Звісно, ніхто з мусульманських богословів не закликає святкувати Різдво Христове (тим більше що у мусульман є своє «різдво» – День народження пророка Мухаммеда, або Маулід ан-Набі, який відзначається 12 числа третього місяця Рабі аль-авваль ісламського календаря, – наприклад, у 2013 цей день припадає на 24 січня у сунітів і 29-е – у шиїтів).
Тим не менше, оскільки Ісус Христос вважається в ісламі пророком (у Корані він іменується Іса бен-Мар'ям), вони вважають, що мусульмани мають повне право привітати своїх сусідів і близьких християн з його днем народження. Щоправда, при цьому улеми (богослови) рекомендують уникати активної участі в різдвяних церемоніях і застіллях, прикрашати своє житло ялинкою з іграшками і тим більше вшановувати такого незрозумілого персонажа, як Санта-Клаус. Хоча турки, наприклад, до діда ставляться набагато терпиміше, адже саме на території сьогоднішньої Туреччини, в містечку Демре (тоді Міри Лікійські), служив прототип Санта-Клауса – архієпископ Миколай, святий Миколай Чудотворець.
Але мусульманська Туреччина скоріше виняток з правил – у цій світській та «туристичній» державі запросто можна побачити не лише різдвяну символіку в комерційному вжитку, але й навіть ялинку з Санта-Клаусом.
Комерційним інтересом обумовлені й різдвяні дні в мусульманській Малайзії. До християнського свята вони мають відношення лише прикрасою супермаркетів та зазивалами в костюмах Санта-Клаусів. Але, до речі, заодно в цій країні розвивається і традиція обміну різдвяними подарунками.
Спокійно ставляться до святкування християнського Різдва в Лівані. І не лише тому, що ця країна позиціонує себе як світська держава, але й тому, що 30% її населення – християни.
Починаючи з 2003 року, згідно з указом президента Єгипту Хосні Мубарака, вважається святковим днем (7 січня) в країні коптське Різдво (а коптів тут 6-8 мільйонів). Але Мубарак повалений, чи залишиться це свято при новій владі – покаже час.
Скромненько, але законно святкують Різдво іранські християни (в основному вірмени та ассирійці). Хоча в цілому будь-яка пропаганда західних цінностей в Ірані заборонена, 24 грудня – це внутрішньогромадське християнське свято. А на різдвяній вечері іранських християн можуть бути присутні друзі та родичі мусульмани.
Власне, подібна терпимість до Різдва властива більшості мусульманських країн. Богослови у своїх фетвах (рішеннях) нагадують, що мусульмани терпимо ставилися до християн ще за часів пророка Мухаммеда. Хоча, зрозуміло, існують і радикальні заборони будь-якого спілкування з невірними.
Наприклад, офіційно заборонено святкування Різдва в Саудівській Аравії. Ну, це логічно для країни, в якій заборонено публічне сповідування будь-якої, крім мусульманської, релігії. Сюди не те що священнослужителі інших конфесій, навіть різдвяній ялинці потрапити практично неможливо. За цим пильно стежить релігійна поліція – муттаваль. І іноземці, які бажають відсвяткувати Різдво, збираються в диппредставництвах своїх країн, де проводять Святий вечір у молитві та – в порушенні встановленого шаріатом «сухого закону».
Маргарита ДОРШТЕЙН,
«Русская Германия».