Треба сказати, що турбуватися американській адміністрації завжди було про що. Тільки за час президентства Буша відповідні служби виловили та депортували понад шість мільйонів нелегальних іммігрантів, переважна більшість яких проникла в країну саме через прозорий південний кордон. Нелегали проламували вже існуючі огорожі, перетинали кордон пішки, перебиралися на машинах, проповзали по спеціально виритих тунелях, звідки їх потім неодноразово витягували американські рятувальники, гинули десятками, але продовжували йти на жадану північ. І зупинити це вторгнення не змогло навіть майже трикратне збільшення фінансування прикордонної інфраструктури. Потрібен був радикальний захід, який дозволив би довести, що республіканці все так само сильні в питаннях забезпечення національної безпеки.
І тут або сам Джордж Буш, або хтось із його «мозків» згадав історію Великої китайської стіни, зведеної тисячі років тому для захисту Піднебесної від нелегальних степових іммігрантів. Так з'явився на світ закон з недвозначною назвою «Secure Fence Act», який став частиною великої імміграційної реформи, задуманої в Білому домі. Навесні 2006 року плани будівництва захисних споруд були схвалені Сенатом, тоді ж Буш пообіцяв надіслати на кордон додаткові підрозділи Національної гвардії, які будуть тримати його на замку до завершення всіх робіт.
Майже одразу президент зіткнувся з бунтом непокірного губернатора Каліфорнії Арнольда Шварценеггера, який відмовився відправити своїх гвардійців на боротьбу з нелегалами. Потім сенат, мабуть забувши про своє схвалення, відмовився голосувати за фінансування програми, але це вже не могло вплинути на ситуацію. У серпні отямившись сенатори таки виділили на будівництво $1,2 млрд, а 29 вересня закон був затверджений конгресом. Далі було дуже експресивне послання президента Мексики, який переконував Буша накласти вето на закон, який сам же американський президент активно просував, і на цьому все скінчилося.
Теоретично схвалений конгресом закон міг потрапити на підпис Бушу вже через пару днів, але контролюючі обидві палати республіканці взяли театральну паузу, для того щоб перетворити його підписання на чергове передвиборче шоу, максимально наближене до дати проміжних виборів. Так і сталося. Супроводжуваний суворим поглядом міністра національної безпеки, президент виголосив проникливу промову про тривожну ситуацію на кордоні, про виклики часу, згадав, що США створили іммігранти, але іммігранти, які поважали закон, і повідомив, що готовий взяти на себе додаткову відповідальність, пов'язану з усім вищезазначеним. І поставив свій підпис.
Що ж вийшло в результаті? А в результаті виявилося, що є ряд благих намірів і нікому не відомий механізм їх реалізації. І, перш за все, йдеться про фінансування проекту. У затверджених фінансових документах на наступний рік міститься лише загальний опис можливих витрат, серед яких згадуються витрати на загородження, ліхтарні стовпи вздовж усього паркану та якусь надтехнологічну систему контролю. Жодних конкретних цифр не наводиться.
І це при тому, що в законі «Secure Fence Act» дуже чітко обумовлюються терміни введення в дію окремих елементів захисної інфраструктури. Так, зокрема, вже до 30 травня 2007 року на всій протяжності стіни має запрацювати ланцюг камер спостереження, і міністр національної безпеки зобов'язаний представити конгресу звіт про цю щасливу подію. Крім того, як вважають багато експертів у цій галузі, затверджена цифра витрат у $1,2 млрд менша, ніж потрібно насправді, приблизно в два рази.
Але справа не тільки в цьому. Згідно з опитуваннями, проведеними за день до урочистого підписання, більшість американців бачить порятунок від нелегальних іммігрантів зовсім не у високотехнологічних парканах, які все так само можна проломити важким мексиканським вантажівкою або обійти підземним ходом. 74% респондентів впевнені, що ситуацію може виправити лише суттєве збільшення прикордонних патрулів. І хоча Буш обіцяє до кінця свого президентського строку збільшити штатну чисельність патрульних вдвічі, це поки що лише обіцянки, які можуть виявитися абсолютно нездійсненними в тому випадку, якщо республіканці програють листопадові вибори.
А адже у президента є й інший головний біль - так і не затверджені конгресом програми з натуралізації нелегальних іммігрантів, яких, за найскромнішими підрахунками, у США близько 12 млн, і програми із залучення кваліфікованої іноземної робочої сили. Деякий час тому обговорення цих питань викликало розкол у лавах однопартійців президента.
Найконсервативніша їх частина, зосереджена в палаті представників, відмовилася затверджувати проект, запропонований адміністрацією, суть якого полягала в наданні права проживаючим у США нелегалам домагатися офіційного статусу, не залишаючи країну. Опоненти ж адміністрації переконані, що спочатку потрібно побудувати паркан, а потім змусити всіх гастарбайтерів вирушити на батьківщину і подавати там прохання в спеціально створених для цього центрах. Очевидно, Бушу доведеться докласти чималих зусиль, щоб переконати непокірних прийняти його точку зору.
Але, як би там не було, старт будівництву однієї з найграндіозніших споруд в історії США вже дано. І хоча воно навряд чи буде видно з космосу і проіснує пару тисяч років, усі запам'ятають, що «Велику американську стіну» побудував молодший Джордж Буш. І, можливо, навіть повісять потім на вцілілій її секції табличку з написом - «Він намагався!».
Андрій ВОРОНЦОВ.
Lenta.ru