Після школи одразу до вузу – ця формула вже точно не для німецьких школярів, які перед вступом до університету готові витратити кілька років на подорожі, волонтерські програми та складання планів на майбутнє. Але і це не завжди допомагає зробити важкий вибір: як повідомляє Deutsche Welle, близько 30% студентів згодом змінюють факультет або напрямок, деякі відраховуються з вузу за власним бажанням.
«Кожен п'ятий німецький студент кидає навчання. Поділ на магістратуру та бакалаврат призвів до появи вузьких спеціальностей: зараз у Німеччині існує понад 15 тисяч навчальних програм, що робить вибір напрямку дуже важким і не завжди правильним. Я думаю, ми повинні більше допомагати молоді при виборі професії», – розповів в інтерв'ю Deutsche Welle Штефан Гроб, керівник прес-служби Німецького товариства з підтримки учнів вузів (Deutsches Studentenwerk).
Але навіть правильний вибір спеціальності не є запорукою успіху. За словами випускника Боннського університету Фелікса Шмідта, який став дипломованим географом через дев'ять років, йому не вистачило концентрації та самодисципліни. «Під час навчання я почувався дуже комфортно, але при цьому я не був організованим. За тобою ніхто не стежить, і я не складав жодних довгострокових планів», – зізнався Фелікс. Замість передбачуваних 10 семестрів Шмідт провів у вузі 18 семестрів і тепер працює не за фахом. Його друзі теж закінчили вуз тільки після 30 років.
«Продовження навчання може залежати від багатьох факторів: хвороби, проблем у сім'ї, змін сімейного стану. Звичайно, серед таких студентів є ті, хто більше схильний до стресу, адже вони втрачають соціальні контакти зі своїми однокурсниками. Їм складніше мотивувати себе і не падати духом», – пояснює психотерапевт Міхаель Кугайлі, представник служби психологічної допомоги Вільного університету Берліна.
При цьому в Німеччині існує цілий ряд причин, через які бути студентом вигідно: проїзний, знижки, дешева медична страховка. Однак після досягнення 30-річного віку про ці бонуси можна забути. А щоб скоротити кількість «вічних студентів», вузи визначили так званий основний термін навчання (Regelstudienzeit). Чим ближче до фінішної прямої, тим більше побоювань перед виходом у доросле життя.
Штефан Гроб стверджує, що причини стресу перед випуском зовсім не пов'язані з віком учнів. «У вічних студентів немає страху, що вони занадто дорослі для життя, навпаки, вони хвилюються за те, що вони недостатньо кваліфіковані для роботодавця. Під час навчання студенти стикаються з тим, що вони повинні бути швидшими, успішнішими, більше стажуватися, мати практичний досвід, розмовляти кількома мовами, мати кращі оцінки. До нинішніх випускників дуже високі вимоги», – пояснює експерт.
Водночас Штефан Гроб зазначає, що бакалаври, які вже відбулися, знаходять роботу одразу після університету в середньому протягом трьох місяців. А студентів математичних та природничих факультетів роботодавці намагаються залучити до компанії ще до випуску з вузу. «Тож вік у Німеччині – це взагалі не проблема», – підсумував керівник прес-служби Німецького товариства з підтримки учнів вузів.