Збори за навчання в німецьких вишах може замінити довічний або багаторічний додатковий податок з тих, хто отримав вищу освіту
Зі скасуванням семестрових зборів німецькі виші втрачають серйозне джерело фінансування – наприклад, одна земля Північний Рейн-Вестфалія втратить через скасування зборів до 250 млн євро. Економісти та експерти в галузі освіти зайняті пошуками нових схем фінансування вишів.
Один з таких фахівців – Дітер Домен, засновник і керівник Дослідницького інституту соціальної економіки та економіки освіти в Берліні – рекомендує державним мужам задуматися про введення «податку на розумників»: той, хто закінчив виш і непогано заробляє, з точки зору експерта цілком міг би поділитися з майбутніми поколіннями – не стільки досвідом, скільки грошима.
За підрахунками Домена, в найближчі роки державі доведеться створити 450 тис. нових навчальних місць. Підвищення якості нинішніх потребує мільярда євро на рік – разом з новими потреба вищої школи у коштах становить 3,25 млрд євро щорічно. Альтернативою пошуку додаткових джерел фінансування в кишенях колишніх студентів берлінський експерт вбачає лише обмеження кількості майбутніх. Якщо вишукати гроші не вдасться, потенційним учням німецьких університетів доведеться дізнатися, що таке конкурс і вступні іспити – навіть тим, хто обере далеко не найпопулярніші факультети.
У Великобританії наразі активно ведеться дискусія про довічний збір з випускників вишів: якщо планам ліберально-демократичного міністра економіки та науки Вінса Кейбла судилося стати реальністю, дохід випускників британських університетів оподатковуватиметься додатковим п'ятивідсотковим податком на користь альма-матер протягом усього трудового стажу платника.
Дітер Домен упевнений, що в Німеччині до фінансування нових студентів також доведеться залучати колишніх. Експерт пропонує диференціювати систему залежно від доходів та зобов'язань випускників: хто виховує дітей або утримує родичів, не платить нічого або дуже мало, а розбагатілих одинаків треба просити поділитися.
Схема Домена більш щадна, ніж британська: довічний збір директор інституту економіки освіти пропонує замінити семирічним – за цей час колишній студент цілком може розрахуватися за отриману державну вищу освіту. Той, хто заробляє 2 000 євро, муситиме щомісяця розлучатися зі 120 євро, з п'яти тисяч виплати сягнуть 300 євро. Відповідно, за сім років екс-студент заплатить за освіту від 10 до 25 тис. євро.
Важко очікувати, що рекомендації Домена викличуть загальний захват у колишніх студентів. Наприклад, у добре заробляючого випускника технічного факультету, якому доведеться фінансувати «марного», з точки зору «технаря», майбутнього історика. Однак у такому перерозподілі коштів берлінський експерт вбачає більше справедливості, ніж у системі семестрових зборів: їх платить кожен, незалежно від майбутнього професійного успіху.
«Податок з розумних» Дітера Домена в соціальному відношенні більш справедливий – він враховує інтереси тих, хто не зумів досягти успіху, незважаючи на отриману вищу освіту. А ті, хто взяв від життя все, непогано б проявили солідарність з іншими членами суспільства. Зрештою, кожен студент обходиться державі в 115 тис. євро, тоді як той, хто отримав лише профтехосвіту, коштував лише 60 тис. Чому б дорогим випускникам не подбати про майбутніх колег?
Максим СМИРНОВ.
