Освіта
Приманки німецьких вишів - 2
Продовження. Початок статті див.: ПРИМАНКИ НІМЕЦЬКИХ ВНЗ<\/a><\/strong><\/p>
Де взяти гроші на навчання <\/strong><\/p>
Найбільший камінь спотикання для середньостатистичного українського студента, який захоче поїхати навчатися до Німеччини, – це фінансове питання. Адже для отримання візи йому необхідно буде підтвердити, що він зможе себе утримувати за кордоном. На банківському рахунку в нього має лежати в середньому 8 040 євро на рік з розрахунку 670 євро на місяць. Але не варто зневірятися завчасно, адже можна отримати стипендію на навчання в Німеччині, а стипендіати можуть не надавати дані про наявність грошей на рахунку.<\/p>
СТИПЕНДІЇ. Німецькі стипендіальні програми в Україні адмініструє Німецька служба академічних обмінів (DAAD). Щороку від цієї організації на навчання до Німеччини їде близько 200 українців. Повний список стипендіальних програм можна переглянути у них на www.daad.org.ua. Є стипендії короткострокові: на літні мовні курси при ВНЗ Німеччини, на один семестр для студентів-германістів, 3-місячна програма «Міжнародні журналісти». Серед довгострокових: програма університету Віадріна (для студентів старших курсів юридичних, економічних та культурологічних спеціальностей), ERP-стипендії для магістрів-економістів та ін.<\/p>
Відразу слід зазначити, що довгострокові стипендії на навчання можуть отримати лише студенти, які вже мають диплом бакалавра (або магістра) і хочуть отримати магістра або PhD в Німеччині. На навчання на бакалавраті стипендій не дають. Найуніверсальніша стипендія серед усіх запропонованих на сайті – це стипендія на навчання в магістратурі для випускників ВНЗ усіх спеціальностей. Конкурс на її отримання проводиться щороку – з 1 вересня і закінчується 20 листопада, конкурс – 12-15 осіб. На стипендію потрібно подавати за рік до вступу до німецького ВНЗ. Тобто якщо у вересні 2012 року студент хоче почати навчання, то документи на стипендію потрібно буде подати вже восени 2011.<\/p>
Але, звісно, для початку кожен стипендіат має обрати для себе, де ж він все-таки хоче навчатися. Відповідні для цього сайти, на яких можна обрати програму, за федеральною землею, за ВНЗ та за спеціальністю – це www.daad.de\/deutschland\/index.en.html, а також www.hochschulkompass.de. У лютому відбіркова комісія проведе співбесіди з тими студентами, які пройшли за документами, а в квітні будуть результати. Стипендія DAAD покриває навчання в університеті – це 500 євро, також студент отримує ще 750 євро щомісячної допомоги на свої витрати.<\/p>
Дах над головою<\/strong><\/p>
Але уявімо, що студент уже вступив до ВНЗ і буде навчатися там або за власний кошт, або він виграв стипендію на навчання. У будь-якому разі саме час замислитися про дах над головою. Варто зазначити, що, на відміну від України, в Німеччині практично немає класичних студентських містечок. Тому кожен студент має подбати про своє житло самостійно.<\/p>
ГУРТОЖИТОК. За місце в гуртожитку доведеться боротися – занадто багато охочих. Новачкам усі свої житлові питання в Німеччині радять вирішувати через Товариство сприяння учням ВНЗ, Studentenwerk (сайт – www.studentenwerkе.de). Його філій налічується близько 58, а зараз у базі даних товариства – близько 1000 гуртожитків по всій Німеччині. На цьому сайті можна заповнити заявку і стати в чергу на кімнату в гуртожитку. Бажано це зробити десь за півроку до вступу, інакше – своєї черги на кімнату можна чекати більше року. У середньому кімната в гуртожитку обійдеться у 130-260 євро на місяць.<\/p>
Можна жити або в окремій кімнаті (невелика квартира з санвузлом і міні-кухнею), або в квартирі, зробленій як «житлове співтовариство» (німецькою «wohngemeinschaft», або WG: одна квартира на кілька осіб (3-4 кімнати)), або жити окремо, але ділити кухню і туалет з 20-30 людьми. До речі, перед заселенням студента попросять заплатити ще й заставу – як правило, вона дорівнює подвійній або потрійній місячній орендній платі.<\/p>
СТУДЕНТСЬКА КОМУНАЛКА. Один із найпоширеніших видів спільного проживання для студентів – «житлове співтовариство» (WG). Його суть: у великій квартирі на кілька кімнат живуть студенти, кожен з них платить за свою кімнату. Вартість кімнати трохи вища, ніж у гуртожитку,– близько 300 євро. Оголошення можна знайти або на інформаційних дошках в університеті, або на сайті – www.studenten-wg.de.<\/p>
ЖИТЛО У ПЕНСІОНЕРІВ. Також можна взяти участь у програмі «Житло за допомогу» (пропозиції на сайті – www.studentenwerkе.de). Студенти безкоштовно живуть у квартирі у пенсіонерів (платять лише за комунальні послуги), а як плата за житлоплощу – допомагають старшим по господарству. При цьому квадратний метр житла «коштує» 1 годину роботи на місяць.<\/p>
ПРИВАТНИЙ СЕКТОР. Окрему квартиру можна винайняти за 400-600 євро на місяць. Відразу слід зазначити, що більшість квартир у Німеччині здають без меблів, тому студенту доведеться докуповувати все необхідне самому. Але дуже часто колишні орендарі залишають свої меблі у спадок наступним мешканцям за помірну плату. Обов'язковою умовою для в'їзду в квартиру нерідко є вимога внести заставу, рівну тримісячній квартплаті.<\/p>
До речі, при виборі житла в приватному секторі студенту потрібно бути дуже уважним. Є два види плати – «kaltmiete» (буквально – «холодна плата»), тобто туди не входять комунальні послуги, і «warmmiete» («тепла плата»), вже з урахуванням комунальних послуг. Тому якщо студент побачить привабливу за ціною пропозицію, але там буде вказано «kaltmiete», краще одразу уточнити у господарів, скільки доведеться викласти за «комуналку». Підібрати житло можна на www.studenten-wohnung.de або www.wg-gesucht.de.<\/p>
Особистий досвід<\/strong><\/p>
Павло Подкамінний, стипендіат DAAD (програма – стипендія на навчання в магістратурі для всіх спеціальностей), навчається в магістратурі університету Байройт, спеціальність «Інтеркультурна германістика»:<\/p>
«У 2007 році я пішов на освітню виставку, де й дізнався про стипендіальні програми DAAD. З того часу загорівся ідеєю вступити до німецького вишу! Мої перші три спроби були невдалими: подавав документи, доходив до співбесіди, а на ній – «прогоряв». Але досвід моїх поразок – теж безцінний. Я зрозумів, що саме хочуть почути від студента члени журі. Вони хочуть побачити, що він від «а» до «я» знає все про свою навчальну програму. Потім – почути мотивовану відповідь, чому він обрав саме її. Ну і, нарешті, як ця людина потім застосує отримані знання в Україні.
Ще я зрозумів, що потрібно рекламувати себе журі, показати свою зацікавленість у темі. Наприклад, я, як стипендіат-германіст, розповідав їм про свою участь у німецькому театрі, про роботу в німецькомовній газеті «Міст» при університеті ім. Т. Г. Шевченка. Ще всім майбутнім стипендіатам перед тим, як подавати документи на стипендію, я раджу надіслати документи до обраного вишу й отримати звідти попередню згоду про прийом студента на навчання. Раніше такий лист мали подавати всі стипендіати, зараз такої вимоги вже немає. Але, тим не менш, наявність листа з вишу зіграє на користь кандидата на стипендію.
Отже, на 4-й раз я все-таки виграв стипендію в 750 євро на навчання в Німеччині. Освіта в моєму виші коштує 500 євро, а семестровий збір – 72. А найбільша проблема, з якою я зіткнувся перед поїздкою, – це житло. Я почав займатися пошуком житла за три місяці до початку навчання, але й цього часу виявилося мало. У Studentenwerk мені сказали, що кімнати мені найближчим часом не бачити. Тому довелося шукати житло в приватному секторі. На щастя, тут мені пощастило. Я знайшов пропозицію зняти невелику квартиру, мешканець якої на семестр їде до Австралії. Зараз за своє житло я плачу 405 євро з урахуванням комунальних послуг».
За матеріалами газети «Сьогодні».
