Чеський центр у Києві
Як зазначає «Радіо Прага», Чеські центри організовують за межами Чехії не лише концерти, виставки та різні суспільно значущі заходи, – вони також прагнуть привернути інтерес до чеської мови. Саме цій меті покликана служити волонтерська програма Чеських центрів, яка викликала чималий відгук серед чехів. Чеським громадянам вона надає можливість під час тримісячного перебування ближче познайомитися з українцями, українськими реаліями та містами. Чеську мову як іноземну викладають загалом у 14 чеських зарубіжних центрах, і найбільший інтерес до цих курсів виявляють в Україні.
– У Києві перший набір на курс, на якому навчалося 20 студентів, було відкрито в 2004 році. Поступово інтерес до чеської мови підвищувався також з боку жителів більш віддалених регіонів, і з 2013 року, багато в чому завдяки активності нинішнього директора Чеського центру в Києві Луції Ржегоржикової, чеська мова викладається вже у шести українських містах: Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Івано-Франківську та Вінниці. Цієї осені на курси чеської мови в Україні записалось 410 осіб, – розповідає координатор освітніх програм у рамках чеських центрів Ладька Котрбова.
– Що, на вашу думку, в першу чергу підштовхнуло інтерес українців до вивчення мови? Надії на працевлаштування та навчання в Чехії?
– Так, безсумнівно. Люди хочуть влаштуватися на роботу в Чехії, знайти тут більш прийнятні умови праці. Слухачі курсів в Україні, треба сказати, не просто мотивовані, а мотивовані навіть надміру. Вони дуже прагнуть вивчити мову і оточують свого викладача увагою та турботою, ходять разом з ним на каву, повечеряти, зустрічаються в позанавчальний час, влаштовуються і різні вечірки.
– Яким чином забезпечується задоволення з одного боку освітніх потреб, а з іншого – належна якість викладання?
– Ми намагаємося знайти механізм створення певних умов. Крім лекторів на постійній основі, які працюють у київському центрі, ми повинні забезпечити присутність лекторів і в більш віддалених регіонах України. Найчастіше це вдається завдяки студентам вишів. Ми уклали договори про співпрацю з філософським факультетом Карлового університету та Західночеським університетом у Пльзені, виші тепер посилають своїх лекторів в Україну на тримісячний термін, і необхідності в отриманні українських віз немає. Навчальний рік поділено на триместри, і викладачі викладають протягом одного триместру. Наші лектори зовсім не обов'язково повинні бути богемістами, ми, перш за все, шукаємо самостійних людей з харизмою, які хочуть викладати. З методикою навчання ми охочих ознайомимо.
Александра Войтишкова є одним із лекторів-волонтерів, які долучилися до згаданої програми. У київському Чеському центрі вона викладала чеську мову з січня по квітень поточного року (заняття проводяться двічі на тиждень, тривалість уроку 90 хвилин). Що привело її в Україну?
– Мій інтерес до даної ініціативи частково пояснюється тим, що я закінчила університет за спеціальністю «Україністика». Мене привабила можливість пробути три місяці в Україні, особливо після того як там пройшов Майдан, оскільки ми були завалені інформацією про події в Україні. Мені також хотілося спробувати себе в ролі вчительки. Я прагнула побувати в різних місцях, відвідала шість міст України, де працюють філії Чеського центру, зустрілася і зі своїми колегами, які виконували аналогічну роботу. Це допомогло мені краще пізнати Україну.
– Чи відзначали ви істотні відмінності між тим, що вам довелося побачити під час вашого перебування, і тим, яким чином повсякденне українське життя подавалося в контексті чеських ЗМІ?
– В Україну я приїжджала вже раніше, тож була здатна якось відфільтрувати повідомлення наших ЗМІ, але бачити все власними очима – з цим ніщо не йде в порівняння. Мої колеги мали можливість говорити про все і в неформальній обстановці з місцевими жителями, розпитати їх. Загалом можу сказати, що я почувалася в безпеці скрізь. Знаю, що деякі люди, можливо, побоювалися б поїздок до Дніпропетровська чи Харкова. Моє враження: ці міста живуть своїм життям, але те, що там поруч іде війна, звичайно, відчувається. Перемир'я не означає мир, на вулицях ви зустрічаєте військових, однак повторюся, це не означає, що ви опиняєтеся там під безпосередньою загрозою. Українці – дуже сердечний народ, і бачачи, що перед ними іноземець, намагаються його захищати.
– Хто здебільшого відвідує курси чеської мови?
– У нас на курсах було кілька осіб, зацікавлених у працевлаштуванні в Чехії, і досить багато медичних працівників. Зустрічалися і юристи. У моїх групах переважали студенти, молоді люди, які мріють здобути освіту в Чеській Республіці. Це дуже старанні та здібні люди, майже всі вони заслуговують великої похвали, – каже Александра Войтишкова.