Туманні перспективи туманного Альбіону
Диплом британського університету завжди вважався дуже престижним. Оксфорд і Кембридж у всіх на слуху. Але насправді у Великобританії є ще сто університетів, що дають освіту такого ж високого рівня: у цій країні щодо навчальних закладів діють жорсткі вимоги та чіткі критерії, що розробляються урядом.
Але за якість доводиться дорого платити. Студенти, які навчаються за спеціальностями, що потребують проведення практичних занять у лабораторіях чи студіях, платять 7-9 тис. фунтів стерлінгів на рік. Ті, хто займається у звичайних аудиторіях і класах, – 5-7 тис. фунтів. Найдорожче обходиться навчання медицині – 14-16 тис. фунтів. На проживання доводиться витрачати 8-10 тис. фунтів на рік.
На стипендію чи грант можуть розраховувати лише ті, хто збирається стати магістром або доктором, і то якщо цього зможе добитися науковий керівник. Право працювати протягом усього терміну перебування в країні надається іноземним студентам, які проводять дослідження за докторською програмою. Розраховувати залишитися жити у Великобританії після закінчення навчання не варто – британська влада з більшою охотою пригріє сотню-другу нових біженців з африканських чи арабських країн.
Вітчизняний шкільний атестат у Великобританії не вважається повноцінним документом про середню освіту. Для вступу потрібно відучитися два випускні класи в британській школі або провести рік на підготовчому відділенні для іноземців (Foundation). Усього цього не потрібно, якщо абітурієнт уже має за плечима хоча б один курс вітчизняного вишу. Але перші два варіанти є кращими з точки зору знання мови, адже в будь-якому разі доведеться складати IELTS або TOEFL.
Посеред океану
Австралія як колишня британська колонія підтримує традиції освіти, що склалися у Великобританії. Там є 39 університетів, два з яких приватні. Здебільшого вони зосереджені у двох найбільших містах – Сіднеї та Мельбурні. Австралійські університети вважаються одними з найкращих у Тихоокеанському регіоні.
Для вступу до університетів Австралії потрібен атестат про середню освіту. Щоправда, атестат нашої школи не годиться. Там вважають, що потрібен вищий рівень підготовки абітурієнта. Заповнити цю прогалину можна шляхом дворічного навчання у випускних класах австралійської школи. Також можна вступити на підготовче відділення університету (Foundation), успішне закінчення якого означає автоматичне зарахування на перший курс.
Вимоги до англійської в австралійських університетах вищі, ніж в інших країнах (580 балів з TOEFL або 6,5 бала з IELTS). Термін навчання за бакалаврськими програмами – три-чотири роки. Вартість – 11-26 тис. австралійських доларів на рік. Проживання обійдеться приблизно в 8 тис. на рік.
Американська комбінація
Перше місце у світі за кількістю навчальних закладів міцно посідають США. Там знаходяться 156 університетів і 1953 коледжі, що присвоюють ступінь бакалавра. Також як відмінну рису американської системи вищої освіти фахівці відзначають її різноманітність. Тамтешні навчальні плани дозволяють студентам комбінувати предмети як завгодно, за своїм вибором. Недивно, що саме виші США мають найбільшу популярність серед іноземців. З 15 млн. американських студентів півмільйона – іноземці.
Американські університети відрізняються один від одного не лише програмами, а й вартістю навчання. Незважаючи на те що освіта в США загалом обходиться дорого, можна підібрати й дуже дешевий виш. (Чимось це нагадує нинішнє становище у вітчизняній освіті: якщо МДУ не по зубах, то можна піти в будь-який дрібний виш, яких зараз розвелося безліч, і там, провчившись абияк, отримати бажаний диплом.) Щоправда, заощадивши на навчанні, є ризик усе життя потім заощаджувати на всьому, так і не знайшовши з таким дипломом хорошої роботи.
Для вступу до США одного лише іспиту з англійської (TOEFL, не менше 550 балів) недостатньо. Часто абітурієнтам доводиться складати додатковий іспит: SAT1 – на математичне мислення або SAT2 – на знання певного предмета. Той, хто збирається стати магістром, має бути готовий до Graduate Record Examination (GRE). Вступники до магістратури з економічних спеціальностей складають Graduate Management Admission Test (GMA).
Крім того, всі абітурієнти зобов'язані подати рекомендацію та транскрипт – перелік пройдених предметів із точним зазначенням годин навчання, а також написати есе. Для підготовки до всіх цих випробувань часу достатньо: процес вступу відбувається досить повільно, протягом 15 місяців.
Залишайся назавжди або не приїжджай зовсім
Канада посідає друге місце у світовому рейтингу вищої освіти. Там знаходиться близько ста університетів, кожен з яких приймає іноземних студентів як на «ступеневе» (Undergraduate), так і на «післяступеневе» (Graduate) навчання. При цьому ціни на навчання у два-три рази нижчі, ніж у США. Та й життя взагалі дешевше.
Викладання в канадських університетах ведеться здебільшого англійською мовою. Виняток становлять університети Laval, Monston, Montreal, Quebec, Sherbooke, де навчаються французькою. Для вступу потрібно подати атестат про середню освіту та скласти мовний іспит. У випадку з англійською – TOEFL (від 550 балів) або IELTS (від 5,5 бала). В університетах, де потрібна французька, жодних стандартних тестів не запропонують: у кожному з цих закладів свої вимоги до мови та способи перевірки знань.
Вартість навчання – 7-12 тис. канадських доларів на рік плюс приблизно тисяча на підручники. Примітно, що влада цієї країни дає можливість покривати частину витрат на навчання та проживання: у Канаді діє безліч програм, що дозволяють студентам поєднувати навчання з роботою, причому часто – за майбутньою професією. Це вигідно ще й з того боку, що стажер, який добре себе зарекомендував, має чималі шанси отримати повноцінну роботу, щойно закінчить навчання.
Сприяє цьому й гнучка імміграційна політика країни, в основі якої лежить реагування на поточні потреби ринку праці. Іншими словами, у студентів-іноземців є можливість залишитися в Канаді на кілька років, а то й назавжди. Щоправда, дружинам і чоловікам студентів влада може й не дати дозволу на роботу, це залежить від рівня безробіття в конкретній провінції.
Однак не всі іноземці, які збираються здобути освіту за кордоном, прагнуть там залишитися. Що стосується Канади, то там навіть не обов'язково жити під час навчання. Ця держава – світовий лідер у галузі дистанційного навчання. Тож ступінь бакалавра можна отримати, провчившись три-чотири роки через Інтернет або навіть просто поштою. А за п'ять років можна отримати магістра. До Канади треба буде приїхати лише один або кілька разів, і то ненадовго.