У США, Канаді, Австралії, країнах ЄС існує два типи коледжів. Перший – відокремлені підрозділи в структурі університетів. Закінчення такого коледжу зазвичай стає першим кроком на довгому шляху до диплому бакалавра. Другий тип – самостійні професійні навчальні заклади (їх називають також коледжами подальшої або продовженої освіти - further education). У кожного типу коледжів своя специфіка.
Один диплом, два дипломи…
Освітні схеми в більшості країн стандартні: до 16 років навчання в середній школі, потім іспит на сертифікат, приблизно відповідний нашому свідоцтву про закінчення дев'яти класів середньої школи. Потім протягом двох-трьох років можливе поглиблене вивчення окремих предметів у школі, а після складання іспитів відповідного рівня – вступ до коледжу.
Більшість державних і приватних коледжів дозволяють послідовно пройти шлях від середньої професійної освіти до вищої. Тобто отримати спочатку професійний сертифікат (diploma), потім «просунутий» диплом (advanced diploma), потім ступені бакалавра і магістра. При цьому diploma видають після півтора-двох років навчання в коледжі, advanced diploma - після двох з половиною - трьох років.
У Великій Британії та Канаді існує ціла мережа коледжів, «заточених» під поетапне отримання середньої професійної освіти (Fanshawe College та Seneca College в Онтаріо, Mancunia College в Манчестері та ін.). Всі програми розраховані на підготовку кваліфікованого персоналу для роботи в найрізноманітніших сферах – від будівництва до банківської справи. Немало важливо, що почати працювати за обраною спеціальністю можна на будь-якому етапі, але лише відповідно до вже підтвердженої кваліфікації.
Зі шкільної лави – у професію
Коледжі подальшої освіти, комм'юніті коледжі та професійні школи (Falkirk College, Langside College у Великій Британії, Montgomery County Community College у США тощо) дотримуються ще більш утилітарного підходу. Вступати туди можна вже з 16 років. Освіта там теж багаторівнева і не виключає подальшого навчання у ВНЗ. Але основна мета навчання – виробити професійні навички у студентів і «продати» їх роботодавцю на найкращих умовах. Тому в багатьох коледжах подальшої освіти випускникам диплом взагалі не видають. А набуті навички підтверджують на кваліфікаційних іспитах, розбитих відповідно до навчального процесу на кілька етапів: від найпростішого до складного.
Більшість зарубіжних коледжів приймають на навчання іноземних студентів на платній основі. На думку Дмитра Мірзояна, директора з маркетингу компанії «Група Йорк», отримання професійної освіти за кордоном має ряд переваг порівняно з програмами стажування. По-перше, коледжі дають можливість отримати базову професію «з нуля». По-друге, для таких випускників легше організувати професійне стажування.
Обирай з розумом
Як показує практика, вітчизняних студентів, які подають документи в іноземні коледжі, в основному цікавлять програми економічного спрямування (маркетинг, менеджмент, бухоблік), а також курси, пов'язані з індустрією гостинності, моди та дизайну. Такий «пульс» вітчизняного ринку праці. Але насправді можливості коледжів набагато ширші. Ось короткий перелік затребуваних за кордоном спеціальностей, незаслужено обійдених увагою: екологія, секретарська справа, адміністрування, веб-дизайн, туризм, журналістика, педагогіка, комп'ютерні технології, інженерія, кулінарія.
Так, Seneca College, який вважається найбільшим державним коледжем середньої професійної освіти в Канаді, пропонує студентам на вибір 250 спеціальностей! А Martin College, один з провідних австралійських коледжів, спеціалізується на підготовці професіоналів у сфері бізнесу, комп'ютерних технологій та графічного дизайну.
У Франції іноземців особливо приваблюють програми з кулінарії та виноробства, а також школи туризму та готельного менеджменту. Наприклад, в Ecole Superieure de Cuisine Fran aise в Парижі протягом двох років готують шеф-кухарів. Студенти вивчають дві мови (англійську та французьку), ресторанний менеджмент і власне кулінарію. Особлива дисципліна terroir присвячена дослідженню та порівнянню якості продуктів з різної місцевості.
В останні роки зростає попит на соціальні професії (медсестри, вихователі, доглядальниці тощо). Навчання за цими спеціальностями пропонують багато коледжів подальшої освіти у Великій Британії. Одна з найпопулярніших англійських програм середньої професійної освіти – садівництво. До речі, ландшафтний дизайн у Москві набуває все більшої популярності, тому професія садівника та ландшафтного архітектора користується все більшим попитом і у нас.
Термін навчання в більшості зарубіжних коледжів порівнянний з вітчизняними училищами: один-три роки, але вимоги до студентів набагато суворіші.
Що пред'явити на вході
У більшості країн при вступі до коледжу іспити не передбачені. Але є кілька обов'язкових умов для зарахування: шкільний атестат з хорошими оцінками, відмінне володіння англійською мовою. Від наших студентів нерідко вимагають також пройти попереднє навчання на підготовчому відділенні (від двох-трьох місяців до року).
Якщо рівень вашого англійського залишає бажати кращого – не біда: при всіх державних коледжах і при більшості приватних є курси мовної підготовки. Але в цілому вимоги до знання мови в коледжах нижчі, ніж в університетах (наприклад, у США – IELTS 4,0-5,0 залежно від програми, при університетській вимозі – 7,0). Якщо ж ви їдете вчитися не в англомовну країну, а, скажімо, у Швейцарію, Францію, Італію, бажано вже «на старті» добре знати принаймні одну європейську мову.
Набери кредитів!
Кожен курс коледжу (або професійної школи) дає студенту певну кількість кредитів або кредитних годин. Зазвичай воно відповідає кількості фактичних годин з одного предмета, які студент провів в аудиторії за один тиждень. Складений залік за підсумками курсу теж відноситься до кредитів (або залікових одиниць). Для отримання сертифіката або диплома з обраної спеціальності потрібно набрати певну кількість залікових одиниць. Так, у США один курс занять з одного предмета «коштує» від трьох до п'яти кредитів, а всього протягом семестру таких курсів читається близько п'яти. Кількість кредитів, необхідне для отримання сертифіката, визначають залежно від спеціальності, а також від специфіки навчання в конкретному коледжі.
Посередники доречні
Відповідний коледж не завжди вдається одразу знайти в Інтернеті. Та й доступної інформації про середню професійну освіту за кордоном значно менше, ніж про університети та мовні курси. Тому, щоб не гадати на кавовій гущі та не марнувати час, має сенс звернутися до освітніх агентств. Там ви отримаєте детальну інформацію про країну, яка вас цікавить, та про існуючу систему коледжів. Деякі компанії укладають угоди з коледжами на первинне тестування претендентів, визначення рівня мовної підготовки, що значно спрощує процедуру вступу.
Але перш ніж вирушати до освітнього агентства, визначтеся, якою є ваша мета: за мінімальний термін опанувати професію, затребувану як на вітчизняному, так і на міжнародному ринку праці, або «зайти з тилу» в іноземний вуз.
Думка експерта
В'ячеслав Личагін, директор компанії «Глобал діалог»:
– Якщо ви маєте намір навчатися за професійною програмою коледжу (аналогічною нашій середній професійній освіті), найкраще віддати перевагу Канаді та США. По-перше, зараз у ці країни легше отримати навчальні візи, особливо у США. По-друге, багатоступенева система професійної освіти, прийнята в цих країнах, дозволяє вже через рік отримати сертифікат, а через два роки – диплом. Такої схеми дотримуються багато канадців та американців – починають з отримання сертифіката, потім йдуть працювати за спеціальністю і, накопичивши грошей, продовжують навчатися в університеті.
Ще одна цікава особливість освіти в Канаді та США – комм'юніті коледжі (міські коледжі) з програмою, розрахованою на два роки. Навчання в них спонсорують влади міста або округу, і тому обходиться воно в два-три рази дешевше, ніж в університеті або приватному коледжі. Для наших студентів це хороша можливість заощадити кошти (після комм'юніті коледжу, за бажання, можна вступити одразу на третій курс університету).
В основному вступають вчитися в коледжі на економістів, менеджерів, адміністраторів, помічників юристів, дизайнерів, фотографів, перукарів. Але специфіка в тому, що наші студенти найчастіше йдуть у закордонні коледжі не після школи, а на базі вже наявної середньої професійної або вищої освіти (щоб отримати нові навички або підвищити кваліфікацію). Такі студенти дійсно не налаштовані на довге навчання за університетським варіантом. А от випускники шкіл все ж віддають перевагу програмам вищої освіти, і навіть якщо спочатку вступають до коледжу, потім доучуються до бакалавра.