Чому Ірландія?
«Мета освіти — не наповнити відро, а запалити вогонь». Ці слова відомого ірландського поета Вільяма Батлера Єйтса слугують керівництвом до дії для багатьох шкіл Смарагдового острова. Тут прагнуть не просто набити голову учня корисними й непотрібними відомостями, а пробудити любов до знання, навчити самостійно мислити. Ірландці здавна пишаються своїми освітніми традиціями, відвідуваність ірландських шкіл чи не найвища в Європі, а одна з найпрестижніших професій — шкільний учитель. І не дивно, що серед місцевих педагогів можна зустріти так багато неабияких особистостей.
Проте ще кілька десятиліть тому мало кому за межами Ірландії спадало на думку відправити своїх дітей у цю країну. Одне — вища освіта: навчатися в прославленому дублінському Триніті-коледжі завжди вважалося за честь. Зовсім інше — школа: здавалося, навіщо дитині вчитися в маленькій і тоді ще не дуже благополучній Ірландії, коли є Британія або, на крайній випадок, Швейцарія?
Кількість дітей-іноземців в ірландських школах і сьогодні не така велика, як у британських. Але багато хто, здорово розміркувавши, обирає саме Ірландію. Адже окрім високої якості освіти у цієї країни є чимало переваг, зокрема безпека, поки ще порівняно низька вартість життя та навчання, дружелюбність та душевність місцевих жителів і, звичайно ж, особливе ставлення до дітей.
При цьому система шкільної освіти в Ірландії майже повністю повторює британську. Власне, так справа стоїть у більшості країн, що колись були у складі Британської імперії. Слід зазначити, правда, що в основі цієї системи, що складається з послідовних незалежних навчальних ступенів, лежить традиційна європейська модель шкільного навчання, в свою чергу, що сягає античності. Сьогодні мало хто пам'ятає, що таке «тривіум» і «квадривіум», але в дещо видозміненому вигляді традиційна структура школи з успіхом функціонує і в сучасному світі.
Перші кроки
Обов'язкових ступенів в ірландській школі дві: початкова й середня. Ірландська дитина нерідко починає навчатися вже в 4 роки. Правда, часом дитину віддають до школи лише по досягненні шестирічного віку. Дитячі садки та ясла в Ірландії не набули широкого поширення: зрештою, для виховання зовсім маленьких дітей є сім'я.
Навчання в початковій школі (Primary school) триває вісім років. В Ірландії близько 3 тис. безкоштовних початкових шкіл, а на додаток до них існує й цілий ряд платних пансіонів, які працюють за британською системою підготовчих шкіл (prep school).
У початковій школі все «крутиться» навколо дитини. Можна сказати, кожен учень тут перебуває в центрі уваги. Навчальна й виховна програма відрізняється гнучкістю, вона будується з урахуванням характеру та здібностей кожного конкретного школяра. Педагогічні прийоми також застосовують до кожного учня виходячи з його характеру. Загалом, повний тріумф індивідуального підходу: робиться все, щоб не стригти всіх під одну гребінку, а виховувати в кожному неповторну особистість. Треба сказати, що точно такі ж підходи використовуються й на старших ступенях, але там більше суворості й дисципліни, а вчителі вже більшою мірою покладаються на свідомість самих учнів.
Малолітні особи вивчають математику, англійську та гельську мови, релігію, екологію, займаються музикою, образотворчим та прикладним мистецтвом. Дуже велике значення надається заняттям спортом — школи піклуються не тільки про духовне, а й фізичне здоров'я учнів. Після закінчення початкової школи діти не складають травмуючих психіку іспитів, а, як правило, проходять тест на загальний розвиток і знання основних предметів.
Середня освіта
12 років — поворотний пункт у житті юного ірландця. Він приступає до отримання середньої освіти. Власне, саме на цьому етапі в школі з'являються діти-іноземці: адже мало хто з батьків ризикує послати на навчання за кордон «шестилітку». Та й пов'язано це з певними бюрократичними складнощами.
Середні школи в Ірландії бувають державні й приватні. При цьому приватні школи, які керуються радою опікунів, релігійною громадою або персонально власником, як правило, підтримуються державою. Так що ірландські школярі отримують середню освіту практично безкоштовно. А от іноземці, звичайно, повинні оплачувати навчання дітей як в денних школах, так і в школах-пансіонах. Але навіть най«дорожча» ірландська школа все одно дешевше британської. До речі, іноземців в Ірландії приймають не лише в приватні, а й у державні школи. Правда, порівняно з приватними в останніх є недоліки: в першу чергу переповнені (за ірландськими мірками) класи й не такий багатий вибір факультативів. Звичайний список предметів виглядає так: гельська й англійська мови, математика, біологія, хімія, фізика, географія, економіка, основи бухгалтерського обліку, історія, організація бізнесу, комерція, мистецтво, креслення, музика, фізкультура.
Середня школа в свою чергу ділиться на три етапи. Враховуючи наші інтереси, це дуже зручно: дитина може пройти або всі три, або два, або лише третій етап без необхідності «наздоганяти» однокласників.
Після закінчення молодшої середньої школи (junior cycle), в якій навчаються три роки, дитина отримує сертифікат Junior Certificate. Власне, на цьому п'ятнадцятирічні випускники закінчують обов'язкову середню освіту — в школі вони можуть більше не з'являтися.
Але ми відправляємо дитину до Ірландії не для того, щоб вона залишилася недоучкою та продовжила освіту в ПТУ. Тому або благополучно пропускаємо молодшу ступінь, або переходимо на наступну, яка так і називається - transition year - перехідний рік. Він присвячений поглибленому вивченню 9-13 предметів за вибором. Можна обрати англійську мову, літературу, історію, математику, інформаційні технології, домоводство, образотворче мистецтво. Потім учні проходять практику (наприклад, у комп'ютерних фірмах, туристичних агентствах тощо). А наприкінці transition year відбирають шість-вісім предметів, які вивчатимуть надалі.
На підступах до університету
І, нарешті, третій етап середньої школи (senior cycle), найголовніший для тих, хто збирається вступати до вишу. Якщо школяр-іноземець його не пройде, то його вступ до університету опиниться під великим питанням. Цей етап дуже схожий на британський А-Level. Протягом двох років вивчають шість-вісім обраних предметів і в результаті складають іспит на ірландське свідоцтво про середню освіту LCE, Leaving Certificate Examinations (ще його називають LC, Leaving Certificate). А з ним - пряма дорога до будь-якого університету не лише Ірландії, але й у будь-якій англомовній країні.
У деяких школах пропонуються й інші випускні програми: міжнародного бакалаврату - IB (International Baccalaureate) або британська A-level (Advanced Level), сертифікати яких визнає більшість університетів світу.
Щоб отримати LCE, ірландський школяр повинен провчитися загалом 14 років. Нашій дитині простіше: вона може пройти лише останній етап і скласти іспити. До речі, в Ірландії є й спеціальні «випускні школи», прицільно орієнтовані на підготовку до складання випускних шкільних та університетських вступних іспитів. Ці програми можна порекомендувати нашим абітурієнтам, атестат яких не визнали ірландські виші. Вони можуть пройти тут протягом року прискорений курс підготовки до складання іспитів на LCE.
Побут і звичаї
Серед ірландських шкіл є й денні - для прихожих учнів, і пансіони. Дитині-іноземцю, яка відвідує денну школу, може бути організоване проживання в сім'ї. Пансіонери ж, зрозуміло, живуть у шкільному гуртожитку. Важко сказати, що краще, у всякому разі, від хлопців доводиться чути різні думки. У сім'ї приваблює більша свобода, у пансіоні - постійне перебування серед однолітків і «почуття ліктя».
Школи-пансіони нерідко розташовуються не в містах, а «в чистому полі», являють собою свого роду заміські садиби. У такому відокремленому положенні є свої плюси, насамперед повна безпека та відсутність «спокус великого міста». Хлопці залишають шкільну територію лише в організованому порядку (екскурсії, культпоходи тощо) і в супроводі дорослих. А так їх ніщо не відволікає від навчання.
У шкільних містечках, як правило, є все необхідне для життя та навчання. Школи змагаються у винахідливості, обладнаючи свої спортивні майданчики, класи, кімнати для занять і відпочинку, театральні, танцювальні, кінозали - загалом, усі приміщення, де в той чи інший час дня перебувають діти. А от спальня в гуртожитку - тільки для сну. Молодші школярі сплять у великих дортуарах на вісім-дванадцять осіб, де є лише найнеобхідніші меблі: у кожного - ліжко, тумбочка, шафка для особистих речей та одягу. Старшокласникам належать комфортніші умови: двомісна кімната, яку учні можуть оформити відповідно до особистих смаків (звісно, не виходячи за рамки шкільних правил).
Ірландія - релігійна країна, тому в школах, звісно, проводяться і богослужіння, і уроки «закону Божого». Але хлопців некатолицького віросповідання відвідувати їх ніхто не примушує - хіба що вони самі зацікавляться тим, що розповідає священник.
Чесно зізнаюся: двоє наших юних старшокласників, з якими мені якось довелося спілкуватися в ірландській школі (вони виступали в якості гідів по кампусу) вразили мене. Шістнадцятирічні «пацани» поводилися зі спокійною гідністю й охоче відповідали на каверзні журналістські запитання, з палкістю стаючи на захист шкільних порядків, коли ми наважувалися піддати їх сумніву. І взагалі, у кожному їхньому слові звучала така любов до школи (де вони, до речі, вчилися лише другий рік). Не знаю, якими вони стали студентами, закінчивши школу та вступивши до університету. Напевно, хорошими. Важливо те, що ірландська школа виховала в них прекрасні особисті якості, і вже заради цього варто довірити свою дитину педагогам Смарагдового острова.