Зазначимо, що «Експертне заключення» (раніше видавався гігієнічний сертифікат) скасоване ще в 2010 році, а замість нього сьогодні використовуються свідоцтва про держреєстрацію продукції. Видані раніше СЕЗ мали право на існування лише до настання 2012 року (як варіант міг бути присутній і термін дії заключення).
Санітарно-епідеміологічна експертиза, в результаті якої видавався сертифікат, була обов'язковою для дитячих товарів, продуктів харчування, одягу, товарів, що контактують зі шкірою людини, а також товарів, що контактують з їжею, яка споживається (кухонне начиння та прилади, канцелярські товари, меблі, побутова хімія тощо).
Оформлювалися СЕЗ на підставі проведених випробувань, а підтверджувалися протоколами проведення. Заявник, подаючи заявку на отримання СЕЗ, окрім зразка своєї продукції зобов'язаний був підготувати ті документи, на основі яких планувалося проводити випробування. Необхідно зазначити, що перелік документів відрізнявся залежно від приналежності продукції (вітчизняна, імпортна), умов поставки та виробництва.
Здійснювали санітарно-епідеміологічну експертизу продукції та видавали гігієнічний сертифікат територіальні управління Росспоживнагляду, а також Центри гігієни та епідеміології, які проводили випробування. Термін дії СЕЗ, тобто гігієнічного сертифіката, міг становити до 5 років.
Зазначимо, що останній оформлювався на синьо-блакитному бланку, а для харчових добавок було передбачено так зване «Свідоцтво про реєстрацію», яке видавалося замість СЕЗ.
У кожного експертного заключення був свій індивідуальний номер, в якому закладалася інформація про ЦГСЕ, що видав заключення, дату видачі, а також продукцію, на яку документ оформлювався. Перші дві цифри означали код регіону санслужби, наступні дві пари цифр містили інформацію про те, яким ЦГСЕ видано заключення. Присутні в документі й перші три цифри ОКП-коду товару, номер його в реєстрі, рік та місяць видачі заключення.
На правах реклами.