Пам'ятник Вільгельму Теллю у швейцарському місті Альтдорф
«Пам'ятники у Швейцарії – питання радше має звучати інакше, а саме, чи існують взагалі такі в цій країні? У Швейцарії є Альпи та озера, у неї є годинникові фабрики та текстильні підприємства найвищої якості, але пам'ятники? Кого не спитай, будь-хто скаже, що ні про що подібне він у Швейцарії не чув». Так уже понад півтора століття тому говорив класик німецької літератури Теодор Фонтане, приїхавши до Швейцарії.
І справді, як зазначає портал Swissinfo.ch, пам'ятників у Конфедерації, на перший погляд, поставлено не дуже багато. Кому і чому ставлять пам'ятники? Наприклад, заснуванню держави. У Швейцарії символом країни є луг Рютлі, що на березі Фірвальдштетського озера на протилежному від міста Бруннен березі. Жодних пам'ятників там ніхто так і не поставив. Цей факт дивував ще Василя Жуковського, який підплив на човні до лугу Рютлі: «На ній немає пам'ятника; але свобода Швейцарії ще існує!».
Хто зазвичай ставить пам'ятники? Політики? Але у Швейцарії не було царя, короля, диктатора чи іншого «батька нації» з ресурсами, достатніми для того, щоб увічнити себе кінними, пішими чи іншими статуями. Швейцарська демократія, як видно, є поганим ґрунтом для виникнення якихось більш-менш визначних зразків монументальної пропаганди. Та й ставлення до наявних пам'ятників тут особливе: нікому й на думку не спаде покладати квіти, наприклад, до монумента Альфреду Ешеру, що стоїть біля головного вокзалу Цюриха.
Хто ще ставить пам'ятники? Меценати та бізнесмени? Але у Швейцарії вони радше споруджували не статуї, а будівлі, корисні та утилітарні. А тому майже в кожному місті можна знайти, наприклад, площу, міст, вулицю чи провулок імені «Зерносховища» (Kornhaus), але статуй місцевих політичних діячів чи мерів у цих містах ви не знайдете, або вони будуть дуже маленькими та захованими кудись у непримітний кут. Серйозне здивування у багатьох сьогодні викликає статуя орла, встановлена під час Другої світової війни на перевалі Сімплон – надто вона нагадує німецького орла тієї ж епохи. Але скидати цей пам'ятник? У Швейцарії це теж нікому не спаде на думку.
Зате і у швейцарців, і у туристів однаково теплі почуття викликає пам'ятник вмираючому леву в Люцерні. Оспівувати подвиг найманців, які загинули, захищаючи чужі інтереси? Для багатьох це межує з цинізмом, для швейцарців же це пам'ятник вірності своєму обов'язку. На думку Марка Твена, він являє собою «найтрагічніший і найвражаючіший фрагмент скельної породи у світі». Будь-якому пам'ятнику потрібні героїчні полеглі. У даному випадку ці полеглі дійсно були, але в інших?
Європейські війни останніх 150-ти років Швейцарію оминули стороною, а власна громадянська війна, якій минулого року виповнилося 170 років, сама по собі ніякими особливими монументами відзначена не була, не рахуючи хіба що дуже скромного обеліска, поставленого на згадку про одну з битв цієї війни, що відбулася неподалік містечка Гельтвіль у кантоні Аргау.
Загалом же ставлення швейцарців до пам'ятників (прохолодне та дистанційоване) є відображенням їхнього ставлення до власної національної історії. Багато епох цієї історії, наприклад, період унітарної, нав'язаної французами Гельветичної республіки (1798-1803 рр.) із суспільної свідомості були акуратно викреслені. Та й загалом історія Швейцарії радше розпадається на історію її окремих кантонів, регіонів та громад, а там, на цьому низовому рівні, діють інші механізми історичної пам'яті, менш помпезні, більш особисті. Та й виділяти гроші на великі монументи, неважливо, на їх встановлення чи на скидання, як правило, людям тут здається непродуктивною тратою і без того обмежених фінансових ресурсів.
Тим не менше, ми знайшли для вас 7 найпомітніших, дивних, цікавих, значних пам'ятників на території Швейцарії.
1. Пам'ятник Вільгельму Теллю в місті Альтдорф. Переказувати легенду ще раз ми не будемо. Напевно, цей пам'ятник найбільшою мірою відповідає нашому уявленню про те, що таке монументальна пропаганда. Незважаючи на те, що ніколи не існувавший Телль воістину у Швейцарії живіший за всіх живих, школярі з квітами до нього не ходять і в члени партії у нього не приймають.
2. Пам'ятник солдатам О. В. Суворова біля Чортового мосту. Встановлений ще в 19 столітті неподалік міста Андерматт. Територія навколо пам'ятника передана у розпорядження Російської Федерації.
3. Пам'ятник «Вмираючий Лев» у Люцерні. Легенда, пов'язана з пам'ятником, теж усім відома. Але мало хто звертає увагу на одну особливість цього пам'ятника. Річ у тім, що скульптор Лукас Ахорн був дуже незадоволений оплатою, отриманою за фігуру лева, а тому як помсту зовнішні контури печери, в якій лежить лев, він висік у формі дикого кабана.
4. Пам'ятник Фредді Мерк'юрі. З сучасних пам'ятників Швейцарії це, напевно, один із найвражаючіших монументів, негайно визнаний і гідно оцінений туристами та місцевими жителями. Саме в Монтре вже смертельно хворий співак записував вокальні партії, які потім увійшли до останнього альбому групи Queen традиційного складу «Made in Heaven». І зовсім не випадково, що силует пам'ятника прикрасив потім обкладинку цієї платівки.
5. Сталевий носоріг біля будівлі Цюрихського кантонального банку. Не виключено, що ідея цього пам'ятника була навіяна знаменитою статуєю бика на Уолл-Стріт. Що може означати ріг цієї тварини? Непохитну банківську таємницю? Але з 2018 року вона зникне. Звичайно, фігура носорога може бути віднесена до розряду пам'ятників вельми умовно. Але все одно, в оригінальності їй не відмовиш.
6. Пам'ятник Луї Шевроле в Лозанні. Луї Шевроле народився у Швейцарії, у місті Ла-Шо-де-Фон. Емігрувавши до США, він заснував всесвітньо відомий автомобільний бренд. Логотип марки у формі витягнутого по горизонталі швейцарського хреста й сьогодні нагадує нам про швейцарське коріння геніального конструктора. Ну а те, що цей пам'ятник радше схожий на рідкого робота-термінатора з другої частини безсмертної франшизи, залишимо на совісті скульптора.
7. Пам'ятник Шерлоку Холмсу. Ні, він не був швейцарцем, але знаменита сутичка з професором Моріарті, описана А. Конан-Дойлем в оповіданні «Остання справа Холмса», сталася саме в околицях міста Майрінген (Meiringen) біля Райхенбахського водоспаду (Reichenbachfall). А оскільки британці, які першими відкрили для європейців Швейцарію як туристичний напрямок, завжди були постійними гостями цього знаменного місця, то батьки міста Майрінген вирішили встановити тут великому сищику пам'ятник. На задньому плані можна побачити Англійську церкву, в якій зараз розташовується Музей Холмса.