Норвежців злякало зростання витрат на зеків з неблагополучних країн
Головний норвезький ліберал заявив, що сьогодні його країна не може «відправляти румунів та росіян на батьківщину для відбування покарання за злочини, скоєні в Норвегії», але ситуацію, що склалася, «слід змінити» та надати допомогу «відстаючим» у модернізації пенітенціарних систем. «Ми фінансуємо безліч гуманітарних проєктів у Росії та Румунії, то чому б не зайнятися там в'язницями!» – закликав він, викликавши цією заявою бурхливі дебати в королівстві.
У в'язницях країни зараз відбувають різні терміни понад 1 тис. іноземців, переважно вихідці зі Східної Європи та Африки. Це третина всіх ув'язнених. І якщо утримання здорового «сидільця» обходиться більш ніж у 300 євро на день, то вартість перебування у в'язниці хворих та інвалідів просто зашкалює.
Скажімо, наркокур'єр, прикутий до інвалідного візка, обходиться державі в суму, що становить близько 30 тис. євро на місяць. А з 1 січня 2011 року норвезьких платників податків чекає новий удар. Уряд країни був змушений переглянути законодавство, яке й без того передбачає забезпечення ув'язнених усім спектром послуг, що надаються суспільством загального добробуту.
Причиною ревізії законодавчої бази став литовський ґвалтівник, рахунок за лікування якого в закритій психіатричній клініці перевищив 1,5 млн євро. Коли виникло питання, кому платити, з'ясувалося, що робити це має норвезька держава. «Якщо іноземця за судовим вироком посадили в норвезьку в'язницю, він законно перебуває на норвезькій землі. Отже, людина підпадає під дію закону про забезпечення його основними соціальними пільгами, що стосуються всіх жителів країни», – так прокоментував ситуацію провідний експерт у цій сфері професор Асбьорн Шьонстад.
Вимушена зміна законодавства надає закордонним бандитам та злодіям воістину казкові можливості. Якщо термін більше року, «сиділець» має право на медичне обслуговування в повному обсязі, як будь-який громадянин Норвегії, а також на допомогу на дитину, що становить близько 400 євро на місяць, за умови, що дитя не відвідує норвезький дитячий садок.
Місцеві журналісти одразу ж підрахували, скільки доведеться заплатити, наприклад, румунському цигану, якого на батьківщині чекає десяток малюків, і нація жахнулася. Середньорічний дохід у Румунії становить 4 тис. євро. Цю суму багатодітний батько сімейства заробить за місяць перебування в норвезькій кутузці завдяки лише одному факту свого батьківства.
Тюремні принади на цьому не закінчуються. З наступного року місцеве законодавство фактично почне стимулювати вчинення іноземцями тяжких злочинів, покарання за які перевищує три роки. Починаючи з цього терміну, засуджений злочинець охоплюється дією закону про пенсії. Відсидівши «трійку», він може розраховувати, після досягнення норвезького пенсійного віку в 67 років, на мінімальну пенсію розміром 60 євро на місяць. Вбив, зарізав, зґвалтував, отримавши «десятку», і твоя старість буде забезпечена відповідно втричі краще.
Тільки зараз, привівши практику у відповідність із буквою закону, норвезькі політики зрозуміли, яку яму вони викопали для країни. Адже й раніше закордонні злочинці, як на мед, летіли в Країну фіордів, анітрохи не побоюючись перспективи опинитися за ґратами. Тепер же, як справедливо бояться норвежці, до них почнеться паломництво іноземних бандитів, які бажають забезпечити собі старість.
У парламенті країни вже відбулися слухання з цього приводу. Група депутатів внесла пропозицію переглянути закон про загальний добробут для іноземних «сидільців», очікується, що рішення буде ухвалене в травні.
Однак позбутися «гастролерів» непросто. Норвегію пов'язує низка договорів з іншими країнами та ЄС, що стосуються забезпечення мінімального соціального захисту людей. Укладаючи ці угоди, норвезькі політики не подумали про те, що пропуск до місцевого «соціального раю» може дати в'язниця.
Олексій СМИРНОВ.
Новые Известия