Оля Геркулес називає свою кулінарну книгу автобіографічною
Повна назва її книги – «Мамушка: рецепти з України та з-за її меж» (Mamushka: Recipes from Ukraine and Beyond), в ній Ольга пропонує не тільки самі рецепти, але й описує культурні та кулінарні особливості України.
Ольга Геркулес живе в Британії вже більше 10 років, вона встигла попрацювати шеф-кухарем у місцевому ресторані, займається культурно-кулінарними проектами, але зізнається, що особливий інтерес до української кухні та України у британців прокинувся саме зараз. І не в останню чергу це пов'язано з подіями в самій Україні.
«У січні [2014 року] я була безробітною, а вже у квітні я підписала контракт на книгу. Я написала 20 сторінок буквально за одну ніч. До цього мій агент говорив, що це навряд чи станеться раніше, ніж через пару років», – розповідає Оля про стрімко зрослий інтерес до її творіння. Сама вона не вважає свою книгу тільки кулінарною: «Я сподіваюся, що вона антропологічна, біографічна, дає якесь уявлення не тільки про мою сім'ю, але й про історію багатьох інших українців».
Сніг та ведмеді – з таким уявленням про Україну, за словами Олі Геркулес, вона стикалася, поки готувала свою книгу. А українську кухню, каже вона, уявляють в основному, як щось виключно картопляне з великою кількістю жирного м'яса.
Сама Оля родом з Херсонської області України, але її рецепти повні домішок кавказької, узбецької та сибірської кухні. Саме в цих регіонах формувалися кулінарні вміння «мамушок» її сім'ї: бабусь, тітки, мами.
Оля розповідає, що своєю книгою намагалася показати, наскільки багато українська кухня ввібрала ззовні: наприклад, морква по-корейськи та узбецький плов давно стали звичними стравами в багатьох українських сім'ях. Але її рецепти носять відбиток і британської кухні: популярний на пострадянському просторі вінегрет Оля Геркулес тепер готує не з варених овочів, а трохи підсмажених.
Як визнається сама авторка, «Мамушка» починалася як особистий проект, як свого роду терапія в умовах, коли на батьківщині починалася війна: «Я родом з Херсонської області, це дуже близько до Криму. Я пам'ятаю, як прокидалася о третій ночі, читала новини, не розуміючи, що чекає на мою сім'ю».
«Коли все це сталося, я подзвонила мамі й кажу: «Мамо, ми маємо записати ці рецепти. Зараз!» – згадує Оля 2014 рік. – Я була шокована тим, що ніхто нічого не писав толком про Україну та українську культуру, тільки заголовки, повні стереотипів».
Тепер вона подумує про ще одну кулінарну книгу, але вже про інший регіон, мріє відкрити в Лондоні український ресторан і готує культурологічний проект про українські «літні кухні». «Я так боюся, що ця традиція занепаде, а в ній стільки історії. У 1960-х роках, коли люди стали жити трохи краще, вони почали будувати окремі літні кухні, і там часто починалося життя молодої сім'ї. А вже навколо такої кухні будували дім», – розповідає Оля Геркулес.
У своєму ресторані Оля хотіла б частувати гостей українським салом і консервованими помідорами – саме ці закуски, з чаркою перцівки, вона пропонувала гостям під перегляд «Вія» напередодні в Лондоні. Гоголівську історію організатори обрали через те, що їжа займає не останнє місце у творах Миколи Гоголя. «Тепер ви краще розумієте, звідки я родом», – з такими словами Оля Геркулес запросила глядачів на українську вечерю.
Як повідомляє «Бі-бі-сі», серед кількох десятків людей, яких не злякали ні екзотика української кухні, ні страйк лондонського метро, були й ті, хто ніколи не пробував борщ і не чув про Гоголя, але прийшли заповнити кінематографічну чи кулінарну прогалину. А когось привабив борщ. Наприклад, Ніколь народилася в Україні, але виїхала звідти ще дитиною, вона прийшла на вечір зі своїм британським другом: «Я не вмію готувати борщ, тож це твій єдиний шанс його спробувати».