У багатьох країнах поцілунок – звичайна форма привітання між жінками
З ким, коли і скільки разів цілуватися
Жиль Дебюнн, хоч і француз, але навіть він, подорожуючи Францією, не в змозі вгадати, скільки разів потрібно цілуватися при зустрічі в тому чи іншому регіоні країни, зазначає кореспондент BBC Capital. Так відбувається, тому що кількість поцілунків у щоку сильно різниться по всій країні – від одного в західних районах Бретані до чотирьох у Долині Луари.
40-річний інженер-програміст з Тулузи каже, що коли він зустрічає когось з іншої частини Франції, «щоразу виникає незручна ситуація, коли ти не знаєш, в який момент потрібно зупинитися. Або ж – що станеться, коли ти потягнешся губами до іншої щоки?».
La bise (поцілунок – франц.) – звичайна форма ніжного привітання між представниками протилежних статей або жінками. Що стосується чоловіків, то тут багато залежить від ступеня знайомства чи спорідненості. Як зазначає BBC Capital, близькі друзі або родичі цілком можуть очікувати поцілунку один від одного, а от нові партнери по бізнесу – навряд чи.
Комп'ютерник Дебюнн, аби прояснити складне питання, створив інструмент, який дозволив йому розслабитися – інтерактивну карту поцілунків у Франції. На своїй карті він закодував різними кольорами французькі департаменти – адміністративно-територіальні одиниці і постійно оновлює дані в міру того, як люди по всій Франції голосують за те, яка кількість поцілунків – один, два, три, чотири і навіть п'ять – є нормою в їхньому регіоні. З моменту виходу карти онлайн у 2008 році зареєстровано вже понад 100 тисяч голосів. Карта стала визначальним джерелом інформації з теми поцілунків у щоку для франкомовних ЗМІ.
Хоча дані опитування, яке проводить Дебюнн, і допомагають приїжджим орієнтуватися в манері вітати один одного в тому чи іншому регіоні, на практиці культурні особливості виявляються далеко не такими простими. Це може бути незграбний поцілунок, несподіваний жест, яким вас беруть за руку, або низький уклін. З чим би ви не зіткнулися, проходячи, немов покараний солдат крізь стрій, через освоєння різних манер привітання, що існують у світі, це може виглядати як принизливий експеримент, який ви ставите на собі методом проб і помилок.
Поцілунок як головоломка
У таких країнах, як США, Англія та Німеччина, при зустрічі прийнято обмінюватися міцним рукостисканням. Тому, коли американець Стівен Рінальді приїхав до Італії на роботу в заміській резиденції в регіоні Абруццо, він спочатку дуже нервував через усі ці поцілунки в щоку.
Спочатку він дотримувався оборонної тактики, взявши на себе роль «того, кого цілують». Не минуло й кількох днів, як Рінальді зрозумів, що його план не бездоганний. Він почав спостерігати за іншими і з'ясував, що «завжди цілують в обидві щоки, причому спочатку в праву, потім у ліву. По-справжньому ніхто губами щоки не торкається, це радше обійми щокою до щоки, при цьому видають звук поцілунку».
Озброєний цим знанням, американець негайно потягнувся до щоки вельможної дами – матріархальної голови сімейства, що мешкало в заміській резиденції. Привітання пройшло з неймовірним успіхом, і він – помилково – вирішив повторити досвід з її чоловіком. «Він відразу ж став тиснути мені руку, і ситуація нагадала сцену з незручними обіймами в кінцівці фільму «Зведені брати» з Віллом Ферреллом». З того випадку Рінальді виніс ще один важливий урок: якщо ви не надто добре знайомі з чоловіком, який стоїть перед вами, найкращий спосіб привітання – рукостискання.
Тримаючись за руки
Об'єднані Арабські Емірати – одне з тих місць на землі, де абсолютно виключені поцілунки на публіці між людьми протилежної статі. Але не дивуйтеся, якщо ви побачите двох чоловіків, які тримаються за руки або цілують один одного в щоку.
«Поцілунки в щоку – звичайна справа для арабів однієї статі, однак прояв інтимних почуттів до протилежної статі сприймається вкрай несхвально. А подекуди це є караним діянням», – каже Кашіф А, який працює позаштатним консультантом з цифрового маркетингу в Дубаї і часто пише про культурні відмінності на своєму сайті «Блоґ експата в Дубаї». Якщо дві особи однієї статі тримаються за руки, каже він, це означає, що вони – добрі друзі.
Саме це з'ясував для себе колишній президент США Джордж Буш-молодший, коли зустрівся з наслідним принцом Саудівської Аравії Абдаллою на своєму ранчо в Техасі у 2005 році. Фото цієї пари, яка тримається за руки, поширилося повсюдно, як вірус, і стало поживою для розмов про зв'язок між цим жестом і зміцненням відносин з арабським світом.
Наскільки низько слід кланятися?
У деяких країнах іноземцям доведеться розбиратися зовсім не в поцілунках чи в тому, чи можна і чи потрібно тримати когось за руку. У Китаї, наприклад, прийнято вітатися легким рукостисканням, яке супроводжується питанням: «Ви вже поїли рису?» Це аж ніяк не запрошення до трапези, а радше спосіб запитати: «Як ви поживаєте?»
У сусідній Японії чужинець повинен освоїти значення глибини поклонів і неписані правила, пов'язані з цим. «Я стала справжнім майстром поклонів, коли забралася в сільську глибинку в самому серці консервативної Японії, – згадує вчителька англійської мови Шівон Салліван із Сан-Франциско. – Але це зовсім не моє особисте досягнення. Вся справа в моєму директорові школи, істинному стоїку, який з ледь прихованою огидою при вигляді мого поклону, яким я вітала його, запросив мене до свого кабінету».
Вся проблема полягала в очах. 28-річна американка, не перериваючи зоровий контакт, кивнула головою, але в директора виникло відчуття, що вона безцеремонно витріщається на нього. Вона навчилася відводити очі, щільно притискати руки до боків і кланятися нижче, ніж її начальник.
«На мені лежало безжальне тавро – іноземки в Японії», – розповідає вона. Але після уроку, викладеного директором школи, колеги розсипалися в компліментах щодо її вміння відбивати поклони і навіть попросили поправляти учнів, які надто мляво виконували ритуал поклонів учителю. Несподівано для себе вона опинилася в зовсім іншому становищі: тепер уже вона просила своїх учнів повторювати поклони доти, доки не могла з повним задоволенням констатувати, що вони виконують це завдання бездоганно.
Дотримуватися зразків
Поїздки до нових країн – чи то з роботи, чи заради відпочинку – нерідко можуть виявитися схожими на складання шкільного іспиту з глобального етикету. Але є два простих правила, дотримуючись яких кожен зможе домогтися того, щоб ритуал вітання пройшов як по маслу.
«Щоразу дозвольте іншій людині почати і завжди повторюйте за нею», – рекомендує Енн Марі Сабат, авторка книги «Діловий етикет. 101 спосіб вести бізнес із чарівністю та кмітливістю». Якщо ж вас гложуть сумніви, як вчинити, продовжує Сабат, найвірніша лінія поведінки – виявляти обережність при першому знайомстві, «але не дивуйтеся, якщо манера вітатися зміниться після першого контакту». Адже, зрештою, спробуй вгадай, коли рукостискання обернеться поцілунком, поклоном, а то й прогулянкою вулицею, тримаючись за руки.