Як зазначає Deutsche Welle, «Вікіпедія» в окремо взятих областях дійсно здатна конкурувати навіть з «Британікою», однак одна з головних її проблем – те, що контент може бути змінений у будь-який момент.
Чи можна в принципі виміряти якість загальнодоступної онлайн-енциклопедії? Якість статті фактично неможливо оцінити за кількістю слів або знаків у ній. Це тільки здається, що великі тексти містять більше деталей, а отже – над ними довше і ретельніше працювали. Тим більше, що одні й ті самі формулювання різними мовами передаються зовсім різною кількістю слів, літер, знаків.
Одне й те саме речення німецькою мовою складатиметься з шести слів, а якоюсь іншою займе два рядки. Обсяг файлу також не відіграє в суперечці про об'єктивність суттєвої ролі, оскільки для деяких систем потрібен більший обсяг для зберігання, ніж для інших, зазначає один із головних німецьких експертів з Вікіпедії Мартін Рульш.
Рульш – співробітник німецького відділення Вікімедіа – організації, що стоїть за Вікіпедією. Працюючи над цим проєктом багато років і адмініструючи контент різними мовами, він знає, де слабкі, а де сильні сторони енциклопедії. За словами експерта, стаття не завжди стає кращою, якщо над нею працювало багато людей: якщо перший варіант ретельно опрацьований, то навряд чи знадобилися б якісь зміни та доповнення.
Те, скільки авторів у того чи іншого довідкового тексту і хто вони, в окремих мовних версіях визначити не так вже й просто. У підсумку виходить, що оцінити якість за якоюсь формулою практично неможливо.
Як бути звичайному користувачеві Вікіпедії?
«У першу чергу треба оцінити статтю за формальними ознаками», – рекомендує медіа-експерт німецького фонду «Цифрові можливості» Ненья Вольберс. Наприклад, якщо в тексті є орфографічні або пунктуаційні помилки, то інформації, що в ньому міститься, не слід вірити сліпо.
Є й змістовні критерії оцінки. Чи достатньо нейтрально написана стаття? У ній викладено лише факти чи міститься чиясь думка? Чи представлені в тексті різні точки зору на ту чи іншу проблему? Чи немає в статті фактів, що суперечать один одному?
Дуже важлива перевірка джерела, впевнена Ненья Вольберс. Як і чим підтверджені твердження? Чи коректно вказані джерела в кінці статті? Звідки саме взята інформація? Хто за нею стоїть? «Іноді реально має сенс клікнути на посилання», – зазначила медіа-експерт і тренер з підвищення медіа-грамотності.
Ненья Вольберс сама активно користується Вікіпедією – для того, щоб отримати перші загальні відомості з питання, що її цікавить: «Це не означає, що в мене є остаточна відповідь». Вона рекомендує: «Як користувач ви завжди повинні пам'ятати, що Вікіпедія – це сайт, яким користуються багато авторів і де можна швидко щось змінити». Якщо робити знижку на це, енциклопедія може бути корисною.
Чому різні мовні версії Вікіпедії так сильно відрізняються?
Кожна мовна версія Вікіпедії – окремий проєкт, зазначає Мартін Рульш. Це означає, що статті на одну й ту саму тему пишуться і редагуються різними мовами різними авторами. У них можуть бути різні пріоритети. Може так статися, що політично чутливі питання по-різному інтерпретуються різними мовами.
Один із яскравих прикладів – ситуація навколо Криму після 2014 року. Журналісти DW порівняли статті про півострів німецькою, українською та російською мовами. І з'ясувалося, що в німецькій версії Крим – «український півострів». У російськомовній версії «українським» він не називається, зате в якийсь момент вказується, що Крим є об'єктом територіальної суперечки. Українською мовою стаття називається «Анексія Криму (2014)», а відповідна їй стаття російською – «Приєднання Криму до Російської Федерації».
«Я думаю, що немає ні істини, ні нейтралітету. Але мета Вікіпедії – максимально наблизитися до них. А якщо немає нейтральної точки зору, то слід представити кілька думок», – впевнений Рульш. У критичних випадках медіа-експерт Ненья Вольберс рекомендує переглядати версії статей іншими мовами, а також шукати додаткову інформацію в інших джерелах.
Що робить Вікіпедія для захисту інформації?
Вікіпедія постійно актуалізує список статей, що містять брехливу інформацію. І такі статті позначаються спеціальним чином. Найдовше протрималася в енциклопедії (не будучи викритою протягом майже 15 років!) стаття англійською мовою про вигадану тварину, яка нібито вимерла. Мартін Рульш підтверджує, що таку відверту брехню можна зустріти у Вікіпедії й донині, причому чим абсурдніша тема і чим менше людей читає статтю, тим простіше маніпулювати інформацією.
Щоб запобігти цьому процесу, розроблено різні механізми. Вікіпедія частково покладається і на саморегулювання всередині спільноти. Нерідко автори, які помітили нестиковки або брехню в чужих статтях, починають перевіряти дані та посилання, виводячи таким чином недбайливих «колег» на чисту воду.
У разі порушень адміністратори можуть позбавити тих чи інших користувачів права публікувати нові статті або вносити зміни до старих. Адміністратори також можуть заблокувати статті, після чого ніхто, крім них, внести зміни до текстів не зможе. Як пояснює Рульш, захист ставиться найчастіше на політичні статті, тексти з езотерики та матеріали на спірні теми. Наприклад, в англійській версії заблоковано безліч статей про геніталії.
У більших мовних версіях були розроблені додаткові заходи забезпечення якості, пояснює Рульш: «У німецькій Вікіпедії зміни мають бути підтверджені так званим редактором-сортувальником, перш ніж вони стануть видимими для всіх». В англійській Вікіпедії нові статті можуть писати та публікувати лише раніше зареєстровані користувачі. Автоматичних ботів залучили до просіювання текстів на предмет використання нецензурної лексики. Крім того, у статтях можна відстежити, які зміни були внесені, ким і коли саме.
Чи є Вікіпедія надійним джерелом?
Факти в багатьох статтях безкоштовної онлайн-енциклопедії ретельно перевірені та підтверджені посиланнями на джерела, яким можна довіряти. Безсумнівно, перевага Вікіпедії – у її швидкій актуалізації. Однак навіть тепер, через 20 років після її появи, Вікіпедія все ще не може вважатися абсолютно надійним джерелом інформації, оскільки брехня не завжди виявляється одразу. Відкритість Вікіпедії передбачає, що її користувачі здатні критично оцінювати опубліковані в ній дані.