Справа в тому, що турист може подати до суду на фірму, навіть якщо всі умови туру були виконані. Наприклад, за ненадання повної інформації про курорт. Автору відомо кілька випадків, коли одна сімейна пара поставила подібну форму «заробітку» на потік.
Технологія проста. Заснована вона на принципі: «причепитися можна і до телеграфного стовпа». Оформивши тур у невеликій або починаючій фірмі, симпатична сімейна пара разом з іншими туристами вилітає на курорт. Під час спільного відпочинку спеціально вишукуються різного роду неузгодженості або невідповідності з договором між туроператором та клієнтом. Це можуть бути, наприклад, вікна готельного номера, які виходять не на південь, а на захід, акцент у перекладача, змінений у країні обмінний курс валют або щось ще в цьому роді.
Під час туру в групі відпочиваючих створюється відповідний настрій. Найбільш податливим відкритим текстом пояснюють переваги вираження колективного невдоволення, інші діють за принципом «а чим я гірший». Таким чином готується колективна скарга.
Після приїзду додому все це кладеться на стіл тур-менеджера і його ставлять перед вибором: або вирішуємо питання відшкодування моральної шкоди «полюбовно», або фірмою займуться суд і Товариство захисту прав споживачів. У гіршому випадку ця парочка повністю компенсувала собі витрати на відпочинок або ж оформляла собі безкоштовно ще один тур. У кращому – клала на свій рахунок кругленьку суму.
Боротися з такою тенденцією практично неможливо. Тому вже зараз великі турфірми створюють банки даних подібних туристів-рекетирів.