Рейтинги найпопулярніших студентських міст Німеччини передбачувані, як розклад поїздів. Перші рядки більшості з них займають Берлін, Мюнхен, Гамбург. Як зазначає «Німецька хвиля», така концентрація на найвідоміших і найбільших німецьких містах майже образлива, враховуючи, що виші рівномірно розподілені по всій території країни. До того ж, багато німецьких міст, назви яких не на слуху, набагато більше підходять на звання «студентського міста», ніж горезвісні мегаполіси.
Як обрати місце для навчання? Адже університет стоїть не в чистому полі: вступаючи до вишу, студент отримує ціле місто, до життя в якому краще підготуватися заздалегідь. Рейтинги – рейтингами, але цікаві саме факти.
Факти ж рейтингам часто суперечать. Наприклад, у рейтингу найпривабливіших у світі міст для студентів, складеному компанією QS, Мюнхен входить до топ-20. Однак «інсайдери» стверджують, що не все те золото, що блищить.
«Студенти, особливо студенти-іноземці, часто переоцінюють Мюнхен, – каже прес-секретар мюнхенського Товариства сприяння учням вишів Анке ван Кемпен. – Вони приїжджають сюди, тому що у наших вишів чудова репутація, і в місті життя б'є ключем. А потім, коли всі мости вже спалені, вони розуміють, що жити тут дуже дорого. На консультаціях ми намагаємося спустити абітурієнтів з небес на землю».
Як мінімум два мюнхенські університети – Технічний університет і Університет імені Людвіга-Максиміліана – належать до найкращих вишів Німеччини. Більше того, у Баварії знаходяться штаб-квартири багатьох корпорацій зі світовим ім'ям: автоконцерни BMW і MAN, технологічний гігант Siemens. Тому знайти студентський підробіток або місце для проходження практики легше, ніж в інших містах. А от високі ціни на оренду квартир пояснюються середнім доходом населення. За цим показником баварська столиця – одне з найзаможніших міст у Німеччині.
Однак треба розуміти, що роблячи вибір на користь Мюнхена, студент обирає і певний стиль життя. «Щоб забезпечити собі існування в цьому місті, доведеться крутитися і вертітися, – попереджає Анке ван Кемпен. – Живучи за звичайним студентським розпорядком – з гуртожитку в університет, у їдальню і назад, можна швидко залишитися без грошей».
«Інтуїтивно я б не назвала Мюнхен студентським містом, – каже Анке ван Кемпен. – Армія студентів налічує 90 тисяч осіб, але за винятком кількох районів вони не визначають образ міста». Студенти становлять лише 7 відсотків населення Мюнхена. В інших мегаполісах ситуація схожа – у Кельні та у Франкфурті-на-Майні студентів серед городян теж близько 7 відсотків, у Берліні та Гамбурзі – всього 4 відсотки.
Звісно, і тут є свої відмінності: згідно з даними журналу Focus, середня орендна вартість квадратного метра житлової площі в Мюнхені вдвічі вища, ніж у Берліні. Тож, як не дивно, жити у федеральній столиці дешевше, ніж у столиці хоч і великого, але регіону. Справжні студентські міста варто шукати все ж таки в іншому місці.
До справжніх студентських центрів належать міста, де частка студентів серед городян досягає від 15 до 45 відсотків. На одного жителя там припадає по три велосипеди. З вікон кафе або бару можна слухати лекції в аудиторії. На вечірці неможливо зустріти «нормальну людину» – навколо одні студенти. Найвідоміші з таких міст – Гейдельберг і Тюбінген. Найменші – Вільдау і Мітвайда. Найбільші – Майнц і Мюнстер.
«Місто у нас не надто велике і не надто маленьке, їздити на велосипеді тут одне задоволення, – каже прес-секретар Мюнстерського університету Норберт Роберс. – Ну а студенти в образі нашого міста – вирішальний фактор. Практично на кожному розі можна знайти якусь згадку про університет». Ще б пак, адже в цьому невеликому місті виш розташовується в 250 будівлях, а його головна будівля – міський палац.
Навчання в студентському місті має свої плюси і мінуси. Мінуси зрозумілі. Здебільшого це провінційні міста. «Повчишся пару років у Гейдельберзі і вже бажаєш, щоб вулкан, який був на цьому місці мільйон років тому, прокинувся і трохи «запалив» місто», – пишуть на форумах розчаровані студенти. «Як можна віддати найкращі роки свого життя місту з населенням 50 тисяч осіб, де мухи мруть від нудьги», – дивуються студенти мегаполісів.
Однак плюсів все ж немало. По-перше, ціни в барах, на дискотеках, у кафе та кіно – по кишені студентам. «Мюнстер не можна назвати дешевим, але це тільки серед міст своєї вагової категорії, – каже Норберт Роберс. Франкфурт або Мюнхен дорожчі в рази». По-друге, вчишся, не відволікаючись. Навколо всі свої, студенти та викладачі знають одне одного. Це не Берлін, де вийшовши за поріг аудиторії, розчиняєшся у великому просторі.
Проаналізувавши статистику, виходить, що в Німеччині можна навчатися в містах трьох видів. Перший вид – мегаполіси: студентів багато, але вони розчиняються в натовпі. Жити тут можна і дешево (Берлін), і дорого (Мюнхен, Франкфурт-на-Майні). Але головне – тут легко відключитися від університетського життя і простіше знайти роботу після закінчення вишу.
Другий вид – це симбіоз міста та університету. Тільки от складно зрозуміти, де починається одне і закінчується інше. До таких міст належать класичні «студентські обителі». Чудове місце, щоб, не відволікаючись і зберігаючи нерви, отримати хорошу освіту за вже перевіреним рецептом. Деякі міста зі списку мають стійку репутацію нудних містечок, але, здорово розмірковуючи, великий відсоток студентів будь-яку дірку може перетворити на найцікавіше місце.
Ну і третій вид – просто місто, в якому є один або кілька вишів. Словом, вибирати є з чого.
Німеччина на відносно невеликому просторі має дивовижне різноманіття міст та стилів життя. Від курортів на Балтійському морі до альпійських луків, лісів у Шварцвальді, портових Кіля та Гамбурга, «східних перлин» Лейпцига та Дрездена, невеликих ідилічних містечок на Рейні і найголовніше – майже скрізь є непогані виші, де можна отримати якісну освіту.
Читайте матеріал за темою: ДЕ СТУДЕНТУ ЖИТИ ДОБРЕ – рейтинг 20 найкращих студентських міст світу