Влада Німеччини задумалася про припинення існування Шенгенської зони в її нинішньому вигляді. Про це заявив у бесіді з журналістами «Бі-бі-сі» міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр. Як зазначає Газета.ru, заява міністра була зроблена в дуже обережній манері та з низкою застережень:
«Я сподіваюся, що Шенген збережеться. Ми самі підтримуємо його, оскільки ми знаходимося в центрі Європи і це велика перевага для нас», – сказав де Мезьєр. Однак він тут же підкреслив, що сьогодні далеко не всі учасники ЄС дотримуються базових принципів безвізового переходу через кордони держав, що входять до зони дії шенгенської угоди. «Якщо не всі дотримуються закону, то тоді шенгенські угоди в небезпеці, нам потрібно ухвалити загальноєвропейські рішення, щоб договір зберегти», – зазначив глава німецького МВС.
«Я хотів би уникнути цього, але я не виключаю припинення існування (Шенгенської зони)» – так відповів політик на пряме запитання журналістів про те, чи допускає він скасування договору про вільне перетинання кордонів між країнами ЄС. Де Мезьєр також не виключив можливості запровадження прикордонного контролю для зниження потоку мігрантів.
Згідно з повідомленнями ЗМІ, цього року Німеччина очікує прибуття в країну до 800 тис. біженців з різних держав. В інші країни Європейського союзу очікується приїзд набагато меншої кількості вимушених переселенців. Як передає німецька радіостанція Deutsche Welle, регіональні влади ФРН готуються до різкого збільшення витрат, пов'язаних з міграцією в цю країну. Суми, що перераховуються на проживання, матеріальне забезпечення та дрібні витрати шукачам притулку в ФРН, можуть у найближчому майбутньому збільшитися на 6 млрд євро на рік. «Ми очікуємо значного зростання обсягу коштів», – підкреслив головний виконавчий секретар Німецького об'єднання міст і громад Герд Ландсберг. Крім того, за його словами, громадам необхідно в терміновому порядку розробити програму будівництва житла, на яку може знадобитися «мінімум 2 млрд ево».
За інформацією агентства DPA, у 2014 році загальна сума витрат Німецької федерації, її земель і громад на адаптацію мігрантів становила близько 2,2 млрд євро. Кількість приїжджих до Німеччини, у тому числі й нелегально, зростає з року в рік. Це підтверджують і дані місцевих правоохоронних органів, які публікує Deutsche Welle.
За інформацією регіональної дирекції федеральної поліції, тільки в місті Бад-Бентгаймі у 2014 році було зафіксовано 746 випадків незаконного перетину кордону. У 2011 році таких інцидентів було зафіксовано всього 324. З початку 2015 року правоохоронні органи затримали вже близько 400 осіб. За словами німецьких поліцейських, більшість біженців – вихідці з Еритреї та Сирії. Часто вони розшукують своїх родичів у Німеччині або намагаються дістатися до скандинавських країн.
Проблема нелегальної міграції спонукала лідерів ЄС домовитися про рівномірний розподіл приїжджих між усіма країнами блоку. На саміті Євросоюзу, що пройшов наприкінці липня в Брюсселі, було вирішено цього року розмістити у всіх членах ЄС 40 тис. переселенців з різних країн. За словами президента Європейської ради Дональда Туска, дана програма розрахована на термін до двох років. Тим не менш, деякі держави незабаром після цього стали висувати свої умови розміщення у себе іноземців.
Шенгенська зона включає в себе 26 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в Люксембурзі в 1985 році. Ця зона діє багато в чому подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні – при в'їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх рубежах держав, що входять до цієї зони.
Провідний науковий співробітник Інституту Європи РАН, завідувач кафедри МГІМО з європейської інтеграції Микола Кавешніков впевнений, що шенгенський договір не припинить своє існування і повернення ситуації на кордонах Європи до епохи кінця 1980-х років неможливе. «Це абсолютно не вигідно нікому, гадаю, що заява міністра внутрішніх справ ФРН – елемент дуже жорсткого торгу. Він ведеться між Італією, Грецією та Угорщиною, з одного боку (тобто країн, куди приїжджають мігранти), а з іншого – з боку країн Північної Європи та Німеччини, які не хочуть, щоб до них прибували приїжджі, які приїхали спочатку в ту ж Італію», – зазначив експерт.
«Режим ЄС має певну гнучкість. Він дозволяє вводити тимчасовий контроль на кордонах – під час якихось самітів або футбольних матчів, а також у разі виникнення якихось надзвичайних ситуацій. Зараз система шенгенського договору перебуває в стані кризи, і точний прогноз того, як буде розвиватися ситуація, не може дати ніхто», – зазначив Кавешніков. Він додав, що росіян можливий вихід Німеччини з Шенгенської зони торкнеться мало. «Просто ті наші співгромадяни, які хочуть приїхати до ФРН з інших країн Європи, повинні будуть пред'явити на кордоні паспорт з шенгенською візою», – сказав експерт.
Професор Європейського інституту в Санкт-Петербурзі Григорій Голосов вважає, що ФРН цілком може покинути зону дії шенгенської угоди. «Німеччина – суверенна країна, має право вийти з цього договору в будь-який момент. Хоча це загрожує для неї певними економічними витратами. Хоча не виключено, що подібні заяви – елемент складного торгу, і можливо, що в підсумку Шенген вдасться зберегти, в тому разі якщо Берлін отримає від країн півдня Європи певні гарантії того, що вони будуть краще контролювати свій міграційний потік», – сказав Голосов.
Експерт також упевнений, що на громадянах подібний захід навряд чи позначиться серйозним чином. Він також зазначив, що навіть скасування шенгенської угоди не означає, що майбутнє ЄС під питанням. «Європейський союз існував задовго до прийняття шенгенської угоди. І як зона вільної торгівлі, і як політичне об'єднання у нього, безумовно, є майбутнє. Однак інтеграційні процеси в епоху економічного процвітання могли зайти вже надто далеко. Тому зараз можливі деякі кроки назад, але майбутнього ЄС в принципі вони не скасовують», – зазначив експерт.