Співробітник Управління безпеки на транспорті США перевіряє дитячі пляшки в аеропорту Атланти
У 2006-му подібну авіаційну заборону вводили США – після спроби підірвати кілька трансатлантичних рейсів за допомогою «рідких бомб». Однак в результаті Вашингтон вирішив, що пасажирів таким чином захистити не вдасться. «Лента.ру» опитала зарубіжних експертів у галузі безпеки та з'ясувала, що вони дотримуються принципово різних точок зору на те, яку загрозу становлять рідини на борту літака.
Федеральне агентство повітряного транспорту гранично посилило правила провезення ручної поклажі. Відповідно до опублікованої директиви Росавіації, «при проходженні передпольотного огляду будь-які рідини та засоби особистої гігієни, що знаходяться у пасажира при собі або в ручній поклажі, рекомендується здавати в багаж». В порядку винятку пасажирам дозволять брати з собою медикаменти, які потрібні їм постійно, а також «предмети та засоби особистої гігієни, що забезпечують життєдіяльність пасажирів під час польоту», але тільки «після їх ідентифікації службами авіаційної безпеки аеропорту та проходження перевірки безпеки з використанням технічних засобів огляду та виявлення вибухових речовин».
Приводом для посилення заходів безпеки Росавіація назвала збереження «загрози вчинення терористичних актів з використанням саморобних вибухових пристроїв». Федеральне агентство не стверджує, що ця загроза підвищилася, але визнає, що повітряні судна – найбільш уразливі цілі для терористів, тому що «на їх бортах нанесені державні реєстраційні та розпізнавальні знаки Російської Федерації». Зловмисники таким чином можуть завдати шкоди «не тільки окремим громадянам або організаціям, а всій державі», вважають у Росавіації.
Про посилення правил провезення багажу на рівні всієї країни було оголошено через два дні після того, як московські аеропорти «Шереметьєво» та «Внуково» заборонили у себе провезення рідин на борту (третій московський хаб, «Домодєдово», який обслуговує в основному зарубіжні напрямки, їх не підтримав). Аеровокзали оголосили про заборону у зв'язку з майбутньою сочинською Олімпіадою. Повідомлялося, що вона діятиме до 21 березня 2014 року. Терміни дії призначених Росавіацією посилень невідомі.
Немає інформації і про те, які медикаменти та засоби особистої гігієни вважаються «необхідними». Державний телеканал «Вести», наприклад, припустив, що «ліки дозволять залишити в ручній поклажі, тільки якщо на руках буде довідка, що воно в польоті життєво необхідне». Це питання вже стурбувало Державну Думу: голова комітету у справах громадських об'єднань Ярослав Нілов (фракція ЛДПР) запросив у голови Росавіації Олександра Нерадько роз'яснень нових правил. «На сьогоднішній момент загальні формулювання директиви дають можливість для широкого їх тлумачення», – цитує депутата РІА Новини.
Глава Мінтрансу Максим Соколов у четвер уточнив положення підвідомчого йому агентства: рідкі ліки будуть розкриватися співробітниками служби безпеки. Якщо якісь ліки розкривати не можна, «треба буде або відмовитися від польоту, або обрати інший вид транспорту», заявив він. А в п'ятницю Соколов дав аеропортам добу на те, щоб ввести нові правила.
У боротьбі з рідкою загрозою
Заборону на вільне провезення рідин у ручній поклажі в більшості країн було введено після того, як у 2006 році британський уряд розкрив змову «Аль-Каїди», яка задумала підірвати десять «рідких бомб» на основі пероксиду ацетону та пероксиду уротропіну на борту трансатлантичних авіарейсів. Можливість перевезення ручної поклажі у Великобританії була зведена до мінімуму – на перших порах пасажири могли взяти з собою на борт тільки документи та гаманець, попередньо упаковані в прозорі пластикові пакети.
Наджорсткі правила провезення ручної поклажі лібералізували у Великобританії в тому ж 2006-му; в інших країнах заборона на перевезення речей у салоні якщо й діяла, то тільки лічені дні. При цьому вимога перевозити рідини в окремому прозорому пластиковому пакеті, в який мали бути складені ємності для рідин об'ємом не більше 100 мілілітрів кожна, у світовій практиці закріпилася. Втім, з 31 січня 2014 року європейські країни почнуть поетапно знімати і ці обмеження.
«Найкращий захист проти тероризму (…) невидимий: це розслідування, збір розвідувальних даних та відповідь у разі негайної загрози», – міркував у грудні 2009 року американський фахівець з питань безпеки Брюс Шнайер. Тоді в США стався останній терористичний інцидент у повітрі: нігерієць Умар Фарук Абдулмуталлаб спробував підірвати рейс, що прямував з Амстердама до Детройту. Для цього він використав безметалевий вибуховий пристрій, виготовлений з пентаеритриттетранітрату (ПЕТ), який детонував би при взаємодії з кислотою. Бомба, яку Абдулмуталлаб проніс у трусах, не вибухнула, а невдалого терориста, який отримав серйозні опіки, скрутили пасажири.
Аналогічні пристрої виявили в жовтні 2010 року на двох вантажних літаках, що прямували до США з Великобританії та ОАЕ. Перехопити смертоносні посилки вдалося завдяки саудівській розвідці. Однак, стверджує Брюс Шнайер, активній превентивній розвідувальній діяльності влада США віддала перевагу «театру безпеки, призначеному для захисту від кінематографічних загроз», тобто заходи, які найбільш наочно демонструють громадянам, що держава піклується про їхню безпеку. Заборону на перевезення рідин на борту літаків та пильний особистий огляд при посадці Шнайер називає елементами цього театру.
Головний висновок Шнайєра такий: як генерали готуються до минулої війни, так і влада відповідає на терористичні виклики підвищенням безпеки на тих об'єктах, які раніше зазнавали атак. Ніби підтверджуючи це, міністерство національної безпеки США після історії з «бомбою в трусах» розпорядилося, щоб служби безпеки в аеропорту проводили обов'язковий особистий огляд, приділяючи особливу увагу області паху та торсу, перевіряли всі без винятку речі пасажирів, а на самому борту стюарди та стюардеси стежили за тим, щоб за годину до приземлення всі пасажири залишалися на своїх місцях і не мали доступу до ручної поклажі.
Подібні заходи безпеки були введені і в багатьох європейських країнах. Незважаючи на це, всього через чотири дні після невдалої атаки Абдулмуталлаба британському репортеру Стюарту Кларку вдалося пронести з собою на борт літака, що прямував з Амстердама до Лондона, шприц, який він протягом усього огляду тримав у кишені піджака. Незабаром обмеження на користування туалетом і доступ до ручної поклажі були скасовані.
Логіку Шнайєра можна легко застосувати і до терористів. Можливо, у них є і легші цілі, але захоплення або підрив літака – це «сенсаційний злочин, з якого ЗМІ зроблять спектакль», а терористи «шукають публічності та можливості привернути до себе увагу уряду чи суспільства», розмірковує в бесіді з «Лентою.ру» професор кримінології Коледжу Джона Джея в Нью-Йорку Сергій Шелухін.
«Це їх [терористів] приваблює, і я не знаю, чому ми не стали свідками ще більшої кількості атак на літаки. Очевидно, це не так вже й важко зробити. Ботиночний терорист (у 2001 році на рейсі Париж – Маямі невдало спробував підірвати захований у взутті вибуховий пристрій ісламіст Річард Рід – прим. «Ленти.ру») чи терорист з бомбою в трусах [Абдулмуталлаб] просто не використали правильну техніку», – ділиться колишній голова служби безпеки американської авіакомпанії Northwest Airlines Дуглас Лейрд.
Далі буде.
Олександр АРТЕМ'ЄВ.
lenta.ru