Берн «захищатиметься» від імміграції з країн Євросоюзу
З роз'ясненням кроків, які буде вжито швейцарським керівництвом на виконання волі народу, висловленої на референдумі 9 лютого 2014 року, 5 грудня 2015 року на прес-конференції в Берні виступили президент Швейцарії, міністр юстиції та поліції, що курирує питання міграції, Симонетта Соммаруга та міністр закордонних справ Конфедерації Дідьє Буркхальтер.
Вони розповіли, що як прийнятна та адекватна форма реалізації рішень зазначеного референдуму вони розглядають механізм, який буде сформульовано в рамках так званої «захисної статті» (Schutzklausel). Принцип, що лежить в її основі, вельми простий: імміграція до Швейцарії триватиме, але не нескінченно.
Як тільки потік людей, які бажають переїхати на проживання до Конфедерації, досягне певної (визначеної не заздалегідь, а гнучко розрахованої залежно від актуальної економічної ситуації) межі, мають автоматично почати діяти обмежувальні заходи, які захищають ринок праці країни. Звідси й поняття «захисна стаття».
Якщо імміграція не послабшає та продовжить зростання, то тоді має настати момент, коли приплив трудових кадрів з-за кордону буде зупинено повністю. Як роз'яснили Симонетта Соммаруга та Дідьє Буркхальтер, цей механізм буде інкорпоровано Швейцарією до загального комплексу правових документів, що регулюють порядок співпраці Берна та Брюсселя у сфері міграції, причому бажано було б зробити це в повній згоді з Євросоюзом.
Якщо ЄС не погодиться з таким кроком, то тоді Швейцарія введе «захисну статтю» в односторонньому порядку. Зі свого боку Симонетта Соммаруга висловила обережний оптимізм, підкресливши, що, швидше за все, Євросоюз не матиме нічого проти такого формату імплементації «Законодавчої ініціативи проти масової імміграції».
Як сказала вона далі, «говорити про якийсь прорив поки що рано», передусім через різко негативну позицію Лондона, який наполягав і продовжує наполягати на збереженні режиму необмеженої свободи пересування людей, капіталів, товарів та послуг між Швейцарією та ЄС. Швейцарський президент зізналася, що «нам із самого початку було ясно, що переговори з Євросоюзом будуть дуже непростими, особливо з огляду на розвиток ситуації у Великобританії, але загалом з боку ЄС відчувається наявність позитивної політичної волі».
Обидва міністри нагадали також, що «захисна стаття» не є чимось абсолютно новим. У документах, що визначають порядок реалізації положень принципу свободи пересування між ЄС та Швейцарією, така стаття існувала з самого початку, відіграючи роль своєрідного запобіжника, що знаходиться «у нормально відкритому положенні». Спрацьовувати цей запобіжник має тільки у випадку, якщо обсяги імміграції будуть очевидним чином виходити за рамки розумного. Тому зараз йдеться всього лише про «чисто технічне рішення», яке уточнює та вдосконалює вже наявні механізми, покликані захищати соціальні системи ЄС та Швейцарії від надмірних перевантажень та тиску.
«Тому ми дійшли висновку, що (у цієї проблеми) існує технічне рішення, повністю сумісне як із чинною швейцарсько-європейською Угодою про свободу пересування, так і з положеннями швейцарської федеральної Конституції», – підкреслила С. Соммаруга. Наявність згоди Брюсселя з таким варіантом «була б для Федеральної ради (уряду) найкращим виходом. З іншого боку, кабінет пов'язаний часовими зобов'язаннями, передбаченими в тексті «Законодавчої ініціативи проти масової імміграції», тобто на реалізацію її положень уряду відведено точний термін. А тому вже зараз він змушений підготувати варіант введення «захисної статті» в односторонньому порядку, який знадобиться тільки на випадок, якщо за час, що залишився, Берн та Брюссель не дійдуть у цій сфері до згоди та єдиної думки».
Як наполегливо декілька разів підкреслювала Симонетта Соммаруга, «захисна стаття» жодною мірою не є порушенням чинної швейцарсько-європейської угоди про свободу пересування. Порушення мало б місце тільки в тому випадку, якщо б Швейцарія дійсно чітко встановила чисельну межу або максимально допустимі квоти на кількість трудових мігрантів, які мають право приїхати до Швейцарії для роботи та проживання.
Натомість, уточнила президент Швейцарії, принцип «захисної статті» має працювати у зв'язці не з точними граничними показниками імміграції (консервативна «Швейцарська народна партія», власне й запустивша «антиімміграційну законодавчу ініціативу», вимагає, наприклад, жорстко обмежити приплив мігрантів 40 тисячами на рік), а в комбінації з власними додатковими економічними, соціальними та політичними заходами, спрямованими на скорочення потреби економіки в іноземних кадрах за допомогою, – наприклад, більш ефективного залучення трудового потенціалу людей старше 50-ти років та жінок.
Сюди ж належать і так звані «фланкуючі заходи», покликані поставити заслін на шляху демпінгу в галузі заробітної плати. «Одна тільки захисна стаття не може і не повинна бути панацеєю від усіх проблем, пов'язаних із працею та зайнятістю. На такі складні питання не буває простих відповідей», – нагадала Симонетта Соммаруга.
Відповідь із ЄС надійшла негайно. «Ми продовжимо процес консультацій зі Швейцарією з метою знаходження взаємоприйнятного рішення», – заявив представник Єврокомісії у відповідь на запит порталу Swissinfo.ch. «Це дуже складне питання, і знайти рішення буде непросто, але ми продовжимо контакти в рамках домовленостей, досягнутих 1-го грудня 2015 року головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та президентом Швейцарії Симонеттою Соммаругою».
Як зазначається далі, Ж.-К. Юнкер і С. Соммаруга, швидше за все, проведуть додатковий раунд особистих консультацій ще до кінця цього року, хоча дата цієї зустрічі поки не визначена. Раніше Євросоюз постійно наголошував, що для нього неприйнятні будь-які обмеження у сфері свободи пересування громадян між ЄС та Швейцарією, нагадуючи, що угоди першого пакету «білатеральних угод», які регулюють співпрацю Берна та Брюсселя, діють лише разом. Якщо порушується одна з них, то тоді, дотримуючись принципу «доміно», припиняють діяти і всі інші угоди пакету.
Голова «Швейцарської народної партії» (SVP) Тоні Бруннер вважає, що після прес-конференції міністрів «ми знаходимося там же, де ми були і два роки тому. Представлена в Берні концепція «захисної статті» є теоретичною концепцією, яка не дає жодних задовільних відповідей на питання про те, як Швейцарія могла б реально обмежити імміграцію».
Швейцарські соціал-демократи (SP) також не бачать нічого позитивного в запропонованій концепції, розглядаючи її як «пустушку», свого роду політичне «плацебо», покликане символічними заходами «заспокоїти народ». При цьому справжні проблеми, з якими стикається швейцарська промисловість і які власне спонукали народ погодитися із заходами, викладеними в «антиіміграційній ініціативі», залишаються невирішеними.
А ось партія швейцарських демохристиян (CVP) вважає таке рішення правильним. «Наша партія пропонувала ввести такий «запобіжник» ще у квітні 2013 року, а у березні 2015 року ми теж були першими серед тих, хто запропонував реалізувати волю народу з одночасним збереженням виправданого порядку співпраці Швейцарії з ЄС на основі введення «захисної статті», – повідомила партія в офіційному прес-релізі. З таких же позицій виступає і «Бюргерсько-демократична партія» (Bürgerlich-Demokratische Partei Schweiz – BDP): «Так звана «захисна стаття» повністю відповідає концептуальному рішенню, запропонованому нами ще у березні 2014 року», – вказала партія у своєму комюніке.
Позитивні сигнали надійшли і від представників промислових кіл Швейцарії. Так, «Швейцарське будівельне об'єднання» (Der Schweizerische Baumeisterverband) відзначило, що «нарешті ми бачимо конкретне, політично реалізоване рішення, яке дозволяє обмежити імміграцію та зберегти сформований порядок співпраці з ЄС», до країн якого, як відомо, спрямовується до 60% швейцарського промислового експорту. Схожої позиції дотримується і впливове промислове об'єднання Swissmem, що представляє інтереси підприємств машинобудівної та металообробної галузей.
Підготував Ігор ПЕТРОВ,
Swissinfo.ch