Агітація швейцарських правопопулістів завжди гучна, барвиста і скандальна
27 вересня, у Всесвітній день мігрантів і біженців, у Швейцарії проходить референдум про скасування угоди з Європейським Союзом, за якою громадяни країн ЄС і Швейцарії можуть вільно жити, працювати та користуватися всіма соціальними благами по обидва боки кордону, як удома. Якщо ця пропозиція пройде, то уряд Швейцарії повинен буде протягом року розірвати угоду з ЄС або домовитися з ним про нові умови міграції.
Як повідомляє Бі-бі-сі, референдум ініціювала правопопулістська Швейцарська народна партія, яка запевняє своїх виборців, що приїжджі з ЄС забирають у них роботу. «Я не хочу бачити, як швейцарські сім'ї страждають під тягарем мільйонів іммігрантів з Європейського Союзу», – заявив лідер ШНП Марко К'єза в серпні, коли його обрали головою партії.
«Працівники з Європейського Союзу забирають місця у швейцарців. Бізнесмени з ЄС, які керують швейцарськими фірмами, не знають місцевих умов і часто керуються іншими інтересами, ніж ми, швейцарці», – доводила в нещодавньому інтерв'ю кільком німецькомовним газетам Швейцарії заступниця К'єзи та підприємиця Магдалена Мартулло-Блохер.
Опитування показують, що ініціатива ШНП майже напевно провалиться: проти скасування угоди з ЄС виступає близько 60% швейцарців, за – близько 35%. Але якщо станеться сюрприз і більшість проголосує «за», то це може обернутися катастрофою: зруйнується вся система відносин ЄС і Швейцарії.
Швейцарія не входить до Євросоюзу, але максимально тісно інтегрована в єдиний ринок товарів, послуг, капіталу та робочої сили ЄС через кілька договорів, один з яких – договір про вільне переміщення людей. Швейцарія входить і до Шенгенської зони. При цьому всі ці угоди діють «у пакеті»: якщо скасовується одна з них – скасовуються всі.
Політики з ШНП, зовсім як британські брексітери перед референдумом 2016 року, доводять, що Євросоюз сам зацікавлений у збереженні економічних відносин і легко погодиться негайно переукласти всі договори в незмінному вигляді – всі, крім договору про міграцію. Але більшість виборців та всі інші провідні партії не вірять. Вони побоюються, що ЄС може піти на принцип. У тому числі, щоб не показати Британії, з якою зараз тривають важкі й поки безплідні переговори про остаточний брексіт, що на Брюссель можна натиснути й домогтися серйозних поступок.
«Схвалення цієї ініціативи буде гірше, ніж брексіт. ЄС зовсім не зобов'язаний починати з нами переговори», – сказала міністерка юстиції Швейцарії від центристської Вільної демократичної партії Карін Келлер-Зуттер.
«ЄС створив би таким чином дуже поганий прецедент для переговорів про брексіт, дозволивши нам вибирати, що смачніше. Ми й так уже вибираємо – з якої речі дозволяти нам ще більше?» – сказав виданню The Local політолог Шон Мюллер з Лозаннського університету.
У 8,5-мільйонній Швейцарії, за даними швейцарського Федерального бюро статистики, живуть майже 2,2 млн іноземних громадян, у тому числі 1,4 млн громадян ЄС. Найбільше – італійців (321 тисяча), німців (307 тисяч) і португальців (260 тисяч). Крім того, понад 400 тисяч жителів прикордонних регіонів щодня їздять (або їздили до пандемії) до Швейцарії на роботу. З іншого боку, кілька сотень тисяч швейцарців живуть і працюють у країнах ЄС.
Швейцарська народна партія (у франкомовній та італомовній частинах вона називається Демократичний союз центру) – це найпопулярніша партія Швейцарії. Зараз її рейтинг – 26% (у найближчих переслідувачів – 17%). ШНП контролює трохи більше чверті крісел у нижній палаті парламенту та має два з семи місць у Федеральній раді – це «колективний глава держави» у Швейцарії.
ШНП у 2014 році вже домоглася референдуму про обмеження імміграції з ЄС і навіть перемогла на ньому: «за» проголосували 50,3%. Але тоді, як вважають політологи, багато швейцарців скористалися цим референдумом як можливістю для майже ні до чого не зобов'язуючого протестного голосування.
«Одна з причин, чому в 2014 році та пропозиція пройшла, – це те, що вона була дуже розпливчастою. Там говорилося про квоти імміграції, але не було сказано, які мають бути квоти. Тому виборці вирішили дати уряду зрозуміти, що вони незадоволені, не роблячи при цьому нічого конкретного», – пояснив виданню The Local Шон Мюллер з Лозаннського університету.
Через той референдум у відносинах ЄС і Швейцарії стався невеликий розлад, але в результаті сторони «замотали питання»: швейцарський парламент ухвалив закон про переважне право жителів Швейцарії – і швейцарців за паспортом, і іноземців – на роботу, але не став вводити квоти.
У 2009 році Швейцарська народна партія потрапила у світові новини, домігшись конституційної заборони на будівництво в країні нових мінаретів при мечетях. На ініційованому ШНП референдумі з цього питання за заборону проголосували 57,5% виборців.
У Швейцарії всі важливі питання вирішуються на референдумах, і в цій країні, на відміну від більшості інших, референдум – часте і звичайне явище. Цієї неділі, наприклад, відбудеться всенародне голосування не лише про імміграцію, а й ще з чотирьох різних питань.