З Росії стали більше виїжджати
За перші вісім місяців 2014 року з Росії виїхало більше людей, ніж за будь-який повний рік правління Володимира Путіна, показують дані Росстату. У січні – серпні 2014 року з РФ емігрувало 203 659 осіб. Для порівняння, за той же період 2013 року з країни виїхало на постійне місце проживання 120 756 громадян.
За весь 2013 рік з Російської Федерації «вибуло» 186 382 особи, і це був максимум з 1999 року (коли країну покинуло 214 963 особи).
Різниця між кількістю тих, хто виїжджає, і тих, хто приїжджає – на користь останніх, в основному за рахунок мігрантів з країн СНД. Однак число приїжджаючих до РФ зростає повільніше, ніж потік тих, хто виїжджає з Росії. Так, кількість «прибулих» до РФ у січні – серпні 2014 року становила 361 384 особи, а у 2013 році – 315 350 осіб. «Міграційний приріст населення Росії зменшився на 16,2%, що сталося в результаті збільшення кількості вибулих з Російської Федерації (на 82,9 тис. осіб, або на 68,7%)», – зазначає Росстат.
Зі зведення статистичного відомства випливає, що наші співвітчизники в основному їдуть до США («міграційний приріст», тобто різниця між приїхали з цієї країни та виїхали до неї, тут негативний – мінус 644 особи), Німеччини (–588), Канади (–347) та Фінляндії (–283).
Час говорити про нову хвилю російських емігрантів на Захід. Цього разу «філософський пароплав» відвозить насамперед підприємців.
Агентство Bloomberg перераховує найбільш помітних з тих, хто вже був змушений покинути країну: засновник соціальної мережі «ВКонтакте» Павло Дуров здав справи і поїхав, за його власними словами, щоб не надавати спецслужбам дані українських користувачів мережі; розробник мобільних ігор компанія Game Insight LLC повністю перевезла свою штаб-квартиру до Литви; Павло Мунтян, один із засновників мультиплікаційної студії Toonbox, перемістив її на Кіпр. «Росія – один з основних ринків для нас, але на найближчі кілька років, мабуть, цей ринок для нас закритий, – каже Мунтян. – Росіяни вважають наші мультфільми недостатньо російськими. А ми не хочемо бути російськими, ми хочемо бути інтернаціональними. Навіщо замикати себе?»
Ще один приклад недавніх емігрантів – колишні співробітники порталу Lenta.ru, які покинули редакцію після звільнення Галини Тимченко і зараз під її керівництвом працюють у Ризі в інтернет-виданні Meduza.
Експерти ринку праці, опитані «Газетою.Ru», підтверджують: «витік мізків» посилюється.
Дві тенденції
«Загалом трудова міграція до Росії позитивна, але за рахунок припливу з країн СНД, – зазначає завідувач лабораторією моніторингу ризиків соціально-політичної дестабілізації НДУ ВШЕ Андрій Коротаєв. – Це дуже важливо, тому що населення Росії зростає в основному за рахунок міграційного приросту». Але якщо говорити про міграцію висококваліфікованої робочої сили, то ситуація принципово інша. «Відтік так званих «білих комірців» є, – констатує Коротаєв. – Дійсно, в останні місяці, можливо, є інтенсифікація, пов'язана з санкціями і так далі».
«Люди, які хочуть капіталізувати свої мізки, прагнуть виїхати з країни. Тому що в «резервації» займатися наукою, розробками, робити серйозні дослідницькі проекти вкрай важко, оскільки немає можливості повноцінно обмінюватися інформацією та технологіями. Крім того, для багатьох професіоналів і підприємців сьогодні від'їзд – це питання амбіцій. Якщо досліднику відключають можливість брати участь у міжнародних проектах, а бізнесмена позбавляють можливості постачати свою продукцію на зовнішні ринки, вони замислюються про від'їзд.
Що таке російський ринок? Це всього лише 146 млн осіб плюс складна логістика та недружнє бюрократичне середовище. Звичайно, якщо мізки здатні створити продукт, який користується попитом на ринку, вони хочуть, щоб цей ринок був якомога більшим», – говорить керівник проекту CareerDriver.ru Роман Іванов.
Згідно з даними дослідження, проведеного The Boston Consulting Group, HeadHunter та The Network, 41% росіян погодилися б переїхати в іншу країну заради роботи. Серед міст, куди жителі РФ із задоволенням би перебралися, лідирує Лондон. Потім ідуть Нью-Йорк, Париж, Берлін та Барселона.
Але є й зворотна, втім, настільки ж негативна тенденція.
«Деякі іноземні компанії починають масові скорочення російських спеціалістів з офісів за кордоном. Насамперед це помітно в нафтовій промисловості та в машинобудуванні, на які накладено санкції. Що, до речі, можна сприймати як сигнал про те, що санкції введені серйозно і надовго. Якщо компанія втратила в Росії ринок збуту, вона починає позбавлятися людей, які обслуговували цей ринок, – інженерів, спеціалістів, продавців. Ці люди повертатимуться до Росії. Це вже почалося», – каже Іванов.
Він уточнює, що особисто знайомий з кадровиками кількох європейських компаній, які розформовують команди російських спеціалістів. «Спостерігається повернення тих, хто виїжджав на заробітки до Європи та інших країн», – підтверджує директор з досліджень HeadHunter Гліб Лебедєв.
Ці спеціалісти, що повернулися, дещо покращують міграційну статистику, не покращуючи при цьому економічної кон'юнктури. «Обидві тенденції повністю визначені геополітичною ситуацією», – наголошує Іванов.
Хто виїжджає
За словами Лебедєва, відтік помітний одразу за кількома напрямками. «Це, наприклад, наукові співробітники. Їхній від'їзд пов'язаний навіть не стільки з оплатою праці, скільки з самою можливістю працювати – наявністю необхідного обладнання, матеріалів та фундаменту, який у нас не розвинувся або втрачений. Для підприємців, які їдуть, визначальним все ще є рівень зарплат, а також таке суб'єктивне поняття, як «рівень життя» – хтось розуміє під ним клімат і культурні особливості, хтось законодавство та простоту ведення бізнесу», – говорить аналітик HeadHunter.
«Їдуть всі. Еміграція не має галузевої спрямованості, – вважає Іванов. – З точки зору окремих галузей з економікою нічого не сталося, всі проблеми на макрорівні».
Відтік може збільшитися. «Наслідки політичних змін ми побачимо з часовим лагом, тому що переїзд в іншу країну – не швидка справа. Зараз їдуть ті, хто почав готуватися заздалегідь, для кого політична ситуація могла стати останньою краплею», – пояснює Лебедєв.
Як це позначиться на ринку праці
У нормальній ситуації нічого страшного у відтоці спеціалістів немає, нагадує Коротаєв. Чим більше людей їде в інші країни і чим більш високі посади вони там обіймають, тим більшу користь приносять «рідній» економіці. По-перше, хтось набирається досвіду за кордоном і повертається, передаючи його, розповідає Коротаєв. А по-друге, навіть ті, хто залишається за кордоном, забезпечують своїй країні ділові зв'язки.
«Чому Індія змогла перетворитися на світовий IT-офіс? Звичайно, там низька вартість робочої сили при достатній кваліфікації. Але дуже важливо, що середня та вища менеджерська ланка найбільших світових IT-компаній значною мірою складається з індійських спеціалістів. Здогадайтеся, де індійський спеціаліст за інших рівних умов віддасть перевагу розмістити замовлення – в Китаї, Росії чи Індії», – говорить Коротаєв.
Така еміграція Росії теж була б корисною, однак зараз картина зовсім інша. «Витік мізків» призведе до того, що якість технологічних та управлінських процесів у країні падатиме. Головна ж проблема для ринку праці полягає в тому, що економіка гальмує. Важко знайти велику компанію, яка не готується найближчим часом оголосити про скорочення персоналу щонайменше на 10%. Причому це оптимістичний прогноз. Всіх цих людей треба буде кудись влаштовувати», – зазначає Іванов.
Таким чином, з одного боку, на нас чекає зростання безробіття, а з іншого – збережеться і навіть збільшиться дефіцит кваліфікованих кадрів, який так часто називають однією з структурних проблем економіки РФ. «Навіть у Москві спостерігається нестача висококваліфікованих спеціалістів, – констатує Лебедєв. – При тому що загальна конкуренція серед претендентів висока і продовжує зростати».
«Дефіцит кваліфікованої робочої сили залишиться. Країна за останні чотири-п'ять років ніяк не модернізувала свою систему професійної підготовки», – пояснює Іванов.
Катерина МЕРЕМІНСЬКА.
«Газета.ru»