І взагалі, що таке «правильність» мовлення? Це мовна норма, тобто те, що рекомендують філологи та викладачі мови, - загалом і в цілому, чиста абстракція. Звернімося для початку до рідної мови. Ще років двадцять тому нормативне мовлення у нас можна було почути на радіо та телебаченні - дикторів спеціально навчали говорити «правильно». Сьогодні «прононс», яким заповнений ефір, здатен довести до передінфарктного стану людину старої закваски. Тим же, хто виріс під цю новомодну вимову, дивним здається вимова знаменитих дикторів минулого.
Геть фонетистів!
Щось подібне відбувається з англійською мовою. Британія - країна діалектів, і хоча історично склалося так, що «найправильнішою» вважалася мова жителів Лондона та його околиць, і тут завжди спостерігалося чимало відхилень від норми - чого вартий один знаменитий «кокні» - жаргон лондонських низів. Нормативна, «королівська» англійська, у тому числі її фонетична складова - так зване Received Pronunciation - більшою мірою результат роботи лінгвістів і методистів, аніж жива мова.
Ще нещодавно володіння «королівською англійською» вважалося ознакою гарного походження, виховання та освіти. Саме Received Pronunciation звучало на Бі-бі-сі, саме його навчали в хороших приватних школах. Саме «королівської англійської» намагалися навчити й іноземців. Вважалося, що будь-які ознаки діалекту - це вульгарне мовлення, яке вживають неосвічені верстви суспільства.
Сьогодні ситуація змінилася. І в Британії ревнителі «культурного мовлення» скаржаться, що єдиний акцент, який дозволено зневажати та висміювати, - це... Received Pronunciation. Варто заїкнутися про те, який потворний, скажімо, бірмінгемський акцент, і вас одразу почнуть переконувати, що це акцент чудовий і що регіональне мовне різноманіття необхідно зберігати. Але всім кому не лінь готові до упаду потішатися над RP - «дурнуватою вимовою випускників приватних шкіл». Британська журналістка І. Найт у Sunday Times якось розповіла крижану душу історію про те, як спікер Палати громад звільнив свою секретарку за те, що її надто правильний прононс діяв йому на нерви...
Трохи діалектології
Загалом сучасні англійські діалекти можна класифікувати таким чином: північні діалекти, що поділяються на три підгрупи; середні діалекти, що поділяються на десять підгруп; східні діалекти, що поділяються на п'ять підгруп; західні діалекти, що поділяються на дві підгрупи; південні діалекти, що поділяються на десять підгруп. Перераховувати їх тут не будемо. Зрозуміло ж, що діалектів в одній лише Англії трохи менше, ніж графств, а є ще Шотландія, Уельс та Північна Ірландія. І звучать вони настільки по-різному, що житель Йоркшира насилу розуміє жителя Корнуолла. Що вже казати про іноземців?
З іншого боку, позицію «охоронців діалектів» можна в чомусь зрозуміти. Адже шкода, коли якийсь мовний пласт зникає з лиця землі. А англійські діалекти останнім часом, незважаючи на їхню споконвічну консервативність, дедалі більше нівелюються під натиском так званого Estuary English - англійської, якою говорять у районі гирла Темзи, тобто в Лондоні та його околицях. Граматично цей діалект мало чим відрізняється від стандартної англійської, але у фонетику просочилися колись заборонені для грамотної людини ознаки «кокні»: випадання початкового h ('orse замість horse), вимова n замість n (goin' замість going), поява вставного r там, де його немає і бути не може (saw-r-it замість saw it). Грубо кажучи, це якийсь гібрид «королівської» англійської та кокні. Його наступ виявився масивним: він захоплює все нові регіони Британії, змітаючи на своєму шляху місцеві діалекти. Кажуть, дістався вже до самого Глазго, де діти тепер кличуть маму не по-глазвегійськи - mivver, а по-лондонськи - muvver.
Та що там Глазго! Фонетисти з австралійського Macquarie University, багато років поспіль аналізувавши різдвяні виступи королеви Єлизавети, дійшли висновку, що її величність з кожним роком все далі відходить від «королівської англійської» в бік злощасного Estuary English.
Що ж робити іноземцю, незважаючи ні на що охопленого бажанням говорити англійською правильно? І що саме він розуміє під «правильністю»? Звичайно, відсутність іноземного акценту, хай відхилення від норми, але ті відхилення, які здатен допустити англієць, а не росіянин, іспанець чи китаєць. У мовних школах Британії навряд чи ви знайдете викладача, який навчав би вас не нормативної, а діалектної англійської. Інша річ, що вимова педагога може не відповідати стандартам, прийнятим на Бі-бі-сі багато років тому... Інша річ - місцеві жителі, з якими вам доведеться спілкуватися. Тут уже ви волей-неволей навчитеся розуміти бірмінгемців, йоркширців, глазговчан чи манчестерців. А от переймати особливості їхнього мовлення не обов'язково.
Оксбридж Forever
Отже, обираємо, в якому регіоні Британії нам вчити мову. Для початку - хороші новини для тих, хто, незважаючи на всі сучасні тенденції, бажав би говорити «королівською англійською». Є, є ще місця, де вона в пошані! Це Кембридж та Оксфорд - близькість класичних університетів позначається тут на всьому, в тому числі на мовних школах. Тож не помиляться ті, хто обере, скажімо, Cambridge Academy of English. Ця школа, заснована в 1975 році та акредитована Британською Радою, невелика, однак тут викладається англійська на всіх рівнях, і спектр курсів досить широкий - загальний та бізнес-курси, англійська для професійних цілей, для дітей та юнацтва, підготовка до кембриджських іспитів. Все необхідне для занять тут також є - комп'ютерний зал, лінгафонний кабінет, бібліотека. Люди сюди приїжджають з більш ніж 60 країн на найрізноманітніші терміни - від двох тижнів до року. Девіз школи - England is our Classroom. Тобто вважається, що мову ви вчите не тільки в школі, а й за її межами: керівництво школи цілком довіряє в цьому сенсі жителям Кембриджа і впевнене, що вони нічого поганого студентів не навчать.
Те саме можна сказати про Оксфорд. Якщо ви відправитесь вчити англійську в King's School Oxford, вам запропонують і курси загальної англійської, і підготовку до іспитів, і «Академічний рік», і курси для вчителів (що показово - навчати вчителів дозволяється лише дуже хорошим школам), А ще дитячі канікулярні курси та програми передуніверситетської підготовки. Жити ви будете в оксфордських сім'ях, а займатися в сучасній будівлі з 16 аудиторіями, лекційним залом, мовною лабораторією, мультимедійним класом, бібліотекою.
Вам не до вподоби тихі університетські містечка? Що ж, Лондон просто-таки нашпигований мовними школами. Про лондонські школи ми писали багато і часто, тому зараз просто нагадаємо про існування деяких з них: London School of English, St Giles, Select English, Linguarama... Будь-яка лондонська школа запропонує вам широкий спектр програм, проживання на вибір у сім'ї, в гуртожитку або в готелі (деякі також орендують квартири для слухачів) та безліч позашкільних заходів. Ось де ви освоїте лондонську мову, тобто горезвісний Estuary English у всіх її нюансах!
На далекій півночі
Північні діалекти викликають найбільше усмішок у самих англійців, про те, як говорять жителі Йорка чи Манчестера, придумано не менше дражнилок та анекдотів, ніж про шотландців, - що ж, останні теж північани... Коли я вперше почула мову манчестерців (або, як їх ще пишно називають на латинський манер, мантуніанців), людей робітничих, «академій не закінчували», то, що гріха таїти, розібрала спочатку лише одне слово. Непристойне. І то впізнала його не стільки за звучанням (навіть його мантуніанці вимовляли на свій лад), а скоріше за частотою вживання...
Тим не менш, мовні школи на півночі Англії є. І навіть дуже хороші. Принаймні, ті, хто вчив там англійську, в жодних діалектних гріхах не помічені. Школа Anglolang у Скарборо (Йоркшир) вельми відома і шановна, акредитована Британською Радою та організацією English UK, пропонує величезний набір курсів, у тому числі англійську для керівників, англійську плюс гольф, англійську для професійних цілей, у тому числі для корпоративних клієнтів, курси підвищення кваліфікації вчителів та передуніверситетської підготовки... Школа розташована в найкрасивішому особняку XIX століття, однак всередині там все облаштовано за останнім словом навчальної та ненавчальної техніки. До того ж Скарборо - приморський курорт, хоча й північний. Цікаво, що деякі освітні агенти, які працюють з цією школою, розповідаючи про неї, намагаються якомога менше згадувати слово «Йоркшир», саме через одіозність місцевого діалекту... На мою думку, соромитися тут нічого. Адже, як справедливо говорила одна ірландка з «приймаючої сім'ї» своїм вихованцям, вчити потрібно ту англійську, якою говорять люди, а не яку прописують підручники... Тим більше, що в школі ви смачної йоркширської мови не почуєте.
Не почуєте ви нічого надзвичайного і від вищезгаданих мантуніанців у школі Manchester Academy of English. Який би курс ви не обрали - загальний, бізнес, канікулярний, екзаменаційний, вам будуть викладати випускники профільних навчальних закладів, які мають до того ж диплом викладача англійської як іноземної, що відповідає стандартам, встановленим Британською Радою. Численними кваліфікаційними регаліями володіє і директорка, Сандра Кауфман, яка все життя викладає англійську іноземцям.
Чи не махнути на англійську Рив'єру?
На честь північан, вони ніколи не називають свою англійську «найправильнішою». Інша справа - південці, чиє самолюбство в цьому питанні не відстає від лондонського. І, знаєте, я готова з ними погодитися... Жителі південного узбережжя Англії не спотворюють слова до невпізнання, як північани, не ковтають звуки, як лондонці, не «рокочуть», як шотландці, не «співають», як ірландці. «Правильна» чи в них англійська? Не знаю, принаймні, вона милозвучна та зрозуміла. І мовні школи Брайтона, Гастінгса, Істбурна, Портсмута, Борнмута та інших приморських міст дуже симпатичні та ґрунтовні. Взяти, наприклад, Anglo European School у Борнмуті, розташовану недалеко від центру та від пляжу в привабливій сучасній будівлі, обладнаній, як усі шановані школи, всілякою навчальною технікою. Школа невелика, тут одночасно навчається 100 слухачів, на канікулах їх число, правда, збільшується до 250. Курси - на будь-який смак: загальні, екзаменаційні, інтенсивні та надінтенсивні, «Академічний рік/семестр». Проживання - в сім'ях привітних та говірких південців, вечорами - маса розваг.
Тут же, у Борнмуті, є школа зі схожою назвою - Anglo Continental. Вона більша і ґрунтовніша: тут викладають і курси для вчителів, і англійську для професійних цілей для різних фахівців, від юристів до льотчиків.
А як вам подобається перспектива навчатися в історичному Гастінгсі, де в 1066 році відбулася знаменита битва англосаксів з норманами? Школи EAC Hastings або Embassy CES Hastings забезпечать заняття за будь-якою програмою, морське повітря дасть вам сили та здоров'я, а історичний дух міста - неповторне відчуття причетності до славного минулого і культури Британії. Власне, історія сучасної Англії почалася тут... Можливо, тому й здається південна англійська такою правильною?