Провідні німецькі економісти сперечаються про те, як регулювати міграційні потоки та працевлаштовувати некваліфікованих іноземців
Без суттєвого припливу мігрантів німецька економіка недорахується в найближчі десять років 4,5 млн працівників. Це призведе до зниження середніх темпів зростання ВВП з сьогоднішніх 1,5 відсотка до 0,5 відсотка на рік, а в 2030 році, ймовірно, до стагнації, – попереджає головний економіст Deutsche Bank Давід Фолькертс-Ландау (David Folkerts-Landau).
У статті під заголовком «Хай приїжджають!», опублікованій у щотижневику Die Zeit, Фолькертс-Ландау підкреслює: «Тільки завдяки масовій імміграції Німеччині вдасться в довгостроковій перспективі зберегти свій рівень життя та місце серед трьох-чотирьох найважливіших країн світу». Тому витрати на інтеграцію мігрантів, переконаний головний економіст найбільшого німецького банку, є «розумною інвестицією в майбутнє».
«Диверсифіковані в культурному плані суспільства, – пише він, – більш живі та соціально гнучкі, більш інноваційні, вони виявляють більшу готовність до змін і легше до них пристосовуються. В силу цього народні господарства в таких країнах виявляють більшу соціальну та економічну мобільність, що стимулює продуктивність праці».
Німеччині представився зараз шанс «закріпити за собою славу глобального економічного локомотива та в довгостроковій перспективі знову стати тим науковим і культурним центром, яким вона колись була», – підсумовує Давід Фолькертс-Ландау.
Особливість цієї статті полягає в тому, що її автор говорить про «мігрантів» та «імміграцію» і не використовує понять «біженці» та «політичний притулок». В результаті він певною мірою ламається у відчинені двері. Адже в сьогоднішній Німеччині з її старіючим населенням практично немає серйозних економістів, які виступали б проти широкомасштабного залучення в країну іноземної робочої сили. Питання тільки в тому, кого і як залучати.
Професор Аксель Плюннеке (Axel Plünnecke), провідний експерт з питань імміграції, освіти та інновацій в Інституті німецької економіки в Кельні (IW), недвозначно дає зрозуміти: «Прийом біженців є, насамперед, гуманітарним завданням». Зробити внесок у вирішення проблеми дефіциту кадрів вихідці з Сирії, Афганістану та Еритреї поки що не можуть – спочатку їм необхідно вивчити німецьку мову та в багатьох випадках підвищити рівень своєї професійної підготовки, попередив учений на презентації в Берліні чергової доповіді про стан ринку кваліфікованої робочої сили.
А ситуація на цьому ринку загострюється: в даний момент німецьким підприємствам потрібні 164 тисячі працівників, які мають науково-технічні спеціальності. Це найвищий рівень за три роки. «Дефіцит кадрів був би сьогодні істотно вищим, якби Німеччина не скористалася в останні роки плодами імміграції», – підкреслює професор Плюннеке. За його даними, найбільша кількість спеціалістів приїхала з Польщі, Росії, Індії та Іспанії.
З тим, що Німеччина сьогодні потребує мігрантів, професор Фрайбурзького університету Бернд Раффельхюшен (Bernd Raffelhüschen) не сперечається. «Але це єдина в світі країна для імміграції, яка не має правил», – нарікає вчений. Він виступає за прийняття закону про імміграцію, який, за його словами, по суті був би законом про обмеження: в країну пускали б лише тих, «хто потрібен».
Вже зараз, пояснив експерт в інтерв'ю агентству dpa, в Німеччині сотні тисяч безробітних не мають жодної спеціальності. «Тепер до них додадуться ще до 1,5 млн осіб, з яких приблизно 70 відсотків – теж без кваліфікації», – підкреслює Бернд Раффельхюшен і попереджає, що їхнє утримання вимагатиме «широкомасштабного підвищення податків».
Тут потрібне уточнення. За даними Федерального статистичного відомства ФРН (Destatis), серед іноземців, які попросили політичний притулок у Німеччині в першій половині 2015 року, 29 відсотків – діти та підлітки молодші 18 років, а 51 відсоток – люди віком від 18 до 34 років. Тож шанси на те, що ця молодь вивчить німецьку мову та зможе отримати освіту, досить високі.
За закон, що регулює та обмежує приплив мігрантів, виступає і президент мюнхенського інституту економічних досліджень ifo професор Ханс-Вернер Зінн (Hans-Werner Sinn). Що ж стосується нинішніх біженців, то вони, на думку вченого, готові працювати і платити податки, але спочатку через незнання німецької мови та відсутність кваліфікації зможуть виконувати лише просту роботу. Тому в цьому сегменті впадуть зарплати, від чого постраждають головним чином інші іноземці, які приїхали до Німеччини раніше: «Нові мігранти погіршують ситуацію для колишніх мігрантів».
Щоправда, по всій Німеччині з 1 січня 2015 року діє мінімальна зарплата в розмірі 8,5 євро на годину (цього домоглися члени правлячої коаліції соціал-демократи). Професор Зінн, будучи давнім противником закону про МРОТ, впевнений, що приплив біженців зробив його коригування просто неминучим. Вчений вважає, що є три можливості вирішити проблему: «Не поширювати дію закону на біженців. Платити дотації підприємствам. Знизити мінімальну зарплату по всій країні».
Глава інституту ifo ратує за третій варіант, але вважає цілком прийнятним і другий. Головне, щоб біженці отримали роботу і тим самим почали інтегруватися в німецьке суспільство. Витрати в будь-якому випадку ляжуть на плечі платників податків. «Питання тільки в тому, чи будемо ми платити субсидії працюючим чи повністю утримувати безробітних», – пояснив Ханс-Вернер Зінн в інтерв'ю щотижневику Die Zeit.