Соціологи центру «Ла Страда» пов'язують збільшення торгівлі українцями з неблагополучним кліматом всередині українських сімей, зокрема, зі зростанням насильства. Це штовхає людей на пошуки кращого життя за кордоном.
Також немає достатнього контролю з боку держави. «Закон протидії торгівлі людьми був прийнятий лише минулого року, а національна програма почне діяти тільки з 2013 року», – пояснили в прес-службі «Ла Страда Україна». До того ж департамент по боротьбі з торгівлею людьми при МВС був «знижений» до управління, а в останні місяці взагалі зведений до відділу. Правоохоронців, які займаються проблемою торгівлі людьми, стало вдвічі менше, а випадків работоргівлі – майже вдвічі більше. У 2009 році задокументовано 110 випадків, а у вересні 2012 – 192, повідомили в МВС України.
Що змінилося?
«Якщо 5-10 років тому жінку «заманювали» роботою офіціантки або стриптизерки, то тепер пропонують консумацію – «розвод» чоловіків на гроші в клубах і ресторанах, нібито без «інтиму». 50% вербувальників чесно зізнаються, що дівчата будуть займатися проституцією, але обіцяють по 1-2 клієнти на день, і заробіток $200-300 за один «сеанс». На ділі виявляється, що клієнтів 5-6, і за «інтим» – максимум $70, – коментує заступник начальника відділу УМВС України в Донецькій області підполковник Дмитро Луньов. – Минулого року ми затримали цілу групу, яку очолювали мати й дочка. Вони вербували дівчат у Дубай (ОАЕ), отримували за кожну до 2000 євро. Тепер їм загрожує від 8 до 15 років в'язниці. Вже два роки триває суд над 37-річною торговкою, яка тривалий час постачала по 3-5 дівчат щомісяця до Швейцарії. Брала за кожну 2500 євро. Також нещодавно затримали 56-річну українку, яка встигла вивезти 9 дівчат 11-15 років до педофіла в Москву. За кожну вона отримувала до $1000. Її засудили до 9 років і 6 місяців позбавлення волі».
Рятівник
Львів'янин Ігор Гнат вже 10 років їздить світом і рятує наших жінок від секс-рабства. Це у нього – мов хобі. Йому телефонують батьки жертв і просять про допомогу, а також телевізійники з інших країн, яким потрібен сюжет-екшен. «За гонорар і визволяю наших «рабинь», – каже Ігор. На сьогодні він повернув додому 30 українок. Ціна викупу може бути й 5 тис. євро, а може й взагалі безкоштовно.
«Як правило, дівчата самі винні в тому, що потрапляють до рук работорговців, – вважає Ігор. – Маша (ім'я змінено. – Авт.) із сільської глибинки поїхала в ЄС працювати доглядальницею, накопичила грошей і вже подумувала повертатися, але зустріла цікавого хлопця на шикарному «Феррарі». Він водив її по дорогих клубах, ресторанах, обіцяв пишне весілля. Якось запросив у заміський готель, відпочити. Вночі пролунав телефонний дзвінок, хлопець сказав, що йому треба поїхати на 2-3 дні.
Дівчина продовжує жити в готелі, думаючи, що приїде її наречений і за все розплатиться. Але через тиждень з'явився власник готелю і виставив рахунок. Став погрожувати, що якщо Маша не піде в нічний клуб «відпрацьовувати», він відведе її в поліцію. Мовляв, краще в клуб – за кілька днів віддаси борг і їдь. Кілька днів перетворилися на півроку. Із зарплати вираховували гроші за житло, харчування, медобстеження.
Скінчилося тим, що дівчина взяла телефон у клієнта, подзвонила сестрі, а та розшукала мене. Ми поїхали в ту країну, де була дівчина, знайшли нічний клуб і одразу заявили: «У вас наша родичка». У відповідь: «Вона повинна нам гроші!». Я запропонував піти в поліцію, розібратися. Після цих слів власник клубу відпустив дівчину. Найцікавіше, що вона до останнього дня не здогадувалася, що її підставили. Думала, що «наречений» потрапив у ДТП або іншу біду!».
Образ жертви
Жінці-жертві, як правило від 18 до 25 років, у неї середня або середня спеціальна освіта. І якщо раніше виїжджали переважно із Західної України та глибинки, то тепер це може бути будь-який регіон країни та великі міста. Використовують для сексуальної, трудової експлуатації та примусових репродуктивних функцій.
Вік чоловіка-жертви – від 30 до 60 років, переважно одружені. Їдуть на нетривалий термін у найближчі країни: Росію, Польщу, Чехію. Найчастіше експлуатують їхню працю.
Діти – від 13 до 18 років, частіше з неповноцінних сімей, які раніше піддавалися домашньому насильству. Мета – надання послуг для іноземців, жебракування, порноіндустрія.
Що загрожує жертві:
1. Посттравматичний стресовий розлад – повторювані переживання травми. Страх і уникання речей, ситуацій, фраз, які нагадують про те, що сталося.
2. Психогенна амнезія – людина може взагалі не пам'ятати, що з нею сталося.
3. Блокування емоцій. Жертва не може сміятися, веселитися, у неї відсутні життєві перспективи, підвищена тривожність, гнів, гіперактивність. Безсоння.
«Пік» такої симптоматики припадає на перший місяць, в особливо критичних випадках – до 3 місяців. Без лікування в реабілітаційному центрі до півроку навряд чи можна говорити про одужання.
Образ торговця і розплата за скоєне
Чоловіків у цій сфері – одиниці. Основні продавці душ – жінки. Як правило це дівчата 23-30 років, колишні жертви. Будучи в рабстві, вона знайомиться з водієм, охоронцем або самим сутенером, і той «викуповує» її з секс-бізнесу. Потім «благодійник» пропонує вербувати подруг на її батьківщині за гарні гроші. Багато хто погоджується.
Для жінок від 30 до 50 років вербування – справжній бізнес, джерело постійного доходу. З часом вони навіть «легалізують» такі гроші, вкладаючи їх у магазини, квартири, машини.
Статтею 149 Кримінального Кодексу України передбачено три види покарання: а) за вербування, переміщення, переховування, передачу або отримання людини з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу – позбавлення волі від 3 до 8 років; б) за вербування неповнолітнього або кількох осіб, або повторне вербування із застосуванням насильства чи погроз – від 5 до 12 років з конфіскацією майна; в) за вербування малолітнього самостійно або організованою групою, або із застосуванням насильства, небезпечного для життя потерпілого – від 8 до 15 років з конфіскацією майна.
За статистичними даними МОМ, МВС України у 2009 році було порушено 110 кримінальних справ щодо торгівлі людьми та сексуальної експлуатації, у 2010 році – 120; у 2011-му – 135 справ, а за 9 місяців 2012 року – 192 кримінальні справи.
За останні 10 років з України було вивезено 400 тис. осіб, 7 тис. щорічно потрапляють у рабство. 70% людей використовують для проституції, виробництва порнографії та трудової експлуатації, 30% – для продажу на донорські органи.
За матеріалами газети «Сьогодні»