6-7 січня в західноєвропейських країнах також є святковими
Як пастухи стали королями
Як зазначає Deutsche Welle, взагалі-то в Євангелії йдеться не про королів, а про пастухів або волхвів (мудреців, магів), які прийшли до немовляти Ісуса з дарами: золотом, ладаном і смирною. Але то в XII столітті, то в XIV столітті теологи вирішили, що волхвами або пастухами євангелісти називали цих трьох у переносному сенсі: надто дорогими були дари, які вони принесли. Так три волхви перетворилися на трьох королів, та ще й імена отримали: Каспар, Мельхіор і Бальтазар (або Валтасар).
Їхні мощі зберігаються сьогодні в знаменитому Кельнському соборі, в розкішному золотому ковчезі, доступ до якого широкій публіці відкритий лише раз на рік – як легко здогадатися, саме 6 січня.
Свято Богоявлення, що відзначається в цей день і отримало в західній церкві назву Епіфанії, – одне з найдавніших християнських свят. У церковному календарі воно з'явилося вже в II столітті. Сьогодні в цей день діти, одягнені в костюми трьох євангельських королів, ходять по домівках, співають пісні про Віфлеємську зірку (за що їх і називають «Sternsinger» – «співаками зірки») і збирають гроші на благодійні потреби.
Охоронна грамота
На дверях квартир, господарі яких жертвують гроші, діти пишуть крейдою перші латинські літери імен трьох королів разом із цифрами наступного року, причому рік часто ще й ділять «навпіл»: спочатку, зліва, – перші дві цифри року, потім латинське «C» (Caspar), «M» (Melchior) і «B» (Baltasar), потім дві останні цифри року.
Все це схоже на загадкову формулу: 20 + C + M + В + 18. Вважається, що такий напис охороняє дім від злих духів. Тому його нерідко розшифровують як латинський вислів «Christus Mansionem Benedicat», що означає «Христос благословляє цей дім».
До речі, хоча збір пожертв на благодійні потреби в День трьох святих королів організовує в Німеччині церква, це давно вже перестало бути церковною чи релігійною традицією і сприймається як гуманітарна акція.
Старша за Діда Мороза
В Італії 6 січня святкують традиційне свято відьми Бефани. Багато хто навіть не знає, що його витоки теж слід шукати в давньому Богоявленні, а ім'я Бефана – це спотворене Епіфанія. Згідно з легендою, Бефана почула від пастухів про народження Ісуса і хотіла подивитися на нього, але запізнилася. Віфлеємська зірка, що вказувала шлях волхвам, уже зайшла.
Перші згадки про відьму Бефану з'явилися понад 400 років тому. Тобто вона старша за звичного нам усім Діда Мороза років на двісті. Пересувається Бефана не на санях, у які запряжені олені, а, як і личить відьмі, на мітлі. Замість червоної шапки з білою хутряною облямівкою вона носить чорний гострокінцевий ковпак (або чорну хустку). Бефана горбата, і на носі в неї бородавка.
Відьма, яка приносить подарунки
Дивно, але саме це страховисько, дуже схоже на російську Бабу Ягу, приносить італійським дітям подарунки вночі 6 січня. Лягаючи спати, діти кличуть відьму, запрошують, намагаючись улестити: «Бефано, добра чаклунко, прилітай, коли всі люди сплять. У розбитих черевиках, у ковпаку «а ля романа», – хай живе, хай живе Бефана!»
Коли темніє і весь дім засинає, Бефана прилітає і кладе в шкарпетки, спеціально покладені для цієї мети, солодощі, горіхи, мандарини. В останні десятиліття ця традиція отримала цікавий розвиток, поєднавшись із «співаками зірки». В Італії по домівках ходять не королі, а відьми – тобто діти, переодягнені в костюм Бефани, з мітлами в руках.
Вони бажають людям, які відчиняють двері, всього найкращого, здоров'я, багатства, успіхів у роботі та особистому житті, а потім збирають данину. Не пожертви, а саме данину: цукерки, печиво, горіхи, – загалом, усе, що раніше їм приносила відьма Бефана.
Королівські галети
Цікава традиція існує у Франції. Тут 6 січня печуть так звані королівські галети (galette des rois). В одне з цих печив запікають маленьку фігурку або, як робили здавна, просто квасолину (fève).
Їдять галети зазвичай за сімейним столом. Наймолодший обирає першим. Того, хто знаходить квасолину або фігурку, оголошують королем дня. Йому надягають маленьку корону, і він стає на цей день головою сім'ї. Ну, а діти в будь-якому разі отримують солодощі та маленькі подарунки.
Чи треба говорити, що коріння цієї традиції – теж в євангельській історії про волхвів, які принесли подарунки немовляті Ісусу?