Крок 1. Наведення на ціль
Перш ніж рватися в бій, проаналізуйте наявну у вас інформацію і складіть «план атаки». Треба визначитися зі своїми академічними інтересами; усвідомити, куди і навіщо ви хочете поїхати. Дізнайтеся про максимально можливу кількість стипендій для навчання в обраній вами країні. Потім «приміряйте на себе» вступні вимоги: чи вписуєтеся ви у встановлений стандарт за віком, громадянством, рівнем освіти. Не секрет, що в кожної програми є своя цільова група - певний прошарок осіб, на підтримку яких вона розрахована. Спробуйте зрозуміти, чи входите ви до їх числа. І починайте роботу.
Крок 2. Диспозиція
Стипендіальні програми бувають дуже різними, але процес відбору майже у всіх випадках однаковий: потрібно скласти мовний (а іноді ще й академічний) тест, подати документи вчасно і пройти співбесіду. Перелік необхідних документів завжди є в описі програми. Зазвичай він складається з таких пунктів (залежно від конкретного випадку частина з них може бути обов'язковою, частина - факультативною): анкета (application form); коротка автобіографія (Curriculum Vitae або CV); есе (невеликий твір); рекомендації; результати складання мовного тесту (TOEFL, IELTS та ін.); копія диплома та інших документів про освіту. Усі папери заповнюються і подаються, як правило, іноземною мовою. З офіційних документів (дипломів, сертифікатів тощо) необхідно зняти копію, зробити переклад і завірити у нотаріуса. Це потребує певної суми грошей, але, наприклад, завірити копію диплома можна безкоштовно в університеті, який його видав.
Крок 3. Анкети
Бланк анкети будь-коли можна завантажити з сайту програми або звернутися з проханням надіслати його до найближчого представництва організатора програми. Як правило, дозволяється використовувати ксерокопію бланка. Не дивуйтеся, якщо в анкеті від вас вимагатимуть вказати ті самі відомості, що й в автобіографії. Анкета - документ, що дозволяє скласти портрет ідеального кандидата на отримання тієї чи іншої конкретної стипендії. Уважно прочитайте запитання, і ви зрозумієте, які факти своєї біографії необхідно виділити, щоб привернути увагу відбіркової комісії. Наприклад, Олег Єфремов, студент другого курсу юрфаку МДУ, отримав стипендію Університету Вісконсина (University of Wisconsin, США) на семестр не стільки завдяки своїй доволі середній успішності, скільки тому, що перелічив в анкеті свої виступи в шкільних виставах і студентських КВК. Керівництво університету знайшло в цьому ознаки громадської активності майбутнього адвоката. Тому обов'язково вкажіть, що ви займалися спортом (співали в хорі, були юннатом/скаутом тощо).
Резюме (CV) відбіркова комісія читає в тому разі, якщо її зацікавила анкета. Воно має розповісти про вашу діяльність і досягнення повно та яскраво, але в межах однієї сторінки. Тут варто похвалити себе за конкретні справи і детальніше описати ті пункти, які демонструють ваші позитивні якості, відштовхуючись знову ж таки від очікувань представників програми. Тобто правильно не надсилати одну однакову «болванку» всім, а складати варіант під конкретну програму.
Крок 4.Есе
Мета есе - з'ясувати, що ви за людина, чого хочете від життя, а заодно й установити, чи вмієте ви чітко висловлювати свої думки. Досить часто кандидатові пропонується коротко викласти, які саме цілі він переслідує, збираючись витратити рік-другий свого життя і надану спонсорами стипендію на навчання. У такому есе (воно називається Statement of Purpose), як правило, потрібно чітко викласти, чому ви обрали саме цю програму; як те, чого ви збираєтеся навчатися, пов'язане з вашим досвідом (навчання та/або роботи); що ви збираєтеся робити, закінчивши навчання. Типовий обсяг есе - 500 слів, з яких 50 рекомендується відвести на вступ, 200 - на основну ідею, ще 200 - на приклади, що підтверджують основну ідею, і 50 - на висновок. Складіть тезисний план розташування матеріалу. Закінчивши есе, рекомендується не менше трьох разів перевірити текст на предмет логіки та помилок. Перевірку краще робити з перервами в кілька днів. У текст добре б додати енергії та експресії, віддаючи пріоритет дієсловам, а не прикметникам. Якщо у вас є знайомі іноземці, дайте їм почитати.
Крок 5. Рекомендації
Рекомендаційний лист (Letter of Recommendation) складається зазвичай з трьох частин: спочатку автор розповідає, звідки і як давно він знає людину, про яку відгукується, потім називає проєкти, над якими вони разом працювали, і в кінці перелічує якості, які рекомендований продемонстрував. Як правило, від претендента на стипендію вимагають надати одну-три рекомендації від людей, які добре знають його за спільною роботою чи навчанням. Ідеальним буде відгук від викладача, наукового керівника, начальника, тобто людини, яка бачила вас у справі. Не варто гнатися за гучними іменами та ступенями: погодьтеся, що ваш науковий керівник, простий доцент, набагато краще обізнаний про ваше навчання та здібності, ніж ректор вишу, академік.
У рекомендаційному листі обов'язково мають бути зазначені посада, наукове звання, адреса та телефон, щоб у разі чого члени комісії могли зв'язатися з людиною, яка вас рекомендує. «Ідеально, якщо рекомендація оформлена на фірмовому бланку, з підписом і печаткою, - вважає Ірина Рухліна, асистентка міжнародної програми стипендій Фонду ім. Форда (США). - Ми вимагаємо три відгуки, маючи на увазі, що один із них буде з місця навчання, інший з громадської організації, а третій - з місця роботи».
На жаль, буває, що ваш викладач не володіє належною мірою іноземною мовою, а деякі просто не хочуть витрачати свого часу. Тому нашим студентам іноді доводиться самостійно писати рекомендації самим собі, а потім приносити «великій людині» на підпис. Інший варіант - попросити написати рекомендацію російською і зробити офіційний переклад. Трохи дорожче, але набагато чесніше.
Крок 6. Іспити
Будь-який іспит потребує досить тривалої підготовки. Деякі тести в Росії можна складати лише кілька разів на рік, що створює особливі проблеми. Кожен з іспитів відрізняється власною логікою побудови, і щоб набрати достатню кількість балів, необхідно добре ознайомитися з форматом тесту. Фахівці радять починати готуватися щонайменше за півроку до кінцевого терміну.
Найпоширеніший варіант - тест на знання англійської мови як іноземної (Test Of English as Foreign Language; TOEFL). Для вступу до західних коледжів та університетів зазвичай достатньо набрати 213 балів. Більш престижні університети та певні спеціальності (наприклад, медицина, юриспруденція або журналістика), а також більшість докторських програм, вимагають від кандидатів кращого знайомства з мовою, тому потрібно набрати мінімум 250 балів.
Крок 7. Співбесіда
Співбесіда (interview) потрібна, щоб розставити всі крапки над «і». Зазвичай це півгодинна розмова з одним або кількома членами відбіркової комісії. «На інтерв'ю завжди питають про плани кандидата на найближчі 5-10 років, - каже представниця Британської ради зі стипендіальних програм Любов Коваленко. - До співбесіди потрібно серйозно готуватися. Чітко знати, чим один навчальний курс відрізняється від іншого, мати хоча б загальне уявлення про систему освіти у Великій Британії, про організацію, що виділяє стипендію, і спонсорів».
Основна порада така: тримайтеся з гідністю, не бійтеся показати, що ваше життя не зупиниться і після можливого провалу. Хоча доречно дати зрозуміти, що фінансова підтримка на даному етапі дозволила б вам досягти своїх цілей швидше.
Крок 8. Друга спроба
Якщо не вдалося домогтися отримання стипендії з першого разу, не впадайте у відчай, а сміливо подавайте документи знову. Організатори будь-якої програми наведуть вам по кілька прикладів того, як майбутні стипендіати брали участь у конкурсному відборі не по одному і навіть не по два рази, вчилися на своїх помилках і таки домагалися свого.
Крок 9. Отримавши стипендію...
...не втрачайте від щастя голову, вчіться достойно. Тримайте марку, адже тепер за вашими успіхами судитимуть про інших, розподіляючи квоти на майбутнє. Дайте шанс тим, хто йде за вами!