За даними ФМС, щороку до нашої країни приїжджають близько 20 млн мігрантів, переважно з СНД, але лише 700 тис. з них оформлюють дозвіл на роботу. Відповідно менше 4% приїжджих працюють офіційно і платять податки. У підсумку Росія щороку втрачає через нелегальну трудову міграцію понад 200 млрд рублів. Основною причиною того, що відбувається, Ромодановський назвав надмірно ускладнену процедуру реєстрації. Вихід, запропонований чиновниками, – запровадження повідомної реєстрації, за якої будь-якому приїжджому достатньо просто повідомити міграційну службу про своє працевлаштування. Найближчим часом пропозицію міграційної служби розглянуть в уряді.
Втім, багато експертів переконані, що навіть якщо проект отримає законодавчу силу, кардинально ситуацію він не змінить. «Не можна сказати, що всі, хто проживає в Москві нелегально, раптом одразу побіжать реєструватися, – пояснив координатор центру зв'язків із громадськістю Руху проти нелегальної імміграції Олександр Бєлов. – Багато хто з них не вміє писати, я вже не кажу про всі довідки, які треба дістати. Тому я вважаю, що за такого варіанту розвитку подій зареєструється максимум 10% нелегально проживаючих. Звичайно, прийняття спрощеної процедури реєстрації принесе деяку користь, наприклад, з'являться додаткові відомості про іммігрантів. Але думка про те, що проблема моментально вирішиться таким чином, абсурдна».
Одночасно з послабленнями для гастарбайтерів влада планує посилити правила гри для підприємців, які отримують надприбутки від використання «чорної» робочої сили. Насамперед у зону пильної уваги потраплять столичні будівельні компанії. Уже сьогодні разом зі столичною міліцією московський будівельний комплекс проводить рейди з виявлення випадків використання нелегалів у будівництві. Компанії, викриті в експлуатації мігрантів, автоматично стають претендентами до так званого чорного списку мерії столиці. Забудовникам це загрожує припиненням потоку грошей з бюджету міста і, як наслідок, розірванням договору на проведення будівельних, реконструкційних або земельних робіт.
Однак, як вважає правозахисник Сергій Бієц, адміністративно-фіскальні заходи також неефективні в боротьбі з нелегальною імміграцією. «Власті самі зацікавлені у збереженні існуючого стану речей, – заявив «Новым Известиям» Сергій Бієц. – Адже їм, як активним учасникам будівельного бізнесу, це приносить багатомільярдні прибутки. Отже, захищати свої права потрібно самим гастарбайтерам. Потрібно створювати профспілки, вимагати покращення умов праці».
До речі, подібні приклади в московській будівельній практиці вже траплялися. Інтернаціональному колективу однієї з великих столичних компаній вдалося створити профспілку і з її допомогою домогтися-таки виплати затриманої зарплати. Але зараз у цього об'єднання робітників справи йдуть ні хитко, ні валко. Кажуть, що це пов'язано з високою плинністю кадрів на будівництвах. Та й удома на них чекають родини, тож на «сторонні справи» на кшталт боротьби за соціальну справедливість у простих робітників часу не залишається.
Ну а поки чиновники та правозахисники сперечаються про шляхи вирішення проблеми, нелегали продовжують прибувати до столиці. Масштаби будівництва гігантські, попит на дешеві робочі руки зростає як на дріжджах. За даними Сергія Бієца, сьогодні в Росії працює не менше чотирьох мільйонів гастарбайтерів із країн колишнього Союзу. Нелегали становлять понад 90% робочої сили на будівельних об'єктах. Як правило, з ними не укладають жодних контрактів, податки гастарбайтери теж не платять. Середня зарплата гастарбайтера – $100-$150 на місяць, умови роботи – жахливі. «Нас як худобу тримають. За крок вліво, крок вправо карають, – розповідає робітник одного з московських будівництв киргиз Нурлан. – Зарплату можуть відібрати або звільнити. Годують юшкою як свиней. Іноді самі беремо собі в магазині продукти. Але так дуже дорого виходить». Незважаючи на все це, боротися за свої права ні Нурлан, ні його соратники не збираються. «Наша справа терпіти і збирати копійку», – зітхаючи кажуть нелегали.
Марина ОБРАЗКОВА, Анна СЕМЕНОВА, Ігор ЗІНАТУЛІН.
Новые Известия