Про перемогу прихильників відокремлення Чорногорії від Сербії оголосив у понеділок уранці ініціатор руху за самовизначення республіки, прем'єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович. «Сьогодні рішенням більшості мешканців Чорногорії незалежність країни відновлено», – заявив прем'єр. Він же навів поки що попередні офіційні підсумки недільного референдуму. За даними Джукановича, за відокремлення від Сербії висловилися 55,5% мешканців Чорногорії.
Прихильники єдності Сербії та Чорногорії тим часом не поспішають визнавати підсумки недільного референдуму і говорять про можливість фальсифікацій.
Нервозність і побоювання прихильників збереження союзу Сербії та Чорногорії зрозумілі. Результат референдуму, очевидно, справді вирішить менше ніж 1% голосів. Річ у тім, що за згодою з Євросоюзом прихильники незалежності повинні набрати для перемоги на референдумі щонайменше 55% голосів, щоб домогтися відокремлення від Сербії. На початковому етапі підрахунку голосів повідомлялося, що за відокремлення проголосували 56,3%. Потім ця цифра знизилася, за різними оцінками, до 55,5% і навіть 55,3%. Порогові попередні дані значною мірою пояснюють сумніви та нервозність прихильників і противників від'єднання Чорногорії.
Якщо попередні результати референдуму підтвердяться, це означатиме остаточний розпад колишньої Югославії, що почався 1991 року, коли такі колишні югославські республіки, як Боснія і Герцеговина, Словенія, Хорватія та Македонія, одна за одною обрали курс на незалежність. Чорногорці при цьому зберігали союз із Белградом і діяли, як здавалося, послідовно й безповоротно. 1992 року на аналогічному референдумі чорногорці проголосували за збереження федерації більшістю – 96%.
Цього разу все інакше. Сотні прихильників від'єднання Чорногорії від Сербії вийшли на вулиці Подгориці та інших міст ще в неділю. Вони запалюють феєрверки, святкуючи результати референдуму.
Нагадаємо, що формально чорногорці намагаються не набути, а відновити свою незалежність, яку країна отримала 1878 року на Берлінському конгресі. Однак 1918 року Чорногорія втратила незалежність після того, як Белград скористався присутністю на її території сербської армії та організував обрання потрібного складу чорногорської скупщини (парламенту), яка скасувала чорногорську монархію і оголосила про приєднання до Сербії. Влада Чорногорії взяла курс на відновлення незалежності ще 1999 року, коли почалися натівські бомбардування Югославії у зв'язку з конфліктом у Косові. Чорногорський лідер Джуканович заявив тоді, що його республіка не бере участі в цьому конфлікті, заморозив усі контакти із Сербією і став, по суті, проводити незалежну політику. Згодом населення республіки відчуло позитивні сторони самоврядування, особливо після того, як п'ять років тому правління Мілошевича закінчилося. Однак запланований тоді референдум з питання незалежності був відкладений на прохання Євросоюзу, який був стурбований зростаючою територіальною роздробленістю на Балканах.
Василь СЕРГЄЄВ.
Бі-бі-сі