Кожна деталь інтер'єру повинна служити цілком конкретним цілям
Якщо спробувати простежити тенденції, що прийшли з глибини віків і порівняти їх з сучасними інтер'єрами, можна помітити одну цікаву деталь. Наші інтер'єри стають все більш крихкими та «повітряними», не втрачаючи при цьому практичності. Концепція житла, наприклад, не зазнала суттєвих змін: спальня залишилася спальнею, їдальня та вітальня, як і раніше, часто об'єднуються в один простір.
Змінилися вимоги до дрібниць, які мають чимале значення в сучасному житті. Якщо раніше стіни являли собою грубий необроблений камінь, то зараз це ідеально рівна площина, до якої зайвий раз не варто й торкатися, щоб не забруднити. Сидячи за товстим дубовим столом біля каміна, спілкуючись з друзями при свічках, рідко хто надавав значення наявності високошвидкісного з'єднання з Інтернетом або якості звучання домашнього кінотеатру. Життя було простішим, і це відображалося в усьому, включаючи житло.
У сучасному інтер'єрі з'явилося безліч функціональних та декоративних елементів, таких як телебачення, комп'ютери, музичні центри, різна побутова техніка, розсувні перегородки, акваріуми тощо. Все це, в поєднанні з новими оздоблювальними матеріалами та технологіями, достатньо насичує простір. Відпала необхідність прикрашати інтер'єри ліпними орнаментами та статуями (хіба що для поціновувачів історичних стилів), тримати в домі різьблені меблі та розписний посуд, навіть художні підлоги з паркету практично перестали користуватися попитом.
Найбільш затребувані стилі, що поєднують у собі простоту, елегантність та мінімум прикрас, такі як багаторівневі підвісні стелі з гіпсокартону, всілякі ніші на стінах. Немає необхідності робити основним акцентом у приміщенні стіни та стелі. Простір стає більш відкритим для людини, яка в ньому мешкає. Зникають горища та комори, скрині та шафи – з'являються гардеробні кімнати, шафи-акваріуми (з прозорими дверима), мобільні перегородки. За аналогією, можна припустити подальший розвиток у дизайні інтер'єрів.
Завдяки технологіям енергозбереження, у майбутньому вікна житлових будівель зростуть у розмірах і перетворяться на суцільне зовнішнє скління. Причому вони будуть не тільки пропускати світло всередину приміщень, але й накопичувати його, щоб у вечірній час служити джерелом світла. Стіни всередині приміщень будуть звуконепроникними, але при цьому не товщі за аркуш паперу. Двері зникнуть як явище, швидше за все доступ до певних зон у приміщеннях регулюватиметься психологічними замками, які безпосередньо впливають на психіку людей. Як меблі буде поширений невеликий балончик з пам'яттю на 200 – 300 виробів, при відкритті якого вибраний виріб протягом п'яти хвилин розростатиметься і набуватиме форми.
Ну а якщо серйозно, за останні століття вікна поступово збільшуються в розмірах, це постійна тенденція. Стіни зменшилися в товщині з одного метра до десяти сантиметрів і продовжують зменшуватися. Зараз уже можна зустріти серійно випущені натяжні стіни зі своєрідного текстильного полімеру. Двері всередині житлових приміщень поступово зникають, це пов'язано зі зміною в організації корисного простору – стало менше перегородок, відповідно зменшилася кількість кімнат, дозволяючи збільшити розміри кожної. Вже зараз стало модно відділяти приміщення кухні скляною стіною, щоб візуально не втрачати простір. Що стосується звуконепроникності, вже більше десяти років у деяких випадках застосовується фазоінверторна технологія, що дозволяє повністю заглушити звуки від будь-якого вибраного джерела в приміщенні.
При підборі меблів, матеріалів і колірної гами, потрібно враховувати кілька простих правил. Одне з них – наявність контрастів у приміщенні. Це дозволяє перетворити сухе та нудне оформлення на насичене та динамічне. Причому контрасти будуються не лише на світлому та темному. Яскравим прикладом контрастів в інтер'єрі може слугувати поєднання теплих і холодних відтінків, прямих і радіусних ліній, гладких однотонних поверхонь і брутальних (цегла, скеля, графіті).
При цьому бажано не «переборщити», повинен бути присутнім основний елемент (наприклад, білі фарбовані стіни) та акцент у вигляді контрастної оббивки м'яких меблів. Суворі лінії стелі та стін цілком може врівноважити круглий килимок і велика ваза в кутку. Один із фрагментів стіни можна облицювати «диким» каменем (пісковик, сланець), що послужить хорошим контрастом на тлі сучасних меблів і паркетної підлоги.
Але якщо такі елементи виникають у приміщенні, вони не повинні бути самі по собі. Це лише вносить у приміщення фрагментарність, розсіюючи увагу на десятки непов'язаних деталей, що саме по собі пригнічує психіку. Завдання дизайнерських рішень – гармонійне зонування одного цілого простору, що ніби перетікає з однієї зони в іншу. Не повинно бути нічого зайвого. Висловлюючись літературною мовою, краще трохи недосказати, ніж нагромадити зайве.
Часто можна чути про так звані «стилі», в яких виконано те чи інше приміщення. Наприклад, – класика, ампір, техно, модерн, мінімалізм тощо, – це лише спроба описати існуючий інтер'єр асоціативними поняттями. Не варто «робити класику» (або будь-який інший стиль) у своєму приміщенні, будь то спальня, бутик чи ресторан. Насправді, це буде притягнута «за вуха» спроба скопіювати чийсь інтер'єр, що можна порівняти з бажанням придбати зовнішність Майкла Джексона або Памели Андерсон.
Зовнішність відображає індивідуальність. Кожна квартира, офіс або торговельний центр мають свої особливості в конфігурації, освітленості, розмірах, висоті стелі, цільовому призначенні та смаках тих, хто буде в цьому перебувати. Це слід враховувати при проектуванні інтер'єрів.
Кожна деталь інтер'єру повинна служити цілком конкретним цілям, як у художньому плані, так і функціонально.
Василий ЧЕКМАСОВ,
архітектор.