Мова до вишу доведе
Мінімальний рівень, який вимагають виші від іноземців, – B2 (четвертий рівень з шести можливих), але буває й так, що беруть на навчання і з рівнем B1 (третій рівень). Але навчальні заклади можуть і підвищувати свої вимоги до – C1 (п'ятий рівень). У будь-якому випадку мовні вимоги краще уточнювати на сайті конкретного вишу.
TCF-DAP. Цей іспит мають складати тільки вступники на 1-й та 2-й курс французького університету (починаючи з 3-го курсу його складати вже не потрібно). Скласти цей іспит можна один раз на рік у Французькому культурному центрі (вул. Гончара, 84, www.ifu.com.ua) у лютому. На цей іспит потрібно записуватися заздалегідь. Як правило, оголошення про запис з'являється на сайті центру за місяць до самого випробування. Вартість тесту – 830 гривень. Його результати дійсні протягом 2-х років.
Цей іспит встановлює рівень володіння студентом іноземною мовою. Він складається з чотирьох частин: розуміння усного мовлення, тест з граматики або лексики, тест на розуміння письмового мовлення, а також – письмовий виклад. Студента оцінюють як у кожній з частин тесту (встановлюють його рівень від A1 до C2), так і загалом, залежно від кількості набраних балів. Максимум, який можна набрати за цим тестом, – 699 балів. Виходячи з кількості набраних балів, виводиться загальний рівень володіння французькою мовою. Щоб дотягнути до рівня B1, потрібно набрати 300-399, до B2 – 400-499 балів, а до C1 – 500-599. Максимум балів за виклад, який можна отримати, – 20 балів. Мінімум, який тут потрібно набрати, – 10.
TCF. Вступники на 3-й та вище курси мають скласти TCF. Його також проводять у Французькому культурному центрі тричі на рік – у листопаді, лютому та червні. Коштує він – 1150 гривень, а результати дійсні два роки. Складається з 3-х частин (вони точно такі ж, як і в TCF-DAP, крім письмового викладу). Принцип оцінювання та відповідності набраних балів тому чи іншому мовному рівню теж як у TCF-DAP.
DELF та DALF. Також для навчання у Франції можна скласти – DELF рівня B2 або DALF рівня C1, C2 (залежно від вимог вишу). Ці два мовні іспити – універсальні для вступу до вишів Франції, незалежно від року навчання. Успішне складання будь-якого з них може звільнити потенційного студента від проходження низки інших мовних іспитів, які іноді вимагають виші для вступу, наприклад, від того ж TCF та TCF-DAP.
DELF/DALF можна скласти тричі на рік – у листопаді, лютому та червні в Інституті філології КНУ ім. Т. Шевченка (б-р Шевченка, 14). На них теж потрібно записатися. Як і у випадку з TCF-DAP, оголошення про запис з'являється на тому ж сайті за місяць до іспиту. Вартість цих іспитів така: DELF B1, B2 – 240 гривень (за один рівень), а DALF C1,C2 – 280 (теж за один рівень). Результати дійсні протягом усього життя.
Іспити DELF та DALF, на відміну від попереднього, підтверджують конкретний рівень володіння французькою, а не оцінюють знання загалом. Тобто, якщо людина хоче підтвердити рівень B2, то потрібно складати DELF B2, якщо C1 або C2, то потрібно складати DALF C1 або C2. Максимум балів, який можна набрати, – 100. Щоб отримати сертифікат того чи іншого рівня, потрібно набрати – мінімум 51 бал.
Квадратні метри
У Франції так само, як і в Німеччині, немає гуртожитків при університетах. У рідкісних випадках деякі «вищі школи» можуть мати свої квадратні метри для студентів. Тому кожен студент має потурбуватися про своє житло самостійно, особливо якщо мова не йде про стипендіатів.
Розселенням студентів займаються державні установи CNOUS та CROUS (www.cnous.fr) – національний та регіональні центри університетської підтримки, своєрідні логістичні центри. «Полювання» на місце в університетському гуртожитку починається десь за 6-7 місяців до початку навчального року: вже тоді, навіть ще не вступивши до вишу, майбутній студент зобов'язаний подати заявку на місце в гуртожитку.
Щоб «забити» собі місце під дахом, він повинен заповнити «соціальне досьє» (посилання – dse.orion.education.fr/depot/) і його в регіональний CROUS (за місцезнаходженням вишу). Зробити це потрібно – з 15 січня до 30 квітня. Охочих, як правило, набагато більше, ніж місць у гуртожитках цієї організації. У пріоритеті у цієї організації – стипендіати та представники соціально вразливих верств населення. І тільки потім доходить черга до всіх інших студентів.
Вартість невеликої мебльованої кімнати на одну людину – 130-240 євро. Якщо ж кімната зі зручностями (туалет, ванна та невеликий кухонний куточок в одному приміщенні), то доведеться викласти більше – від 200 до 400 євро. Якщо не вдалося отримати місце від CNOUS/CROUS, то не варто зневірятися, адже у Франції існує безліч організацій, які пропонують приватні гуртожитки для студентів. Підшукати собі місце можна на таких сайтах – www.laureades.com, www.univercity.fr, www.estudines.fr , www.adele.org, www.leclubetudiant.com, www.logetudes.com.
Квартира в приватному секторі обійдеться в 600-700 євро на місяць (у Парижі) та 400-700 євро (у регіонах). Часто багато французьких студентів віддають перевагу знімати житло спільно. Знайти собі квартиру можна на www.sejoursfrancefamille.fr, www.chambrestudio.com, www.monadresse.fr , www.alouer.com, www.immostreet.com. А підшукати співмешканця – www.appartager.com, www.easycoloc.fr, www.colocation.fr, www.kel-koloc.fr, www.e-cologis.com, www.agebis-colocation.com, www.eurocoloc.com, www.placeducampus.com .
Незважаючи на такі ціни, знімати житло у Франції студенту все ж таки вигідно: навіть у приватному секторі кожен студент може отримати державну субсидію на проживання, звісно ж, якщо подасть необхідні документи на отримання цієї допомоги до спеціальної установи «Каса сімейної допомоги» (CAF, www.caf.fr). Економія на витратах на житло може сягати – до 40% від місячної орендної плати.
Студентські підробітки
Іноземні студенти мають право працювати не більше 60% часу від повного робочого тижня (35 робочих годин), або – 964 години на рік. На канікулах взагалі можна працювати повний робочий день, головне не перевищити вищезазначену норму. Якщо ж говорити про стипендіатів, то за правилами вони не мають права працювати взагалі. У крайньому випадку можливі епізодичні підробітки. Мінімальна зарплата за годину роботи у Франції – 8,82 євро.
Продовження слідує.
Людмила КОЛБ.
За матеріалами газети «Сьогодні».