Найголовніше про Au-Pair
1. Au-Pair – це міжнародна програма, за якою молоді люди, які бажають подивитися світ і підтягнути якусь мову, їдуть у цікаву для них країну, живуть за рахунок сім'ї та допомагають господарям доглядати за дітьми.
2. Програма Au-Pair абсолютно легальна, регулюється «Європейською угодою про Au-Pair», прийнятою у 1969 році. Кожен учасник отримує спеціальну візу для au-pair, яка вважається і тимчасовим видом на проживання в приймаючій країні, і дозволом на роботу. Приймаюча сім'я також забезпечує au-pair тимчасовою пропискою у своєму будинку та медичним страхуванням на весь період перебування.
3. Програма Au-Pair безкоштовна: учасник оплачує лише дорогу туди й назад (іноді за домовленістю це робить приймаюча сторона). Він може самостійно шукати сім'ю або звернутися до агентств, які підтримують програму (до €500). Агентства мають велику базу даних про приймаючі сім'ї, допомагають вирішити організаційні питання.
4. Всі учасники програми мають бути не одружені, не розлучені, не мати дітей, не судимі, без хронічних або інших серйозних захворювань. Бажано, але не обов'язково наявність водійських прав, рекомендацій, досвіду роботи з дітьми.
5. Всі учасники програми повинні вільно говорити іноземною мовою. Зверніть увагу: жодних сертифікатів, що підтверджують ваші знання, не вимагається.
6. Перед від'їздом компанія-оператор в обов'язковому порядку має надати вам телефонну розмову з приймаючою сім'єю (тут і з'ясується, чи знаєте ви мову). Обов'язково обговоріть всі умови від'їзду: скільки дітей у сім'ї, в якій кімнаті ви будете жити, чи нададуть вам постільну білизну тощо.
7. Харчуватися вам доведеться за спільним столом. Тому перед відправкою розкажіть господарям про те, яку їжу ви не можете вживати через релігійні міркування або за станом здоров'я.
8. Програма Au-Pair передбачає відпустку (від двох тижнів), якою ви можете розпорядитися на свій розсуд: поїхати додому, в іншу країну ЄС або вирушити в подорож з приймаючою сім'єю. Зверніть увагу: сім'я не має права наполягати, щоб відпустку ви провели разом з нею. Проте більшість учасників програми все ж таки їдуть відпочивати з сім'єю – це непогана можливість безкоштовно подивитися світ і підробити.
9. Між au-pair та приймаючою сім'єю укладається договір на урядовому бланку, в якому зазначені права обох сторін. Кожна сім'я проходить перевірку міграційною службою своєї країни. У випадку, якщо між сім'єю та au-pair виникне конфлікт або працівник au-pair вважатиме, що не може більше перебувати в цій сім'ї, оператор програми обов'язково втрутиться в ситуацію. У деяких випадках можна змінити приймаючу сім'ю, не виїжджаючи з країни.
10. За статистикою, майже всі учасники програми Au-Pair вступають до вишів країни, в якій жили. Жодних спеціальних умов для au-pair немає (перешкод теж). Просто отриманої мовної підготовки достатньо для того, щоб витримати всі вступні випробування.
Au-Pair у Німеччині
Жити в Німеччині на правах au-pair можна не більше року. Найбільшим попитом у німецьких сімей користуються дівчата 17-24 років. Стандартні вимоги: любов до дітей та вміння виконувати елементарну роботу по дому (користуватися пральною машиною, погладити дитині одяг, помити посуд).
До Німеччини за програмою Au-Pair можна поїхати і юнакам. Затребувані вони в основному матерями-одиначками, які хочуть, щоб їхні сини отримували чоловіче виховання. Щоправда, вимоги до молодих людей дуже високі: по-перше, вони обов'язково повинні мати водійські права та досвід роботи з дітьми. По-друге, німецька сторона майже завжди бажає, щоб вони могли виконати мінімальну «чоловічу роботу»: забити в стіну цвях або натягнути ланцюг велосипеда.
Вимоги до знання мови учасників програми Au-Pair дуже демократичні: дівчатам достатньо знати німецьку на середньому рівні (щоб пройти співбесіду в посольстві), молоді люди повинні вільно говорити та розуміти. Спілкуватися з дітьми можна англійською, однак під час перебування в Німеччині потрібно відвідувати курси німецької мови. Практично в усіх містах, де є університети, au-pair зможуть знайти кілька безкоштовних курсів. Платні варіанти – від €30 до €60 на місяць; учасник програми оплачує їх за свій рахунок.
Звісно, за роботу з дітьми (не більше 30 годин на тиждень, один вихідний) вам платитимуть – від €260 до €300 на місяць.
Au-Pair в Австрії
Стандартна програма Au-Pair для Австрії – один рік, вік учасників – 18-27 років. Більшість агентств, які підтримують програму, приймають учасників, які вже були au-pair у Німеччині та мають рекомендації від німецьких сімей, або проходили там мовні стажування (мінімум півроку).
Всі учасники повинні мати стандартний для au-pair набір якостей, хоча австрійці надають особливого значення здоров'ю кандидатів: крім звичайного набору хвороб «непрохідними» можуть стати короткозорість та підвищений артеріальний тиск. Як і в інших країнах, перевагою вважається наявність водійських прав та досвід спілкування з дітьми. Зверніть увагу: юнаків до Австрії практично не беруть.
Приймаюча сім'я зобов'язана виплачувати au-pair стипендію від €60 на тиждень (зазвичай – близько €100). Учасники програми повинні працювати не більше 25 годин на тиждень та мати не менше одного вихідного. Мовні курси в Австрії коштують близько €45, учасник програми оплачує їх самостійно.
Au-Pair у Франції
Франція – друга після Німеччини країна, де широко користуються послугами au-pair. Взяти участь у програмі можуть дівчата та молоді люди до 29 років (буває, що в програму приймають і 35-річних). До працівників au-pair висувають звичайні вимоги, однак основну увагу приділяють наявності досвіду роботи з дітьми.
До юнаків вимоги, як завжди, вищі: вони повинні вміти водити автомобіль, говорити французькою на середньому рівні та обов'язково мати стаж роботи в дитячих (бажано дошкільних) установах, необов'язково державних. Важливою перевагою, як і в Німеччині, будуть «золоті руки». У розумінні європейців це означає вміння замінити велосипедну камеру або повісити на стіну картину.
Як і в Австрії, au-pair отримує не менше €60 на тиждень при 30-годинній зайнятості (на практиці стипендія рідко буває нижчою за €100). Зверніть увагу, що французи частіше за інших пропонують au-pair переробку, щоправда, й оплачують позаурочні щедріше або беруть на себе оплату мовних курсів (від €20 до €100 на місяць).
Au-Pair у Скандинавії
Програма Au-Pair для скандинавських країн має низку особливостей. По-перше, учасники не зобов'язані знати місцеві мови, але від них вимагають гарну розмовну англійську. По-друге, юнаки тут не затребувані зовсім, тому агентства, що підтримують програму, практично не приймають від них заявки на участь. Щоправда, деякі знаходять собі сім'ї самостійно, в основному в Норвегії. По-третє, у кандидатів обов'язково повинен бути досвід роботи з дітьми.
Тривалість перебування в сім'ї варіюється залежно від країни: у Швеції au-pair може залишатися рік, у Норвегії – півроку-рік, у Данії учасники програми мають можливість легально проживати в сім'ї до двох років.
Скандинавські сім'ї гарантують au-pair безкоштовне проживання, харчування, медичне страхування та стипендію від €320 (Данія) до €370 на місяць (Швеція та Норвегія). У всіх країнах працювати можна не більше 30 годин на тиждень, а переробляти – не більше семи годин на тиждень за додаткову плату.
У скандинавського варіанту Au-Pair є одна важлива перевага – учасники майже ніколи не оплачують мовні курси. У Данії вони доступні всім іноземцям, у Швеції та Норвегії сім'ї, як правило, фінансують навчання від одного до трьох місяців.