Володимир Кондрачук, магістр державного управління, Міжнародний інститут держуправління (Париж), отримав стипендію на навчання в магістратурі:
– Готуватися до вступу до французького вишу та до отримання стипендії я почав десь у вересні, за рік до початку навчання у Франції. Насамперед я задав собі три прості запитання: «Що я зараз знаю і вмію?», «Чого я хочу досягти в найближчому майбутньому (перспектива на 3-5 років вперед)?» та «Що мені для цього потрібно зробити?». Якщо у відповіді на третє запитання в людини чітко простежується необхідність додаткового навчання у Франції, то вважайте, що 80% мотиваційного листа (один із документів для отримання стипендії) вже є. Так вийшло й у мене.
Я зацікавився кар'єрою на державній службі та розумів, що для успіху мені потрібен широкий спектр знань у сфері функціонування держапарату. А якраз у Франції досвід створення та розвитку власної держави має глибоке історичне підґрунтя та традиції, тому я розумів, що там зможу отримати ці знання. Так я в мотиваційному листі для себе та членів журі аргументував вибір країни для навчання.
На щастя, для мене не склало труднощів обрати навчальний заклад та аргументувати його вибір у мотиваційному листі, тому що мій виш – провідний в обраній мною сфері навчання. Однак в інших хлопців це може забрати добрий «шмат» часу. За досвідом колишніх стипендіатів знаю: бажано обрати близько п'яти вишів, куди й надіслати документи для отримання позитивного відгуку (документ, який підтверджує зацікавленість вишу в кандидаті на вступ, потрібен для стипендії).
Після отримання «зеленого світла» від альма-матер потрібно визначитися з одним із них та аргументувати в листі свій вибір. Для цього обов'язково потрібно згадати про рейтинг вишу, про його наукові та інші досягнення. Також, по можливості, можна знайти інформацію про його успішних VIP-випускників. Чіткіше обґрунтувати мій вибір країни, вишу та спеціальності довелося при написанні навчального проекту. У ньому я чітко розписав для членів журі конкретний план професійного розвитку. А в кінці зазначив, що після повернення в Україну я бачу себе експертом у сфері держуправління.
На нього мене запросили після того, як дали добро за документами. На основі всіх тих документів, які готував, я написав собі на аркуші паперу невелику презентацію на 2-3 хвилини, яку кілька разів відрепетирував напередодні. Я намагався також підкреслити всі мої досягнення в житті. Не потрібно соромитися «рекламувати» себе. Інакше стипендіата просто не запам'ятають і навряд чи дадуть стипендію. Ще один важливий момент: я знав, що члени журі дуже люблять ставити запитання на знання сучасних тенденцій в обраній сфері навчання як в Україні, так і у Франції. Тому задовго до співбесіди я почав читати французькі газети та стежити за останніми подіями у сфері держуправління. У підсумку мені вдалося отримати стипендію.
Максим Юрженко, доктор фізики університету Клод Бернар Ліон 1, отримав стипендію на проведення частини дослідження для написання дисертації (стипендія Eiffel Doctorat):
– Подати документи на отримання стипендії Eiffel Doctorat (опис стипендії на www.egide.asso.fr) мені порадила мій майбутній науковий керівник у Франції. З нею я познайомився на конференції в Польщі, куди я поїхав від Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, в якому навчався в аспірантурі. Виявилося, ця жінка неодноразово співпрацювала з ученими мого Інституту та, зокрема, з моїм українським керівником у великих міжнародних наукових проектах, починаючи з 1997 року.
Моїм головним завданням було правильно оформити всі документи на стипендію. Отже, мотиваційний лист. Вперше, коли я його написав і відніс своєму українському науковому керівнику, він багато коригував. Виявилося, що основна помилка в тому, що я надто заглибився в наукові цілі мого перебування у Франції. Наприклад, я в деталях розписав усі ті методи наукових досліджень, які зможу застосувати. Це неправильно. Висловлюватися потрібно чітко і ясно, щоб навіть неспеціаліст у галузі зміг зрозуміти, чим же стипендіат буде займатися.
Ще один висновок, виходячи з порад мого наставника: французів цікавить корисність співпраці зі стипендіатом у широкому сенсі. Тому в листі я зробив акцент на тому, що на конференціях ми зможемо представляти спільні результати досліджень, а також, що моє перебування у Франції позитивно позначиться на відносинах між моїм інститутом та університетом Клод Бернар і ще більше зміцнить наукову співпрацю України та Франції. Також у мотиваційному листі чітко простежувалося, що моє перебування у Франції – логічне продовження мого дослідницького шляху (це важливо): як я вже казав, дві наукові установи мають великий досвід спільної роботи, який необхідно було поглиблювати.
Я зіграв на власній унікальності. Адже, по суті, в Україні мій інститут – одна з небагатьох наукових організацій, які проводять розробки в даній сфері. Цим вдалося, як мені здається, привернути увагу журі. Загалом, щоб виділитися, кожному стипендіату потрібно згадати про всі свої досягнення, починаючи зі школи. Наприклад, я розповів про перемогу на всеукраїнській олімпіаді з інформатики та про перемогу на Всеукраїнському конкурсі МАН з фізики.
До слова, я переписував листа двічі. Коли ж у мого українського наставника більше не було зауважень, я переслав його моєму майбутньому французькому керівнику, яка також внесла невеликі правки. І, нарешті, написання наукового проекту. Він дався мені легше – там я зміг більше зосередитися на описі (доступною мовою!) своїх дослідницьких цілей. Підсумок – перемога та отримання щомісячної стипендії в 1400 євро.
Допомогу у створенні матеріалу надали координатор стипендій бюро CampusFrance Оксана Ландо, координатор CampusFrance Ольга Дорош та президент «Української асоціації випускників французьких освітніх програм» Володимир Кондрачук.
Людмила КОЛБ.
За матеріалами газети «Сьогодні».