Сьогодні, якщо хтось із відомих політиків і курить, то воліє цього не афішувати. Так, більша частина людства дізналася про те, що в Овальному кабінеті у Білла Клінтона були сигари, зі свідчень Моніки Левінскі. Та й використовувалися ці сигари, згідно з тими ж свідченнями, зовсім не за прямим призначенням. Хто сьогодні слідом за сибаритуючим Гавриїлом Державіним може з солодкою нігою повторити: «А я, проспавши до полудня, курю табак і каву п'ю, перетворюючи на свято будні»? Але справа не тільки в іміджі. Політики, здається, вирішили зробити з курців маргіналів. Причому не зі зловмисності. Тютюнопаління завдає надто великої шкоди касам медичного та соціального страхування. Тому від умовлянь і залякувань провідні країни світу в останні роки перейшли до заборон. Часто тотальних.
Передостанній бастіон
Минулого тижня Єврокомісія представила громадськості так звану «Зелену книгу». У ній викладено п'ять можливих стратегій щодо створення «Європи без тютюну». Серед них: законодавчі заходи, рекомендації Єврокомісії та Ради Європи, що не мають примусового характеру, а також методи координації національних законодавств у сфері боротьби з курінням. Поставлене завдання – знизити кількість курців європейців до 20% від загальної їх кількості, а в ідеалі зробити всю Європу зоною, вільною від куріння. Уряди ЄС, неурядові організації, споживчі асоціації та представники тютюнового лобі 27 держав зможуть висловити свої міркування щодо «Зеленої книги» до травня цього року.
Потім, узагальнивши ці результати, Єврокомісія представить остаточні рекомендації на початку наступного року. Однак уже й сьогодні ясно, що рекомендації ці будуть спрямовані на те, щоб зробити життя курця практично нестерпним, оскільки до моменту виходу книги в світ куріння в громадських місцях на території більшої частини Євросоюзу буде суворо заборонено. Причому європейські влади озброєні не тільки підтримкою більшості політичних сил континенту, але й статистикою. Не дивно: за статистикою ЄС, від хвороб, викликаних лише «пасивним курінням», щорічно вмирає 79 тис. європейців.
Таким чином, американська антитютюнова лихоманка, над якою старенька Європа протягом тривалого часу підсміювалася, здійснила успішний десант в Європі. Першою впала Ірландія, за нею Італія, Швеція та Мальта. За ними пішла майже вся Західна Європа. З сьогоднішнього дня курити в громадських місцях не можна у Франції, де ешелонований і добре організований захист від «американської зарази» дозволив курцям протриматися довше. І вони виторгували собі право хоча б до кінця цього року курити в кафе та ресторанах, барах і дискотеках, готелях і казино. З 1 січня наступного року не можна буде курити вже й там. З 1 лютого набрав чинності повний заборону на куріння в громадських приміщеннях та на робочих місцях. Крім того, куріння повністю заборонено у всіх засобах транспорту. Особливо виділений заборона, що стосується навчальних закладів (шкіл, ліцеїв, коледжів) – там не можна курити не тільки всередині, а й зовні. Якщо вже дуже припече, то будь ласка за межі шкільного двору.
У всій Європі ці заборони не тільки на папері, за винятком Німеччини, де куріння ще не злочин, і, мабуть, Греції, де закони прийняті, але їх абсолютно ніхто не дотримується. Тож якщо для вас літній відпочинок неможливий без куріння, плануйте його або на батьківщині, або в Греції, або десь в Азії.
Ціна затяжки
Франція не Греція. Там до набрання чинності нових законів підготувалися ґрунтовно. 175 тис. антитютюнових спецагентів готові кинутися в бій, виписуючи штрафи направо і наліво. З лютого куріння в громадському місці обійдеться порушнику в €68. Причому неважливо, встигнете ви затягнутися чи ні, запалена сигарета у вас в руках – і ви на €68 бідніший. У законі написано, що саме за «сигарету, запалену за межами зони, відведеної для куріння, стягується штраф третього класу штрафної шкали». Сьогодні це €68, і завтра дешевше не стане. Стане дорожче. Якщо когось бентежить вираз «зона, відведена для куріння», то поясню, що на вулицях поки курити ще можна, але не переписувати ж закон щоразу, коли антитютюнові зони розширюються, а в тому, що вони розширяться, сумніватися не доводиться.
Я зателефонувала вчора паризькій приятельці, курці зі стажем, яка працює в Будинку радіо, на набережній Президента Кеннеді. «Ну і що ти будеш робити?» – питаю. Брудний потік лайки був мені відповіддю. «Уявляєш, – каже вона, – тільки на вулиці. І це з шостого поверху. Понаставляли навколо якихось попільничок розміром з бочку, ще бозна-що. А порушувати, сама розумієш, без штанів залишишся».
Штрафують навіть за неправильну організацію куріння там, де це поки ще дозволено. Наприкінці січня одне з найвідоміших у Ніцці казино «Руль» було оштрафовано на €10 тис. за допущені порушення та куріння клієнтів у зоні, вільній від куріння. Скаргу на дирекцію казино написали співробітники закладу.
Але у відповідь на нарікання на дорожнечу штрафів прихильники заборон можуть пред'явити іншу цифру: щорічно французька охорона здоров'я витрачає на лікування хвороб, пов'язаних з курінням, €18 млрд євро. Тютюн у Франції займає перше місце в списку причин т.зв. «уникненної смертності» – 66 тис. смертей на рік.
Боротьба за молодь
Автори закону не приховують, що нові драконівські правила спрямовані насамперед на те, щоб завадити юним і молодим звикнути до куріння. Адже відомо, що підлітки завжди були у фокусі уваги виробників тютюнових виробів як майбутні клієнти індустрії диму. Досить тривалий час французькі підлітки були найбільш курящими в Європі. Заходи, вжиті в останні роки, такі як: підвищення цін на тютюн, заборона на продаж його особам молодшим 16 років, грамотно побудовані агітаційні кампанії, грізні попередження на сигаретних пачках – вже призвели до скорочення кількості курців серед юних французів. Новий закон напевно прискорить цю тенденцію. Ліцеїсти просто не встигнуть за перерву вибігти за межі шкільного подвір'я, та ще й перекурити. Крім того, Європою опановує ще одна американська мода – здоровий спосіб життя.
Якщо в 2000 році майже 15% французьких підлітків віком від 12 до 15 років час від часу покуривали, то до минулого року їх кількість скоротилася майже вдвічі, до 8%. Сумніватися не доводиться, далі справа піде ще швидше. Точно такі ж тенденції в усіх інших європейських країнах або майже в усіх.
Любителі покурити можуть скільки завгодно зітхати та скаржитися, що з забороною на куріння французькі бари та кафе втратять свій шарм, свою звично накурену атмосферу. Зміниться сама Франція, адже кафе та бари – це душа Франції. І ось її ранять у саму душу. Що ж, Франція чинила опір довше за своїх сусідів. Років десять тому був прийнятий не дуже вдало сформульований закон, який наказував, щоб у всіх кафе та ресторанах були вивішені добре видимі таблички, що вказують на зони, вільні від куріння. У багатьох питних закладах цілком відповідно до букви закону з'явилися оголошення, що вказують на вихід та забезпечені написом «Для некурящих».
Так, Франція тепер зміниться. Але вона змінилася б у будь-якому випадку.