Відразу ж треба зауважити, що такі дії вчиняються виключно керуючись законодавством нашої країни. Саме з цієї причини, вчинений на території Росії шлюборозлучний процес може бути визнаний не законним за її межами.
Розірвання, так само як і реєстрація шлюбу, здійснюються у відділеннях загсу. Щоправда, це правило діє тільки за взаємної згоди колишнього подружжя, у яких немає спільних дітей, які не досягли повноліття. У всіх інших випадках розірвання шлюбу стає прерогативою судових органів.
Навіть якщо один або обоє подружжя проживають за кордоном, їхню справу щодо припинення подружніх відносин все одно розглядатиме суд Російської Федерації. Всі справи розглядатимуться точно таким же чином, що й шлюборозлучні процеси для жителів нашої країни. На суді обов'язкова присутність обох подружжя, за винятком випадків постійного проживання іноземного громадянина за межами нашої країни, зрозуміло, з повним дотриманням його громадянських прав.
На відміну від законодавства деяких іноземних держав, російський суд не визначає провину одного з подружжя, а припиняє сімейні відносини за умови неможливості подальшого збереження шлюбу. Відсутність чітко обумовлених норм, які дають підставу для припинення шлюбу, є особливістю судового процесу нашої країни.
Однак з деякими іноземними державами, серед яких є В’єтнам, Польща, Чехословаччина тощо, у нашої країни укладено договір про правову допомогу. Цей документ передбачає вчинення розлучення відповідно до чинного законодавства країни, членами якої є колишнє подружжя. У разі проживання подружжя в різних державах, розлучення може бути вчинене за законами будь-якої держави, яка підписала договір.
Так само процедуру розлучення визначає і Конвенція про правову допомогу між країнами СНД, яка при розірванні шлюбу дозволяє здійснювати цей процес відповідно до законодавства тієї країни, судові органи якої розпочали процес. Якщо обоє колишнього подружжя постійно проживають за межами нашої країни і в державі, з якою Росія не уклала договору про правову допомогу, розлучення може здійснюватися згідно із законодавством цієї країни. Однак таке розлучення може бути не визнане російськими судовими органами.
Зрозуміло, що знати всі тонкощі чинного законодавства нашої країни, а тим більше іноземної держави, пересічному громадянину не під силу. Тим більше, що це зовсім не обов'язково. Набагато правильніше і зручніше звернутися до послуг кваліфікованого адвоката у сімейних справах, в компетенції якого також знаходиться вирішення питань щодо розлучення та поділу спільно нажитого майна.
_