Європейський суд приступив до роботи за новим регламентом
Однак і на прийняття 14-го Протоколу пішло не менше часу. У 2006 році Росія, єдина з усіх членів Ради Європи, відмовилася ратифікувати цей документ. Депутати Держдуми визнали, зокрема, що новий регламент надає надто широкі повноваження і суду, і комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) втручатися у внутрішні справи держави. У січні 2010 року Росію все ж вдалося переконати в необхідності ратифікації, завдяки чому тепер нові правила регламенту ЄСПЛ почнуть діяти.
«Набуття чинності 14-го Протоколу є надзвичайно важливим кроком у покращенні ефективності суду та захисті прав людини в Європі», – зазначалося у спільній заяві генерального секретаря Ради Європи Турб’єрна Ягланда та голови ЄСПЛ Жан-Поль Коста.
Один із аргументів на користь ратифікації 14-го Протоколу, який МЗС РФ ще в січні навів депутатам, полягав у тому, що це покращить відносини між Росією та іншими країнами Ради Європи. За словами першого заступника голови МЗС Андрія Денисова, це мало покращити «наші позиції в діалозі з Радою Європи та з державами – членами цієї організації з найважливіших політичних питань». «Відсутність руху з російського боку в напрямку ратифікації протоколу знизила потенціал впливу Росії на Європейський суд з прав людини при розгляді чутливих для неї справ. Крім того, це обмежувало наші можливості при висуванні ініціатив, пропозицій щодо координації зусиль у напрямку реформування суду, а суд у такому реформуванні потребує», – заявив тоді пан Денисов.
Депутати з цим аргументом погодилися, але відносини з ЄСПЛ у нас поки що скоріше погіршилися, а не покращилися. У середині травня Велика палата суду переглянула справу ветерана Великої Вітчизняної війни Василя Кононова проти Латвії та ухвалила рішення на користь Латвії, яка засудила через півстоліття старого за воєнні злочини проти мирних жителів за законом, якого під час війни не існувало. Президент Дмитро Медведєв назвав це рішення «політично заангажованим». А МЗС РФ заявив, що Росія, «яка брала участь у справі Кононова як третя сторона, після всебічної оцінки постанови та її юридичних наслідків зробить відповідні висновки, зокрема щодо побудови наших подальших відносин як із судом, так і з Радою Європи в цілому».
Але й від набуття чинності 14-го Протоколу особливих чудес продуктивності очікувати не варто. За оцінками фахівців суду, новий регламент дозволить прискорити процес приблизно на 15-20%. На сьогодні в ЄСПЛ чекають свого розгляду близько 40 тис. скарг росіян, а загалом у суді з усіх країн, що входять до Ради Європи, не розглянутими залишаються близько 120 тис. скарг. При цьому Росія за підсумками минулого року була серед лідерів за кількістю поданих проти неї до Страсбурга позовів разом із Туреччиною, Україною та Румунією.
«Протокол дозволить суду приділяти більше уваги справам, які порушують важливі правозахисні питання, і тому він зможе краще виконувати свої завдання, – заявили Ягланд і Коста. – Протокол створює юридичну основу для приєднання до Конвенції Європейського Союзу».
Євросоюз дійсно стане новим учасником ЄСПЛ і представить до Страсбурга свого суддю. До речі, це було однією з причин, через які депутати Держдуми спочатку відмовилися ратифікувати Протокол. Вони вважали, що таким чином країни, які мають членство і в Раді Європи, і в Євросоюзі, отримають по два голоси при прийнятті рішень. Але, як говорилося в заяві голови ЄСПЛ та генерального секретаря Ради Європи, «приєднання ЄС додатково посилить захист прав людини в Європі, оскільки правова система ЄС буде поставлена під незалежний зовнішній контроль щодо тих прав, які захищені Конвенцією, відповідно до тлумачення суду на підставі його прецедентного права».
Крім того, Протокол передбачає спрощену процедуру розгляду скарг на предмет їх прийнятності. Раніше судді вирішували ці питання колегіально, тепер вони віддаються на відкуп одному судді, причому його громадянство не збігатиметься з громадянством скаржника. Однак тут йдеться лише про формальності – дотримання строків подання скарги, використання всіх стадій національного правового захисту. Сам зміст претензій на даній стадії розглядатися не буде.
Досі всі скарги розглядалися в ЄСПЛ у двох інстанціях – спочатку однією з двох Малих палат (по сім суддів у кожній), а в разі перегляду справи – у Великій палаті, що складається з 14 суддів. Новими правилами регламенту ЄСПЛ будуть сформовані суддівські трійки. До їх компетенції віднесено справи, за якими вже створено прецеденти, і тому вони не потребують такого детального вивчення та кропіткого правового аналізу, як випадки, що розглядаються в ЄСПЛ уперше.
Також Протокол надає КМРЄ більше повноважень для контролю за виконанням постанов суду, аж до звернення до того ж ЄСПЛ за роз'ясненням щодо держав-порушниць. Свого часу це положення також було піддано критиці в російському парламенті, але Рада Європи запевнила Росію, що такі заходи застосовуватимуть лише в найкрайніших випадках.
Те саме стосувалося так званої fact-finding mission («місії з розслідування фактів»). Ця процедура теж вводиться Протоколом, але не буде наділена функціями слідства і таким чином підміняти собою національні правоохоронні органи. Її мета – ознайомлення з реальним становищем заявника, який звернувся зі скаргою до ЄСПЛ, якщо це неможливо встановити в суді, і лише за погодженням з державою-відповідачем.