Рейтинг Фонду імені Гумбольдта – це знак якості, що підтверджує міжнародну спрямованість у роботі наукової установи
Як зазначає Deutsche Welle, щороку за стипендіальними програмами Фонду імені Александра фон Гумбольдта (Alexander von Humboldt-Stiftung) понад дві тисячі вчених проводять до 12 місяців у німецьких університетах або наукових центрах. Місце стажування чи роботи стипендіати обирають при цьому самі.
На підставі даних про те, яким організаціям вони віддають перевагу, раз на п'ять років фонд складає рейтинг популярності. Він є свого роду показником того, якою репутацією німецька наука користується в інших країнах і наскільки активно вона підтримує зв'язки в міжнародній спільноті. Отже, як виглядає рейтинг у 2017 році?
Міста-фаворити
З 2012 по 2016 роки за стипендіями фонду імені Гумбольдта до Німеччини приїхали близько шести тисяч учених – як досвідчених, так і тих, хто нещодавно захистив дисертацію. З них понад 200 осіб прибули з Росії, України та Білорусі.
Три чверті всіх стипендіатів для своєї роботи обрали університети, решта віддали перевагу науково-дослідним центрам. Ця тенденція вже багато років залишається незмінною. У прес-службі фонду це пояснили тим, що у вишах більше професорів, а відповідно і більше можливостей приймати у себе зарубіжних колег для обміну досвідом.
Колишньою залишається і любов до двох мегаполісів: як і в попередніх рейтингах, за останні п'ять років основна частина стипендіатів фонду проходили стажування в Берліні та Мюнхені. Найбільшою увагою до себе з боку вчених-іноземців можуть похвалитися Берлінський вільний університет, Берлінський університет імені Гумбольдта, а також два виші в столиці Баварії: Мюнхенський університет імені Людвіга-Максиміліана та Мюнхенський технічний університет. П'ятірку лідерів замикає університет у Бонні – колишній столиці ФРН.
Втім, Бонн – не єдине місто середнього розміру, яке активно залучає до співпраці дослідників з інших країн. Крім нього до топ-10 також увійшли Геттінген, Гейдельберг, Байройт та Ахен. Значно покращили свої позиції у списку улюбленців учених університети Потсдама та Бохума.
«Рейтинг, що складається Фондом імені Гумбольдта, – це знак якості, що підтверджує міжнародну спрямованість у роботі наукової установи. І ступінь важливості, яку університет надає цьому аспекту, зовсім не залежить від його розміру», – наголошує президент фонду Гельмут Шварц.
Нинішнє дослідження показує, що за кордоном популярністю користуються не лише виші, розташовані у великих містах або ті, що носять звання «елітних». «Географічне різноманіття – одна з переваг німецької науки в міжнародному контексті», – наголошує Гельмут Шварц.
Окремі дисципліни
У рейтингу також враховуються дані з окремих дослідницьких напрямків. Так, учені, які займаються проєктами в галузі гуманітарних або суспільних наук, найчастіше обирали берлінські Вільний університет та університет імені Гумбольдта, а також виші в Гейдельберзі, Кельні, Франкфурті-на-Майні, Бонні, Фрайбурзі, Тюбінгені та Мюнстері.
Для проведення природничо-наукових досліджень стипендіати фонду найчастіше віддавали перевагу мюнхенським Технічному університету та університету імені Людвіга-Максиміліана, університетам у Бонні, Мюнстері, Гейдельберзі, Геттінгені, Вищій технічній школі Ахена, берлінським Вільному та Технічному університетам, а також Технологічному інституту Карлсруе (KIT).
У галузі інженерних наук фаворитами є Технічні університети в Дармштадті, Мюнхені, Берліні, Вища технічна школа Ахена, університет Ерланген-Нюрнберг, KIT у Карлсруе, а також університети в Бохумі, Дуйсбурзі та Ессені, Ганновері та Штутгарті.
Серед позауніверситетських центрів науково-дослідницької діяльності в рейтингу лідирують інститути Товариства імені Макса Планка (Max-Planck-Gesellschaft). Найбільш затребуваними для проходження стажування були берлінський Інститут імені Фріца Габера, потсдамський Інститут колоїдів і поверхонь, Інститут досліджень металів у Дюссельдорфі, а також Інститут дослідження вугілля в Мюльгаймі-на-Рурі.