Такий сюрприз людству збирається приготувати міжнародна ініціативна група, яка створила проект KEO. Суть завдання така: у космос запускається супутник - та сама сфера трохи менше метра в діаметрі, в якій будуть перебувати послання нинішнього населення Землі тим, хто буде жити на нашій планеті через 50 тисяч років. Протягом усього цього терміну кулька буде бовтатися на навколоземній орбіті на відстані 1.800 км. Потім він почне знижуватися і ввійде в щільні шари земної атмосфери. Однак згоріти він не повинен: спеціальна вогнетривка оболонка захищатиме вміст від високих температур. Більше того, за розрахунками його творців, під час падіння KEO має світитися якомога яскравіше, щоб попередити наших нащадків про свою появу (і, мабуть, про необхідність негайно сховатися в найближчому бомбосховищі). А потім, коли кулька впаде на Землю і охолоне, нащадки зможуть її розкрити і знайти в ній усе те, що наші сучасники вважали за потрібне зберегти для історії.
Практика «насильницького» нагадування нащадкам про нас і наш час не нова. У 50-80-х роках минулого століття це віяння набуло характеру епідемії, особливо в нашій країні. Чи не в кожному другому фундаменті радянських будівель державного значення лежить спеціальна капсула, яку мали відкрити якісь «комсомольці 2030 року». У такі «нерозкривні сейфи» зазвичай закладалися пафосні послання до майбутніх комуністичних поколінь. Чомусь вважалося, що нащадок, розкриваючи таку капсулу, буде несказанно радий виявити замість золота і коштовностей напівзгнилий лист від своїх прапрадідів. Втім, проект KEO набагато амбітніший: фундаменти, навіть найміцніші, недовговічні й руйнуються на порох за кілька століть. Тож більшість забутих капсул «майбутнім комсомольцям» буде виявлено максимум через 10-15 поколінь. А ось супутник у космосі може спокійно літати тисячоліттями і чекати призначеного строку.
Поки KEO, придуманий французьким художником Жан-Марком Філіппом, ще не запущено, хоча цей проект уже схвалено такою респектабельною організацією, як ЮНЕСКО. Ідея виникла ще в кінці 1990-х, і спочатку її вважали не дуже серйозною. Але організатори виявилися людьми наполегливими, і все йде до того, що буйна фантазія месьє Філіппа рано чи пізно стане реальністю. Зараз планується закинути сферу на орбіту в 2005 році, можливо, за допомогою французького носія «Аріан». А поки триває збір листів до нащадків, і кожен, кому є що сказати майбутнім мешканцям Землі, може стати учасником проекту. Для цього потрібно зайти на сайт KEO і залишити своє повідомлення. Крім цього колективного тексту в сферу запхають також картинки із зображенням «дітей різних народів» і молекули ДНК, а також алмазний «мікроконтейнер» із зразками нинішнього ґрунту, атмосферного повітря, морської води і краплею людської крові. Передбачається, що археологи майбутнього мають бути просто щасливі отримати з небес таке «свідчення матеріальної культури».
Втім, цей проект зроблено, радше, не для нащадків, а для наших сучасників. Чи потрібні «комсомольцям 52 тисячоліття» наші листи, повітря і кров - питання спірне. А ось нам часто хочеться знати, що хоча б частина того, що ми створили, не зруйнується, а переживе століття. Для цих цілей «космічна консерва» KEO - просто ідеальний засіб.