В Судані екологи нещодавно випадково натрапили на «загублений світ» – невеликий острівець посеред великої заболоченої рівнини. Тут, далеко від людей, спокійно живуть кілька десятків диких слонів. Місцезнаходження унікальної популяції довелося терміново засекретити, щоб ні мисливці, ні місцеві жителі не змогли дістатися до цінної слонової кістки.
Таємничий острів знаходиться в Південному Судані, де верхів'я Нілу перетворюють рівнинну місцевість на величезне болото Судд. На щастя для місцевої флори та фауни, люди тут з'являються рідко. Навіть самі дослідники натрапили на слонів абсолютно випадково, помітивши безлісий шматок савани під час обльоту території. Представник програми з охорони навколишнього середовища Південного Судану Том Каттерсон, один із тих, хто знайшов цей природний заказник, так описав агентству «Рейтер» умови життя на цій території: «У нас із вами тут не було б жодного шансу – посеред комарів та крокодилів». Але слони з цими сусідами якось уживаються: екологи нарахували на острові посеред боліт Судда кілька десятків особин.
Зараз для екологів найголовніше – зберегти в таємниці точне місцезнаходження загубленого світу. В іншому випадку слонів там можуть знищити за кілька місяців. Річ у тім, що в цій частині Судану зараз немає ні влади, ні законів. Після кількох років громадянської війни регіон отримав статус самоврядної території, але на руках у місцевого населення залишилася велика кількість зброї. Якщо додати до цього крайню бідність суданців, то ми отримаємо ідеальні умови для виникнення стихійного браконьєрства. Якщо, наприклад, у країнах Східної Африки владі якось вдається стримувати мисливців і утримувати свої знамениті національні парки, то в Судані уряду явно не до дикої фауни.
Том Каттерсон вважає, що війна, мародерство та розруха завдали величезної шкоди природі Південного Судану. Тут, зокрема, процвітають браконьєрство та чорний ринок слонової кістки: торговці цим нелегальним товаром легко можуть придбати бивні. Цікаво, що частина тварин у пошуках порятунку від ворогуючих один з одним представників виду Homo Sapiens обрала добре знайомий нам шлях еміграції і, перейшовши кордон, сховалася в сусідніх державах. Через усі ці складнощі екологи й не розкривають координати острова, хоча Каттерсон вважає, що в болотах Судда можна знайти ще кілька таких «стихійних заповідників», куди поки не встигли дістатися люди з рушницями та автоматами.
Однак те, що не встигла створити війна, може довершити економіка. Річ у тім, що Судан – країна, багата на нафту. Більше того, це чи не єдиний регіон у світі, де поки що є погано розвідані та практично незаймані родовища вуглеводнів. На них, природно, облизуються нафтовики всього світу, і лише громадянська війна та нестабільність заважають приступити до освоєння цих багатств. Втім, як пише «Рейтер», уряд південносуданської автономії вже видав дві концесії на розвідку в болотах Судда. Екологи побоюються, що ці роботи можуть порушити крихку екологічну рівновагу в цьому унікальному регіоні.