Програма під назвою VIS (Візова інформаційна система), прийнята Брюсселем, набуде чинності з нового 2008 року. Вводити її будуть поетапно. Спочатку – у найпроблемніших регіонах планети, до яких входять Африка, країни Близького Сходу та окремі держави Тихоокеанського регіону. Потім, через 18-20 місяців, черга дійде до Північної Америки, Австралії та європейських країн, що перебувають поза межами ЄС, у тому числі Росії та України. Програма передбачає ускладнення процедури видачі шенгенських віз (сьогодні до Шенгенської зони входять 15 європейських країн). Усі здобувачі повинні будуть звертатися до дипломатичних представництв держав ЄС особисто (сьогодні, наприклад, до 80% громадян можуть перекласти паперову тяганину на турагенства). До анкет доведеться додавати не лише свої фотографії, але й відбитки пальців.
Ці біометричні дані буде занесено до спільної європейської комп'ютерної бази даних, що, на думку творців VIS, дозволить покінчити з «нездоровою ситуацією», коли люди, які отримали відмову в одному з посольств, звертаються до іншого, і ходіння по інстанціях триває доти, доки десь не вдасться знайти жадану лазівку. Впровадження VIS обійдеться Європейському Союзу в €150 млн. Крім того, кожна країна-член ЄС має взяти на себе додаткові витрати на навчання та наймання персоналу, а також на оснащення консульств автоматами для зняття відбитків пальців.
Як вважає Комп'ютерна інспекція, новий електронний бар'єр має низку суттєвих недоліків. За твердженням шведських експертів, до п'яти відсотків усіх здобувачів віз не мають необхідних папілярних узорів на подушечках пальців, або ці лінії такі слабкі, що встановити особу людини за ними неможливо. Отже, доведеться впроваджувати паралельну систему відстеження, або просто відмовляти цим п'яти відсоткам у візах. Крім того, електроніка працює з однопроцентною похибкою, тому комп'ютери сприйматимуть сотні тисяч законослухняних громадян як злочинців, занесених до «чорних списків» Європейського Союзу.
Нарешті, всім країнам-членам ЄС доведеться викласти значні кошти на найм додаткового персоналу та розширення приміщень для консульських відділів. Сьогодні більшість співробітників консульських відділів у посольствах держав Європейського Союзу за кордоном становить найманий персонал «з аборигенів». Після серії скандалів із підробленими документами та торгівлею дозволами на в'їзд до ЄС було вирішено позбутися місцевих співробітників і приймати на службу лише громадян країни, що видає візи.
Є ще один спірний момент у VIS. Це вторгнення в особисте життя громадян третіх країн, не обмежене чинним законодавством. Інформація, отримана від людини при візовому запиті, «гулятиме» по всій об'єднаній Європі, потрапляючи на столи поліцейських чиновників, співробітників міграційних служб та інших представників влади. Якщо подібні дії щодо мешканців країн-членів ЄС чітко регламентуються, то громадян інших держав закон не захищає.
«Ми з сумнівом ставимося до подібної практики збору даних про людей. Насамперед необхідно уточнити, які відомості та для яких цілей поліція може використовувати», – так прокоментував нові візові правила ЄС генеральний директор Комп'ютерної інспекції Швеції Йоран Грэслунд.
Які країни входять до Шенгенської зони
Шенгенська віза діє в країнах, які уклали угоду «Про скасування паспортного митного контролю» в 1985 році та приєдналися до них згодом державах. На сьогодні до Шенгену входять Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція та Швеція. Завдяки цій угоді іноземні туристи, отримавши шенгенську візу, можуть вільно пересуватися в межах вищеперелічених країн. Планується, що ще 10 держав Європейського Союзу (Угорщина, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Естонія) приєднаються до Шенгену до 31 грудня 2007 року. Шенгенські країни, за винятком Норвегії та Ісландії, є членами Європейського Союзу. Два члени ЄС (Велика Британія та Ірландія) залишаються поза Шенгенською зоною.
Алексей СМИРНОВ.
Новые Известия