В рамках інтеграційного курсу майбутні студенти покращують свої знання польської мови та обирають ту спеціалізацію, яку хотіли б вивчати. А їм є з чого вибирати: кожен студент магістратури має визначитися з однією основною та однією додатковою спеціалізацією серед п'яти запропонованих – Кавказ і Центральна Азія, Балкани, Східна Європа, Центральна Європа та Росія, а також обрати мову регіону, яку хотів би опанувати за два роки навчання.
«Зробити вибір мені допоміг інтеграційний курс, – розповідає студентка з Білорусі Ольга. – Серце і душа рвалися до Центральної Європи та сучасного мистецтва. Але насправді я розумію, що хочу розвиватися і писати диплом на тему, пов'язану з медіаспільнотою та неурядовими організаціями, безпосередньо в регіоні Східної Європи».
Спеціальність «Східні дослідження» у Варшавському університеті з'явилася в 1998 році, а вже в 2001-му студентами стали перші стипендіати з країн колишнього Східного блоку. Щороку в магістратурі співвідношення іноземних та польських студентів становить 50 на 50. Цього року навчання в магістратурі починають понад 20 молодих людей з України, Білорусі та Азербайджану.
Анжеліка, яка приїхала з Баку, є єдиним представником свого регіону на курсі, але стверджує, що це зовсім не заважає їй знаходити спільну мову зі своїми однокурсниками: «Я єдиний стипендіат з Кавказу. Основна частина людей – це українці та білоруси. Але оскільки вони також з країн колишнього Союзу, вони близькі за культурою, за ставленням до людей, за поглядами до нас, кавказців. Тож у нас все чудово».
Варто зазначити, що стипендія польського уряду не лише покриває вартість навчання, а також стипендіат отримує кошти на проживання в польській столиці. Для багатьох навчання в магістратурі стає новим етапом у житті та новим шансом кардинально все змінити, навіть якщо поки чіткого розуміння, що саме змінювати, немає у всіх.
«Багато моїх знайомих зараз навчаються на другому курсі магістратури, – розповідає Ольга з Донецька. – Від них я дізналася про стипендію, приїхала, вдалося вступити. Тепер не знаю, що далі. Поки обрала спеціальність «Балкани», мене приваблює мультикультурність цього регіону. До цього я шість років працювала в школі, за освітою я історик. Про що буде моя магістерська робота, я ще не знаю, але вчора вирішила, що буду вивчати сербську мову, а далі буде видно».
Ще однією складністю практично для всіх є польська мова та наявність мовного бар'єру. «Дуже складно почати просто говорити, – зізнається одна зі студенток. – Незважаючи на те, що багато моїх друзів живуть у Польщі, але вони всі філологи української або російської мови, тому з ними я спілкувалася російською або українською. Тепер же потрібно постійно говорити польською».
Разом зі студентами дворічної програми навчання в інтеграційному курсі беруть участь і студенти, які приїхали до Варшавського університету лише на семестр. З 2011 року Центр східноєвропейських досліджень співпрацює з Києво-Могилянською академією, Українським католицьким університетом у Львові, Прикарпатським університетом в Івано-Франківську та Острозькою академією. У рамках співпраці студенти українських вишів мають можливість не лише один семестр провести в Польщі, але й отримати два дипломи про закінчення магістратури – польський та український.
«Разом зі своїми колегами я приїхала сюди, щоб закінчити своє навчання та вивчити польську. Перед нами стоїть непросте завдання: ми маємо написати диплом у двох мовних версіях – польською та українською мовами. Це цікаве завдання у всіх відношеннях, оскільки воно вимагає від нас не лише підтягнути нашу польську, але й заглибитися у свою тему, працювати з архівами та шукати матеріали, які потрібні для дослідження», – розповідає Олександра.
Ми впевнені, що у новоспечених студентів все обов'язково вийде, а студентські роки, проведені у Варшаві, будуть сповнені чудових спогадів та емоцій. Тож, як кажуть поляки, «powodzenia»!