Десятиліттями розвиваючи білінгвізм, що дозволяє більшості населення говорити двома мовами - китайською та англійською - влада країни змогла створити її позитивний образ, що дозволяє закордонним бізнесменам комфортно почуватися на острові. Країна стала своєрідним інкубатором для міжнаціональних корпорацій, які могли рекрутувати робочу силу серед національних кадрів. Як зазначає ЦМК «Парта», звідси з'явилося неминуче зростання вимог до здобуваної ними освіти, що забезпечується національними навчальними закладами. Зі зростанням якості викладання в місцевих вишах на півострів потягнулися й студенти з інших країн.
Зараз Сінгапур намагається розвивати три основні економічні напрями - охорону здоров'я, біомедицину та освіту. Країна прагне стати глобальним освітнім епіцентром, і її уряд вклав мільйони доларів у створення потужної освітньої мережі в регіоні Південно-Східної Азії. Уряд розраховує залучити до 2012 року не менше 150 тис. іноземних студентів, які, ймовірно, дадуть не менше $2,2 млрд прибутку, і таким чином забезпечать зростання ВВП Сінгапуру не менше ніж на 5%.
І сподівання уряду Сінгапуру можуть бути виправдані, тому що в країні вже відкрилися філії таких відомих університетів, як Чиказький (University of Chicago), Стенфорда (Stanford University), ім. Дж. Хопкінса (John Hopkins University), Массачусетський технологічний (Massachusetts Institute of Technology), нідерландський технічний Ейндховена (Technische Universiteit Eindhoven) та французький INSEAD. Освітні програми цих відомих вишів, що входять до всіх світових рейтингів, які викладаються в Сінгапурі, мають різну спрямованість. Наприклад, програми Дж. Хопкінса пов'язані з медициною, спрямованість Массачусетса - нанотехнології, електронні компоненти та радіодеталі, Ейндховена - мехатроніка та промисловий дизайн. У сінгапурських філіях INSEAD та університету Чикаго можна отримати ступінь МВА.
Розмістивши свої кампуси тут, університети забезпечили себе величезною кількістю азіатських студентів, яким тепер не потрібно мучитися з отриманням візи до США чи Європи. Європейці та американці, своєю чергою, порівнявши співвідношення ціни та якості проживання й динамічного життя міста, також потягнулися до Сінгапуру.
Місцева система вищої державної освіти складається з п'яти політехніків, трьох університетів, національного педагогічного інституту та інституту технічної освіти, основне призначення якого полягає в підготовці фахівців за програмами післядипломної освіти.
Національний університет Сінгапуру (National University of Singapore), утворений 1980 року в результаті злиття університету Сінгапуру та університету Наньянга, незважаючи на свою молодість, має чудову репутацію. За даними останнього рейтингу газети «Таймс», він не лише увійшов до списку двохсот найкращих університетів світу, а й посів там досить почесне 18-те місце, а в рейтингу спеціальностей він увійшов до десятки найкращих з інформаційних технологій та інженерії. Університет має факультети гуманітарних і соціальних наук, бізнесу, комп'ютерних дисциплін, інженерії, дизайну та екології, права, природничих наук, державної служби, медицини, стоматології. До його складу також входить музична консерваторія. Тут навчається 22 тис. бакалаврів і 8 тис. магістрів, працює близько 3 тис. осіб персоналу.
Наньянський технологічний інститут (Nanyang Technological Institute) був створений у 1991 році на базі технологічного інституту. Зараз тут навчається 23 тис. студентів. У вищезгаданому рейтингу «Таймс» він посів 50-й рядок таблиці. Його найсильнішою стороною вважається викладання інженерних спеціальностей. Університет складається з факультетів мистецтв, дизайну та медіа, біологічних наук, інженерії, комунікації та інформації, гуманітарних і соціальних наук, бізнесу, фізики та математики. Гордістю університету є Національний інститут освіти (National Institute of Education).
Кузня національних кадрів Сінгапурський університет управління (Singapore Management University) - виш зовсім молодий. Він був відкритий у 2000 році. За своїм статусом університет є приватним вишем, але при цьому має урядове фінансування. Починаючи з моменту свого створення, університет управління поставив перед собою досить амбітні завдання щодо входження до еліти світових МВА-шкіл, тому за основу діяльності він узяв програми бізнес-школи Вартон (Wharton School, University of Pennsylvania), яка посідає друге місце серед МВА-шкіл згідно з останнім рейтингом «Файненшел Таймс». До складу університету, в якому зараз навчається 3 тис. студентів, входять школи бізнесу, бухгалтерського обліку, економіки та соціальних наук, інформаційних систем. Остання працює в партнерстві з американським університетом Карнегі Меллон (Carnegie Mellon University).
Політехнічні інститути, які називаються політехніками, відрізняються від університетів такими параметрами. По-перше, основний напрям їхньої діяльності - навчання інженерним спеціальностям. По-друге, переважна більшість ступенів, які вони присуджують, обмежується рівнем бакалавра. По-третє, вони, як правило, не займаються науково-дослідною роботою. По-четверте, вони значно менші за університети за кількістю студентів і викладачів.
Політехнічний інститут Наньянг (Nanyang Polytechnic) відчинив свої двері для перших студентів у 1992 році. Виш налічує шість факультетів: інженерії, інформаційних технологій, дизайну, бізнесу та управління, охорони здоров'я, хімії та біології. Загальна кількість студентів, які навчаються в політехніці, дорівнює 12 тис.
Політехнік Нге Анн (Ngee Ann Polytechnic), створений у 1963 році, вважається національним лідером у галузі автоматики та робототехніки. У Нге Анн можна здобути освіту на факультетах бізнесу та бухгалтерського обліку, інженерії, кіно та медіа, інформаційних технологій, хімії та біології, дошкільного виховання.
Республіканський політехнік (Republic Polytechnic) ще молодший за університет управління. Він був відкритий у серпні 2002 року. Проте вже зараз на його факультетах прикладної науки, інженерії та інформаційних технологій навчається 13 тис. студентів.
Сінгапурський політехнік (Singapore Polytechnic) є найпершим політехнічним вузом країни. Він прийняв перших студентів у 1954 році. Сьогодні тут навчається понад 16 тис. осіб. Політехнік складається з факультетів бізнесу, дизайну та природного середовища, хімії та біології, електротехніки та електроніки, інформаційних комунікацій, машинобудування та виробничих технологій і морської академії.
П'ятий політехнік країни отримав свою назву за назвою її першого поселення - Темасек (Temasek Polytechnic). Тут можна здобувати освіту на факультетах прикладних наук, бізнесу, дизайну, інженерії, інформаційних технологій. За кількістю студентів він не поступається Сінгапурському політехніку.
Що стосується вартості, то в середньому рік навчання в національних вишах Сінгапуру для іноземців обійдеться від $4 до $12 тис. Середні витрати на проживання становитимуть $500 на місяць.
У зв'язку з тим, що Сінгапуру у спадок від англійців дісталася 12-річна система шкільної освіти, вітчизняним абітурієнтам необхідний додатковий рік академічної підготовки - тобто або провчитися рік у вітчизняному виші, або пройти підготовчі курси в англомовній країні чи Сінгапурі, де такі програми називаються молодшими коледжами (Junior College).
Вимоги до вступників на ступінь магістра нічим не відрізняються від інших англомовних країн. Все той самий диплом про вищу освіту, TOEFL або IELTS, резюме, відгуки, лист про наміри, GMAT для МВА.