«У виправних закладах сидять сотні «двійників». Більшість цих в'язнів винні кримінальним авторитетам гроші за наркотики і тепер допомагають «босам» уникнути покарання», - стверджує уповноважений представник ув'язнених в адміністрації однієї з данських тюрем Генрік Ларсен.
Стати «двійником» злочинця в Данії нескладно - приватні оголошення про такі послуги публікують у рекламних газетах. При невеликих правопорушеннях (керування в нетверезому стані, хуліганство, бійки та крадіжки) суд дозволяє на кілька днів залишати майбутніх в'язнів на волі перед їхнім взяттям під варту. Але до зазначеного в судовій повістці терміну до в'язниці приходять «двійники». На вході до виправного закладу вони пред'являють картку соціального страхування, що належить справжньому злочинцю. «„Двійники“ користуються тим, що на картках немає фотографії. Коли ми просимо наших «клієнтів» показати водійські права з фотографією, вони кажуть, що в них немає такого документа. Нам же за законом не дозволяють вимагати інших посвідчень особи», - пояснюють ситуацію тюремні власті. Вони звинувачують у тому, що відбувається, правоохоронні органи, які обмежили виправним закладам доступ до поліцейських досьє з портретами злочинців.
У Міністерстві юстиції Данії наявність у тюрмах «двійників» визнають серйозною проблемою. Але не поспішають з висновками, прагнучи оцінити масштаби явища. «Ми допомагаємо злочинцям змінити життя, спираючись на принципи гуманізму», - стверджує заступник генерального директора системи виправних закладів Аннет Есдорф. Про те, як данці розуміють тюремний гуманізм, який в офіційних документах позначають терміном «нормалізація», будь-хто охочий може дізнатися на сайті Міністерства юстиції, де 17-ма іноземними мовами, зокрема російською, наведено інструкції з відбування покарання, пов'язаного з позбавленням волі. Сенс нормалізації по-данськи полягає в тому, щоб громадянські права, якими людина володіє на волі, в основних положеннях збігалися з її правами за ґратами.
Так, наприклад, керівництво слідчого ізолятора чи тюрми може розкривати листи ув'язненого лише в його присутності. В'язню дозволено приносити до тюрми радіо та телевізор. Для вегетаріанців або представників релігійних спільнот, які дотримуються спеціального харчування, їжу готують окремо. У конфліктній ситуації наглядачі застосовують силу «тільки за крайньої необхідності». В'язні мають право на безкоштовне медичне обслуговування, зокрема за межами виправного закладу. У «відкритих» тюрмах із пільговим дисциплінарним режимом, де відбувають покарання 90% данських злочинців, кожні три тижні ув'язнений може на вісім або дванадцять годин вийти без охорони в місто. Або поїхати на вихідні додому. Причому в'язням дозволено накопичувати відпускні дні, щоб надалі використовувати цей час для триваліших канікул.
Однак правила Мін'юсту та законодавство країни не передбачають взяття відбитків пальців або сканування сітківки ока для ідентифікації ув'язнених - з такою пропозицією до уряду вийшли керівники данських тюрем. Але в Мін'юсті розуміють: поява нових методів контролю за явкою ув'язнених до тюрем потребуватиме додаткових фінансових вкладень. Грошей на ці цілі в бюджеті немає. Гуманізм обходиться данцям недешево: на утримання злочинця щодня йде 80 євро у «відкритій» та 150 євро у «закритій» тюрмі (заклад, де тримають небезпечних рецидивістів). Тому зазвичай ув'язнені в Данії відбувають лише дві третини призначеного строку, і потім суд звільняє їх умовно.
Нещодавно міністр економіки Данії Бенн Бентсен заявив: найближчим часом уряд скоротить фінансові зобов'язання держави перед адміністрацією тюрем. І навіть проведе часткову «приватизацію» виправних закладів. До того ж деякі данські політики вважають, що існування «двійників» не становить загрози для суспільства: злочинці, яким вдалося за допомогою заміни уникнути тюрми, за час уявного відсидження не вчиняють нових правопорушень на волі.