакою неефективності системи вищої освіти. Опитування, наприклад, показало, що далеко не всі студенти покинули свої виші, тому що навчатися їм було надто складно. Серед факторів, які призводять до відрахування, перераховувалися наступні: молоді люди не вважають навчання релевантним своїм запитам, не бачать у цьому жодного сенсу, втратили інтерес до навчання або почуваються некомфортно, тому залишають стіни вищих навчальних закладів, – розповів «Радіо Прага» співавтор дослідження Studijní neúspěšnost na vysokých školách Шимон Стибурк.
– Тобто необхідно виявляти резерви підвищення ефективності в системі вищої освіти, щоб зменшити ризик вибуття з університетів? У багатьох вишах запізнюється впровадження більш ефективних методів, включаючи диференційований підхід у навчанні.
– Так, у ряді випадків це залишається проблемою. Ще одна складність полягає в тому, що виші часто пропонують студентам зовсім не те, що ті хочуть отримати, і не відповідають їхнім очікуванням. Водночас і самі учні не відповідають уявленням викладачів вишів про особистість та рівень студентів.
Наразі до вишів прямує зовсім інша категорія молодих людей, ніж у 1980-90 роки, коли до університетів вступали близько 15% випускників середніх шкіл. Ситуація у вишах була зовсім іншою, як і структура системи вищої освіти. Думаю, університети сьогодні також опиняються у складному становищі. Універсального рішення тут не існує, і у вишів дуже часто просто немає коштів для того, щоб запровадити більш сучасні методи навчання та організувати індивідуальний підхід у його процесі.
– Як вищі навчальні заклади в Чехії сприймають витрати, пов'язані з втратою такої великої кількості студентів?
– По-різному, а протягом останніх трьох-п'яти років ставлення докорінно змінилося. Раніше більшість вишів ставилася до відсіву як до певної закономірності. Як до природного відбору, який допомагає зберегти високий рівень кваліфікації та гарантує: випускники будуть володіти певним рівнем знань та компетентності. В останні роки ситуація змінилася з цілого ряду причин. Одна з них – демографічна ситуація, внаслідок чого у вишах зменшилася кількість студентів; в окремі роки народжуваність у Чехії була низькою. Виші стикаються з проблемою незаповнених місць і не в змозі виконати взяті на себе перед державою зобов'язання. А це згодом впливає і на те, що їм урізають фінансування з держбюджету.
Водночас виші все активніше підключаються до зарубіжних проєктів, беруть участь в обмінних програмах і тісніше спілкуються з партнерами в Західній Європі, Північній Америці та в інших країнах. І багато наших академіків все частіше з'ясовують, що, виявляється, далеко не скрізь цю проблематику оцінюють з консервативної точки зору, як у нас, а розглядають під іншим кутом, і в результаті починають змінювати і свій підхід.
– Вибуття з університету до моменту отримання диплома є для держави втратою коштів. Як це загалом впливає на суспільство?
– Так, це важливий фактор. З держбюджету витрачаються кошти, які не служать поставленій меті – отриманню диплома. Це можна вважати неефективними інвестиціями, і я дотримуюся такої ж думки. З іншого боку, я повинен погодитися з думкою опонентів, які вважають, що якщо навіть студент, провчившись рік або два, так і не отримав диплома, але здобув знання та досвід, які стануть йому в пригоді в подальшому навчанні або на роботі, то такі інвестиції не можна вважати викинутими грошима.
Дуже гостро стоїть і питання нестачі технічних та інших кадрів, фахівців з хімії. Це проблема для роботодавців та чеської економіки в цілому, оскільки вона здатна лише дуже повільно трансформуватися в більш «швидку», яка заснована на знаннях та інноваціях.