Обмеження на провезення рідин зіпсувало чимало нервів авіапасажирам
Звістка про те, що вже через півроку з деяких британських аеропортів можна буде вилітати з будь-якою кількістю рідини в ручній поклажі, порадувала багатьох. За два з половиною роки обмеження на провезення рідких речовин стали головним джерелом стресу для пасажирів.
Скоро мандрівники будуть позбавлені необхідності під час нічних рейсів викликати стюардесу, щоб випити склянку води, згадувати, який тюбик крему для рук можна взяти в дорогу, і пакувати в пакети дитяче харчування. Дякувати за це слід технікам, які, використавши сучасні електронні компоненти та радіодеталі, вдосконалили сканери в британських аеропортах. Хоча кожен із нових приладів коштуватиме 100 тис. фунтів стерлінгів ($137,5 тис.), витрати варті комфорту: тепер потенційно небезпечні рідини визначить сканер.
Щоправда, оголошувати про плани на весь голос влада не поспішає. Якщо пасажир впевнений, що правила вже змінилися, а нові сканери в аеропорту ще не встановлені – конфлікту не уникнути. З цим співробітники служб безпеки вже зіткнулися, коли намагалися пояснити нововведення обуреним мандрівникам у 2006 році.
У серпні 2006 року на борту британських літаків були попереджені масштабні терористичні акти. Згідно з інформацією, яку оприлюднили спецслужби, терористи мали намір підірвати під час польоту щонайменше два десятки літаків, скориставшись «рідкими бомбами». Тоді ввели безпрецедентні заходи безпеки: пасажирам заборонили брати в літак будь-яку ручну поклажу, окрім гаманця, документів, окулярів, ключів, носових хусток та предметів жіночої гігієни. Для того щоб взяти з собою рідкі ліки, слід було пред'явити рецепт, а дитяче харчування належало спробувати. Опинилися під забороною плеєри, ноутбуки та мобільні телефони.
Через кілька днів рівень загрози знизили, а разом із ним трохи пом'якшили обмеження. Електронні прилади належало пакувати в пластикові пакети, сильно зменшили розмір допустимих у ручній поклажі сумок, а рідини залишилися забороненими. Оскільки, за версією спецслужб, метою терористів були літаки, що прямували до Нью-Йорка, Вашингтона, Лос-Анджелеса, Чикаго та Бостона, американці також ввели серйозні заходи безпеки. Втім, іноді вони переходили межу розумного: у серпні 2006 року в нью-йоркському аеропорту JFK можна було побачити пасажирів, які борються зі службою безпеки за право взяти з собою в 10-годинний трансатлантичний переліт тюбик зубної пасти.
До листопада паніка вщухла, були розроблені більш-менш розумні правила. Пасажирам дозволили брати косметичні засоби, продукти харчування та інші необхідні рідини в ємностях не більше 100 мл. Таким чином, без речовини для зберігання контактних лінз та освіжувачів для ротової порожнини вже ніхто не залишався, тільки от скористатися ними на борту було практично неможливо – запечатані пакети в літаку відкривати не дозволялося.
З'явилося багато й інших незручностей, насамперед пов'язаних із покупками в магазинах безмитної торгівлі, де мандрівники часто купують алкогольні напої та парфумерію. Щоб аеропорти не втрачали величезні доходи, запровадили спеціальні заходи: покупки стали пакувати в особливі пакети, касири в магазині записували номер рейсу, щоб видати куплені пляшки та склянки на вході в літак. Але через відсутність єдиних правил багато пасажирів воліли просто «не зв'язуватися», що не найкраще позначилося на прибутку магазинів.
Крім того, для перевірки ручної поклажі довелося найняти додаткових співробітників. У британських аеропортах пасажирам стали видавати пластикові пакетики встановленого розміру для ємностей із рідинами. Це викликало обурення захисників довкілля, адже в останні роки багато магазинів відмовилися від целофанової упаковки, замінюючи її більш екологічною паперовою. Скандалу не вийшло. Захисники довкілля завжди називали літаки найшкідливішим для атмосфери транспортним засобом, тож додаткові претензії виявилися краплею в морі.
У російських аеропортах аналогічні обмеження запровадили лише в травні 2007 року, але ті, хто подорожував до Європи та США, росіяни на той момент уже встигли скуштувати всі принади боротьби з тероризмом.
Питання про те, чи здійсненні «рідкі терористичні акти», довгий час залишалося однією з улюблених тем журналістів. Британську подію називали то акцією терористів, спрямованою на залякування та створення паніки (обвинуваченим у підготовці терактів така версія дуже сподобалася), то, навпаки, засобом пропаганди влади. Зрештою, фахівці зійшлися на тому, що теоретично «рідкі теракти», звісно, можливі, але для їх реалізації недостатньо відправити в політ неосвіченого смертника: потрібен професіонал, який пройшов докладний курс поводження з вибухівкою.
Зате через деякий час експерти засумнівалися в ефективності запропонованих заходів безпеки. Проведено численні експерименти, завдяки яким з'ясувалося, що якщо на рейс зареєструються п'ять-шість однодумців, то вони можуть взяти з собою маленькі пляшечки з хімікатами та при точному дотриманні інструкції виготовити «рідку бомбу» просто на борту літака. Більше того, небезпеку становить не лише вибух, здатний пошкодити обшивку літака, але й пожежа, яку можна влаштувати за допомогою набагато меншої кількості речовини. При кількох загоряннях у різних ділянках салону лише професійні дії екіпажу можуть запобігти трагедії.
Як зазначає Lenta.ru, перспектива відмови британських аеропортів від обмежень на провезення рідин може стати першим проблиском здорового глузду. Можливо, після цього і Європейський Союз вирішить покластися на апаратуру нового покоління та ретельну перевірку даних про пасажирів, після чого пронести на борт інгредієнти для «рідкої вибухівки» буде так само складно, як автомат і ручну гранату.