Фундаментом закладається основа хорошої лазні
Будівництво лазні починається з улаштування фундаменту. Для одноповерхової дерев'яної лазні цілком підійде стрічковий або стовпчастий фундамент.
Стрічковий фундамент являє собою безперервну стіну по всьому периметру лазні, виконану з бутового каменю, цегли, гравію, скріпленого цементно-піщаним розчином. Під стрічковий фундамент дерев'яної лазні риють котлован, дно засипають піском на 15-20см, поливають водою і утрамбовують.
Після закладання кількох піщаних шарів влаштовують безпосередньо фундамент, виводять його вище нульової позначки, вирівнюють розчином і укладають 2-3 шари руберойду на бітумній мастиці як гідроізоляцію. Ширина фундаменту залежить від розмірів і конструкції дерев'яної лазні і становить від 25 до 50 см.
Стрічковий фундамент відрізняється простотою технології, надійністю та можливістю використання при будівництві лазні з важкою конструкцією. Недоліками стрічкового фундаменту для будівництва лазні є висока трудомісткість і велика витрата матеріалів.
Стовпчастий фундамент закладається при будівництві лазні невеликого розміру. Такий фундамент складається з окремо стоячих опор-стовпів розміром 60х60 або 50х50 см, виконаних з каменю або глиняної червоної цегли. Опори влаштовують під кутами дерев'яної лазні, а також під стиками внутрішніх і зовнішніх стін, у місцях з підсиленим навантаженням, а якщо лазня каркасна – то під стійки каркаса.
Якщо лазня передбачається великих розмірів, доцільним є влаштування додаткових стовпів між основними з інтервалом не більше двох метрів. Якщо опори-стовпи закладаються на велику глибину, під ними передбачають піщано-гравійну подушку. Між опорами зовнішніх стін дерев'яної лазні та внутрішніх стін парильні влаштовують цегляну кладку товщиною 25 см і заглиблюють у землю на 20-25 см.
Стовпчастий фундамент більш економічний, але не підходить для будівництва лазні з великою вагою конструкції та наявністю цоколя.
Глибина закладання фундаменту вибирається згідно з глибиною залягання шарів ґрунту, що приймаються за природну основу. Так, глинисті та суглинкові ґрунти при промерзанні спучуються. У такому випадку підошву фундаменту влаштовують на глибину 10-25 см нижче рівня промерзання ґрунту. У піщаних ґрунтах фундамент влаштовують без урахування глибини промерзання, і не менше 50 см від планувальної позначки.
Глибина закладання фундаменту під внутрішні стіни менша, ніж під зовнішні, але не менше 40 см від рівня землі. У скельних ґрунтах глибина заповнення підошви фундаменту також приймається 50 см незалежно від глибини промерзання.
На правах реклами